30. 9. 2019: Кермеш в Литмановій і з молодыма Русинами
В першый септембровый день ся в русиньскім селї Литманова одбыв церьковный праздник, на котрім брали участь і членове молодежной орґанізації на Словакії молоды.Русины. В тім часї ся одбыв і юбілейный 10. рочник проєкту з назвов „Табор з молодыма по русиньскы‟ в недалекім селї Малый Липник, Старолюбовняньского окресу.
Храм є засвяченый празднику Преображенія Господнёго, котрый ся славить 19. авґуста. Православна церьков собі в тот день припоминать преображеніє Ісуса Хріста, з котрым ся нараз зъявили старозаконны пророци Ілія і Мойсей трём ученикам – Петру, Якову і Іоанну. Свято Преображеніє Господнє є мотівоване таков подїёв, котра ся звязує зо зъявлїнём цїлой Святой Тройцї (Бог Отець своїм голосом досвідчів, же тото є ёго Сын возлюбленный і Дух Святый, котрый ся з ним зъявив у подобі світлой хмаркы).
З історії литмановского храму треба спомянути факт, же на ёго містї стояла капліця уж од зачатку 20. столїтя. Грошы на єй выбудованя заслали з Америкы литмановскы родаци, котры там одышли за роботов. К малій капліцї в далшых роках дала віруюча Мария Рінковська з родинов прибудовати далшы просторы, вдяка чому храм здобыв днешню подобу.
Звычайно ся храмовый праздник славить в найблизшу недїлю к святу (19. 8.). Зато, же в тім часї в навколишнїх селах ся святкує дакілько храмовых праздників, тогорічне святкованя Преображенія Господнёго в Литмановій было одложене на пізнїшый термін. І так вышло, же того року святкованя праздника вышло на юбілей посвячіня нового храму, котре ся одбыло зачатком септембра в роцї 1996.
Літурґію служыли 4 священици: єрей Мґр. Василь Русанюк, котрый служить в селах – Литманова, Уяк і в Шарішскім Ястрабю, митр. прот. Мґр. Юрій Чокына зо сусїднёго села Орябина, прот. Мґр. Ростислав Іґнац з Баєровець і прот. Мґр. Василъ Свида, котрый служить в селах Петрова і Фрічка.
Заключным словом ся з віруючіма розлучів митр. прот. Мґр. Юрій Чокына, котрый є найдовше служащім священиком любовняньской долины. Може не каждый знає, но тот родак із Уліч Кривого іщі як 12-рочный дїтвак канторовав іґумену Іґнатїю, пілїру православія на Словакії.
Кермеш у Литмановій, окрем іншого, быв інтересным і участёв русиньской молодежи, котра в тых днях брала участь на вже споминанім традічнім проєктї з назвов „Табор з молодыма по русиньскы‟. Є то акція, на котрій ся сходять молоды люде, жебы сі проглубили знаня о нашім русиньскім народї а самособов жебы ся і лїпше взаємно спознали. Так то было і теперька, коли ся дізнали інтересны інформації наприклад од панї Анны Кузмяковой о тяжкых, но евфорічных зачатках урядного обновлїня русиньской народности, котра была веце як 40 років комуністами заказана. О сучасній сітуації в русиньскім русї участникам розповів Петро Штефаняк, председа Округлого стола Русинів Словакії, котрый має амбіцію споёвати русиньскы орґанізації і Русинів.
Є барз добре, же в тій ініціатіві взяла участь і Пряшіска єпархія в особі отця духовного Мілана Ґеркы. Позітівом є тыж членство отця духовного Штефана Пружіньского, декана Православной богословской факулты Пряшівской універзіты, в Радї директоркы Словацького народного музею – Музею русиньской културы в Пряшові. Барз высоко треба оцїнити тыж ініціатіву веджіня Пряшівской єпархії, котре послїднї дві Посолства Священного сіноду Православной церькви в чеськых землях і на Словакії (Пасхалне і Рождественне) загнала своїм священикам і в русиньскый язык, жебы їх могли прочітати Русинам у їх роднім языку. Русины і православіє патрять к собі і є позітівне, же Пряшіска єпархія собі тот факт усвідомлює і такым способом підтримує народно-ідентіфікачный процес Русинів на Словакії.
Крістіна Калинова і Йосиф Бадида, членове орґанізації молоды.Русины, языкова коректура – Анна Плїшкова, директорка Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты.
