6. 6. 2016: Зачав ся 7. річник Міджінародной лїтнёй школы русиньского языка i културы

Міджінародна лїтня школа русиньского языка і културы – Studium Carpato-Ruthenorum за шість років орґанізованя здобыла уж міджінародне реноме як єдина такого тіпу школа у світї – заміряна на карпаторусиністіку, т. є. на высокошкольске навчаня языка, історії, етноґрафії і културы карпатьскых Русинів. Про пропаґацію карпаторусиністікы дома і у світї є то вызначна акція, на яку позітівно реаґує старша і молодша ґенерація людей, а в послїднїх роках переважно молодша – докторанды европскых і америцькых універзіт, якы темы своїх дізертачных робот собі выберають з карпаторусиністікы.

 

Не інакше то буде і того року. Зато мі не дасть не зазначіти, же дакотры Русины на Словакії собі не усвідомлюють значіня того 3-тыжднёвого проєкту, котрый робітници Інштітуту русиньского языка і културы ПУ вєдно з членами міджінародного приправного выбору приправлюють на Пряшівскій універзітї каждорічно од року 2010, і членове русиньской одборной комісії проґраму Култура народностных меншын Уряду влады СР адекватно го не доцїнюють, або докінця підцїнюють. Нажаль, є то барз смутне конштатованя. Кілько раз ся стало, же тота комісія на лїтню школу, але таксамо на іншы проєкты ІРЯК ПУ, котры суть отвоены про шыроку русиньску громаду, нелем академічну, не схвалила нияку штатну дотацію, або лем мінімалну, наопак різны фестівалы оцїнюють надміру. Фестівалів є много і переважно орґанізують їх містьскы або сільскы уряды, і без помочі даякого русиньского обчаньского здружіня, котре на дакотры фестівалы дістане дотацію, а так ся потім стане лем сполуорґанізатором тых фестівалів. Мій погляд є такый, же русиньскы фестівалы не приносять векшу вартость про розвой русиньского народного возроджіня, як споминана лїтня школа, котру уж абсолвовало коло 150 домашнїх і загранічных участників, велика часть якых робить або планує робити професіоналну научну карьєру у сферї русиністікы на европскых або америцькых універзітах. Вдяка ним ся шырить русиньскый язык і култура по світї, і так ся русиньскый язык научіть або ся ним заінтересує все веце людей, а то і далеко за граніцями карпатьской области. Вдяка тому унікатному і, як видно, уж давно наднародному проєкту ся у світї шырить добре мено інштітуту, універзіты і карпаторусиністічных штудій.

 

Studium Carpato-Ruthenorum 2016 того року ся зачало 5. юна 2016 пєтным актом коло памятника найвызначнїшого русиньского народного будителя – Александра Духновіча, котрый стоїть у парку на Духновічoвім намістю в Пряшові. Участници і гостї лїтнёй школы наперед послухали курту інформацію ученых Мґр. Валерія Падяка, ПгД. і проф. Др. Павла Роберта Маґочія о А. Духновічови, наслїдно заспівали русиньску гімну на слова народного будителя „Я Русин быв, єм і буду‟ і наконець положыли вінок вдякы ку памятнику.

Далша часть святочного отворїня 7. річника лїтнёй школы проходила уж традічно в пряшівскім Пензіонї Атріум, котре модеровала по русиньскы Ярослава Сисакова і перекладала єй слова до анґліцького языка Mґр. Тімеа Верешова, ПгД. На церемонії взяли участи і выступили честны гостї: ректор Пряшівской універзіты проф. ПгДр. Петер Коня, ПгД., штатный таёмник Міністерства школства, наукы, баданя і шпорту СР Мґр. Петро Крайняк, вiцепріматор міста Пряшів Інж. Штефан Кужма і презідент Карпаторусиньского научного центра в США проф. Др. Павел Роберт Маґочій, сполуорґанізатор лїтнёй школы. Самособов, же выступила за головного орґанізатора і директорка Інштітуту русиньского языка і културы ПУ доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., котра подяковала вшыткым тым, якы брали участь при приправі семого річника лїтней школы, зажелала успішне абсолвованя штудій каждому участникови лїтней школы, але і успіх семому річнику той школы вообще. Участниками подїї были і представителї русиньскых народностных орґанізацій і інштітуцій, домашнї і загранічны педаґоґы і штуденты, міджі нима і повіреный ведежінём Центра языків і култур народностных меншын Пряшівской універзіты проф. ПгДр. Петер Каша, к. н. Святочне отворїня лїтнёй школы добре збогатила популарна інтерпретка русиньскых народных співанок Анна Сервіцька із музичнов ґрупов Дрібна.

Тройтыжднёвый едукачный проєкт Інштітуту русиньского языка і културы ПУ є заміряный на навчаня русиньского языка, історії, літературы, културы і етноґрафії карпатьскых Русинів. Лекції з даных дісціплін каждорічно чітають паралелно в русиньскім і анґліцькім языку загранічны і домашнї высокошкольскы педаґоґы – проф. Др. Павел Роберт Маґочій із Канады, асіст. проф. Др. Елена Будовская із США, Мґр. Валерій Падяк, ПгД., з Україны, проф. ПгДр. Микола Мушинка, др. н., ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., і Мґр. Марек Ґай із Словакії. Гостём проґраму тогорічной лїтнёй школы буде проф. Др. Ахім Рабус із Фрайбурьской універзіты в Нїмецьку, котрый у своїх двох лекціях і семінарных занятях зо штудентами буде ся занимати дінамічныма процесами у русиньскых  діялектах і корпусом говореного русиньского языка. Міджі тогорічныма участниками лїтнёй школы суть штуденты зо Словакії, Польщі, Булгарії, Сербії, США, Канады і Арґентіны. Навчалный процес на лїтній школї є але отвореный про вшыткых штудентів Пряшівской універзіты, але і про інтересуючіх ся з мімоуніверзітной среды.

Інтеґралнов частёв проєкту, так як каждый рік, буде множество супроводных културных акцій, воркшопів і познаваючіх екскурзій у реґіонї северовыходной Словакії і лемківской области в Польщі. Спомянеме, наприклад, екскурзію по Пряшоіві (навщіва катедралных храмів восточного обряду – православного і ґрекокатолицького, і западного обряду); навщіву Театру А. Духновіча в Пряшові (пєса Ковачі Мілоша Ніколіча); навщіву Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты; філмовы вечоры; екскурзію до купельного міста Криниця в Польщі а в рамках того навщіва Памятника і Музею Никифора Дровняка, навщіву православной церькви і стрїчу з лемківскым русиньскым поетом П. Трохановскым; навщіву Курова, де участници лїтнёй школы ся стануть участниками традічной русиньской свадьбы в інтерпретації фолклорного колектіву Куровчан і як свадьбяны гостї посмакують собі на традічных курівскых свадьбяных їдлах; екскурзію до Старой Любовнї, де попозерають замок і сканзен під ним; у Пєнїнах выпробують містну атракцію ‒ будуть на бокорашах плавати по Дунайцю; попозерають пріватный мінісканзен у Пряшові з одборным выкладом М. Мушинкы; завітають до СНМ – Музею русиньской културы у Пряшові, де будуть участниками презентації посмертного выданя русиньско-анґліцькой книгы приповідок М. Гиряка В сїмдесятій семій країнї з одборнов аналізов етнолоґічкы проф. ПгДр. М. Ботїковой, к. н., із ФФ Універзіты Коменьского у Братїславі; возьмуть участь у творивых дїлнях, в котрых ся будуть учіти традічны народны танцї і співанкы Русинів і выробляти крашанкы; почас екскурзії до окресу Міджілабірцї завітають на отворену годину русиньского языка в ОШ з МШ М. Сопіры у Радванї над Лабірцём, навщівлять тыж цінтерь у Чертіжнім, де суть гробы вызначных дїятелїв з русиньской історії, Краснобрідьскый монастырь, і попозерають експозіції Музею модерного уменя Е. Варгола в Міджілабірцях; підуть на екскурзію Карпатьсков деревянов путёв, на якій завітають до дакотрых деревяных храмів, памяток УНЕСКО, і Православного монастыря в Ладоміровій; завітають на Дуклю, до Воєньского музею у Свіднику, до свідницкого сканзена русиньского села і попозерають проґрам на фолклорнім фестівалї; возьмуть участь на літературнім вечорї Смутный клавн, віршы і ґітары або русиньска поезія дакус інакше 2 у режії Я. Трущіньской-Сивой в ТАД у Пряшові і т. д.    

 

Studium Carpato-Ruthenorum 2016 ся закінчіть 24. юна 2016 передаванём цертіфікатів абсолвентам і славностнов рецепціов, в рамках якой приємну атмосферу уж традічно створить вокално-інштрументална ґрупа Пайташе зо Снины під веджінём Д. Гулая.

 

Проєкт ся реалізує вдяка фінанчній помочі Уряду влады СР, проґраму Култура народностных меншын 2016, Надації „CAF America“ (США), Карпаторусиньскому научному центру (США), домашнїм і загранічным спонзорам.

 

А. ЗОЗУЛЯК, фотка автора