21. 5. 2021: Мілан ҐАЙ: Із жалём на сердї, Скоро за рана..., Знамлїня (Стихы)

Мілан Ґай

 

Із жалём на сердцї

Помер нам наш внучік,

што маме робити?

Не было суджено

на світї му жыти.

 

На цінтерї нашім

новый гріб зробленый,

де є похованый

сын первородженый.

 

Приходить ку гробу

нянько споминати,

якого красного

сыночка міг мати.

 

Коло гробу слызы

падають нянькови,

коли він справлює

гроб Сімеонкови.

 

Ой, Боже, сыночку,

рад бы єм Тя мати,

але чорна земля

мусила Тя взяти.

 

Сам Господь з высоты

чудо міг зробити,

жебы Ты не мусив

в чорній земли гнити.

 

Не забуду ниґда

тот день поздравити,

кедь сьме ся мусили

на все розлучити.

 

Але така была

воля Всевышнёго,

жебы наш ангелик

остав близко нёго!

 

Із жалём на сердцї

на Тя споминаме,

бо коло Господа

ангелика маме.

 

 

Скоро за рана...

Дякую скоро за рана,

Господи, я Тобі,

же Ты охабив щі мене

далшый день при собі.

 

Тобі патрить, Боже,

хвала невыдана,

же-м днеська міг стати

до далшого рана.

 

Уж мам і дость років,

скоро-м  на вершынї,

і скоро на кінци

у жывотній школї.

 

Рокы утїкыють,

як кедь бы їх гнали,

дарьмо я їх прошу,

жебы почекали!

 

Але то не може

нихто заставити,

жывотны настрагы

треба пережыти.

 

Ці уж будуть добры

не дай Боже – планы,

і такы тя стрїтять

у жывотї планы.

 

 

Знамлїня

Давам я до світа

цїлого знамлїня,

же-м ся днесь Божого

дожыв воскресїня.

 

Воскрес він у славі

до світа вічного,

жебы пересвідчів

із нас ту каждого.

 

Так як він звістовав

нам справу небесну,

не плачте... о три днї

із мертвых воскресну!

 

(Із приправлёваной книжкы Мілана Ґая – Правдива выповідь.)