27. 9. 2019: 165 років од народжіня Ігнатія Рошковіча

 Іґнатій Рошковіч (Іґнац Рошкович, Игнатій Рошковичъ, Roskovics Ignác) народив ся 28. 9. 1854 у Сладковцях, у втогдышнїм Угорьскім кралёвстві, теперь теріторія Словакії а умер 29. 11. 1915 у Будапештї, у втогдышнїм Угорьскім кралёвстві, теперь теріторія Мадярьска. Він быв вытварным умелцём русиньского походжіня. 

І. Рошковіч закінчів Ужгородьску ґімназію і учів ся вытварному уменю під веджінём добрых майстрів  того часу – Ференца Хевердле і Фердінанда Відры. У штудіях продовжовав в Академії уменя в Будапештї (1875 – 1879), у Паріжі (1879) і Мнїхові (1880 – 1882), потім навщівив з цїлём здоконалїня своїх малярьскых способностей Італію і Єрусалим (1882 – 1883). Почас двох років учів в Ужгородьскій ґімназії, а в 1885 р. перешов до Будапештї, де прожыв звышок свого жывота.

І. Рошковіч робив у різных жанрах. Він створив монументалны фрескы у Пряшові, Снинї, Левочі, Кечкеметї і в Соборі св. Штефана в Будапештї. Вымалёвав і салу св. Штефана в Кралёвскім палацї у Будапештї, вівтарї і іконостасы в ґрекокатолицькых церьквых у Мукачові, Ужгородї (Цегольняньска церьква) і у Великій Копанї. Є автором автопортретів (єден із них є приложеный ку статї), потретів сучасників, жанровых сцен, натурмортів, ілустрацій до книжок (дакотры ёго ілустрації были даны до многотомной ілустрованой енціклопедії Австро-Угорьска, допроводжуючі роздїлы, присвячены комітатам, залеселыным Русинами). Фрескы і вівтарны мальбы І. Рошковіч малёвав у штулї бароко, ёго потреты належать до академічной школы, а жантовы сцены суть сентіментално-іділічны своїм духом, што є тіпічне про пізный академізмус. І Рошковіч дістав дакілько держывных оцїнїнь за вклад до мадярьского уменя.

Іван ПОП, здрой: „Енциклопедія історії та культури карпатських русинів‟ зоставителїв П. Р. Маґочія і І. Попа, (Ужгород: „Видавництво В. Падяка‟, 2010, на с. 645), переклад: А. З.