3. 5. 2022: В Мадярьску вышли три новы філолоґічны публікації

Русины в Мадярьску продовжують в творїню норматівного языка.

В тых днях дістали ся нам до рук три новы, цїнны філолоґічны публікації, котры вышли в Мадярьску. Выдавателём тых трёх выдань є Вседержавне русиньске самосправованя в Мадярьску і вышли в едіції Кроатика.

Авотором двох з них є вызначный русиньскый філолоґ Др. Михаіл Капраль. Тот стоїть за выданём кодіфікачной про Русинів у Мадярьску публікації з назвов Зберька правил русинського писаня и выговорёваня, як і за унікатным выданём Карпаторусинськы поселеня. Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывають вадь даколы бывали Карпаторусины.

Трерім новым выданём є Мадярсько-русинськый, русинсько-мадярськый терминолоґічный словарь, котрого авотором є Віктор Ґіріц.

Правописны правила

Русины в Мадярьску пару років тому вырїшыли так само зробити свою норму кодіфікованого русиньского языка. Од 2017-го року зачав хосновати ся Русинськый ортоґрафічный словарь, котрый зоставив так само Михаіл Капраль.

Теперь мають Русины в Мадярьску зроблены далшы правила потрібны про норматівность языка. Зберька правил русинського писаня и выговорёваня – то продовжіня роботы в нормованю русиньского літературного языка про мадярьскых Русинів. В публікації суть представлены основы ґрафікы, ортоґрафії, ортоепії. Правила, самособов, обсягують і фонетіку, фонолоґію, як і морфолоґію.

Як пише ся у спередслові правил, формованя іщі єдной варіанты русиньского літературого языка іде на фонї успішного розвоя русиністікы в централній Европі в послїднїх десятках років, і правила робили ся з цїлём максімалной консолідації языковых норм про Русинів, котры жыють в сусїднїх державах. І зато автор основу новых правил нашов у послїднїх роботах одборників з Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові.

Русиньска топонімія

Михаіл Капраль окрем языковых правил приготовив до друку і єдну досправы унікатну публікацію.

Книжка Карпаторусинськы поселеня. Лішта сел и варошув у Централнуй Европі, де днесь бывають вадь даколы бывали Карпаторусины є комплетнов топоніміёв русинькых населеных пунктів – сел і міст, котры будь історічно были русиньскы, або нима суть доднесь.

В публікації найдеме нашы села і міста в Хорватії, Мадярьску, Польщі, Румунії, Сербії, на Словакії, і на Українї, значіть з цїлой нашой Карпатьской Руси, як і з нашых діаспорічных теріторій на нижнїй землї.

Робота то не была легка, бо Др. Капраль хотїв, жебы села і міста были записаны так, як то норматівнї є, як ся то записує по русиньскы в даных державах, навеце, жебы там была назва і в державнім языку даной країны. Зато на публікації сполупрацовав із Русинами зо споминаных країн, жебы досягнути точность в названях і ґраматічну правилность в записованю.

З вынятком лемківскых названь суть вшыткы назвы в далшых державах записаны в публікації і по мадярьскы, кедьже вшыткы тоты села і міста были іщі на зачатку 20-го столїтя на теріторії Угорьска, Лемковина была частёв Австрії, і в мадярьскім языку тоты назвы сохранили і у практіцї хоснують ся доднесь.

Найвекшов проблемов, як сам автор пише, были назвы на Підкарпатю, кедьже доднесь на Українї не існують нашы офіціалны інштітуції, не суть зроблены єднотны норматівны правила, жебы мож было конзултовати тото офіціално. Але і так авторови подарило ся позберати корпус, котрый мож брати за норматівный і репрезентатівный.

Потребна термінолоґія

Як сьме спомянули, третїм новым выданём є  Мадярсько-русинськый, русинсько-мадярськый терминолоґічный словарь Віктора Ґіріца. То далша публікація, котра є потребна про нормованя языка.

Точна термінолоґія поможе по русиньскы пишучім особам, але главно она є потребна і у сферї хоснованя русиньского языка урядно. Словарь термінів є продовжінём попереднїх в Мадярьску выданых словарів, як і ортоґрафічного словаря. Автор мав цїль зобрати русиньскы неолоґізмы зо сферы сполоченьского жывота і наукы, як і сохранити архаічны слова.

Як Віктор Ґіріц в публікації пише, не было мож дати до того словаря терміны із вшыткых фахів, но тото є подля ёго слов задачов до будучности.

 

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм. Ґрафічна і языкова управа: ред. АРК в СР.