19. 4. 2020: 125 років од заложіня Пряшівской ґрекокатолицькой семінарії

  • • Будова Пряшівской ґрекокатолицькой учітельской семінарії у шыршім центрї Пряшова, перед котров у малім парчіку стояв Памятник Александрови Духновічови. Будову школы за соціалізму збуряли а памятник перемістили на окраїну Пряшова, тыж до парчіка на намістю, яке теперь несе призвіско нашого Будителя. Обоє мусили уступити меґаломаньскій ставбі нового Театру Йонаша Заборьского, хоць тот старый театер быв і є все функчный..

    • Будова Пряшівской ґрекокатолицькой учітельской семінарії у шыршім центрї Пряшова, перед котров у малім парчіку стояв Памятник Александрови Духновічови. Будову школы за соціалізму збуряли а памятник перемістили на окраїну Пряшова, тыж до парчіка на намістю, яке теперь несе призвіско нашого Будителя. Обоє мусили уступити меґаломаньскій ставбі нового Театру Йонаша Заборьского, хоць тот старый театер быв і є все функчный..

Пряшівска ґрекокатолицька учітельска руська семінарія (Пряшевская ґреко-католицкая пѣвцо-учітельская русская семинарія) – освітня інштітуція, заснована в Пряшові у 1895 роцї про приправу учітелїв початковых школ про Пряшівску ґрекокатолицьку єпархію.

Кедь у пол. 19. ст. указало ся, же Ужгородьска ґрекокатолицька учітельска семінарія не є схопна приправити достаточну кількоасть учітелїв про Пряшівску область, было вырїшено створити властну навчалну інштітуцію. То ся стало лем за правлїня єпіскопа Іоанна Валія (пр. 1882 – 1911). Пряшівска семінарія знама тыж як „Препарандія‟ од 1920 р. і як „Руська державна учітельска академія‟ од 1940 р. В часї створїня семінарії угорьскый уряд реалізовав політіку мадярізації і народной асімілації немадярьскых народів державы. У резултатї того вшыткы предметы, окрем реліґії, учіли ся в мадярьскім языку. Учням ся доволёвало учіти русиньскый язык дві годины на тыждень як факултатівный предмет. Проґрам навчалной інштітуції зо зачатку быв трирічный, потім – штирирічный. За чехословацькой влады навчалным языком став російскый язык і семінарія была русофілскы орьєнтована (в тім часї до назвы додавав ся придывник „русская‟). При семінарії діяв Літературный кружок А. Духновіча („Самообразовательный литературный кружокъ им. А. Духновича‟) (1921 – 1940) і Музичный кружок Чайковского („Музикалный кругъ им. Чайковского‟) (1921 – 1933).

До 1946 р. директорів семінарії меновала Пряшівска ґрекокатолицька єпархія. Першым з них быв канонік Корнелій Ковалицькый (1895 – 1902). Найдовше тоту фукцію занимали Шандор Ґербері (1902 – 1919), Александер Дзіяк (1920 – 1929) і Штефан Ґойдіч (1931 – 1939, 1945 – 1949). Векшына з трёх тісяч абсолвентів семінарії были Русины, якы потім стали учітелями в Пряшівскій области. Пряшівска ґрекокатолицька учітельска руська семінарія была заперта у 1950 р. новым комуністічным урядом Чехословакії.

Література: Олена Рудловчак, „Світло і тіні історії Пряшівскої греко-католицької препарандії‟, Дукля, ХLVI, 3 i 4 (Пряшів, 1998), с. 55-65 і 46-56;

Йосиф Бача, „Руська учительска семінарія в Пряшеві і російска мова‟, Науковий збірник Музею українсько-русинської культури в Свиднику, ХХІІ (Пряшів, 2001 р.) с. 189-198.

Павел Роберт МАҐОЧІЙ, „Енциклопедія історії та культури карпатських русинів“ зоставителїв П. Р. Маґочія і І. Попа, Ужгород: Видавництво В. Падяка, 2010, с. 615, переклад з україньского языка і звыразнїня писма: А. З.

Script logo