18. 5. 2022: Знама особность Василь ХОМА днесь бы ославив 95 од народжіня

Василь Хома (Vasiľ Chona) нар. 18. 5. 1927 у Миковій втогдышнёх Чехословакії, умер 21. 4. 2017 у Братїславі сучасной Словакії. Історік літертуры, професор, державны працовник і діпломат русиньского походжіня на Словакії.

По скінчіню російской ґімназії у Гуменнім (1945 – 1949) В. Хома штудовав російскый язык і літертуру на Універзітї Я. А. Коменьского у Братїславі (1949 – 1951), на Ленїнґрадьскій універзітї (1951 – 1956). На Універзітї Карловій у Празї здобыв тітул кандідата наук  (1956). Быв учітелём російской літертуры на Васшій педаґоґічній школї в Пртяшові (1956 – 1958), потім на Універзітї Я. А. Коменьского (1960 – 1969, 1988 – 1993), у 1969 роцї здобыв тітул доцента. Окрем учіня, быв ай на высокых функіях в комуністічній Чехословакії, быв іншпектором словацького Міністерства школства (1958 – 1960), заступцём міністра културы федератівной влады у Празї (1969 – 1993), працовником Міністерства загранічных дїл (1973 – 1984), выконуючі повинности заступцю амбасадора Чехословакйії в Белґії і главы дипломатічной місії в Зайрї.

В. Хома много публікова о вопросах російской літертуры совєтьского періоду, а тыж повойновой україньской літературы Пряшовской области. У полоовинї 1990-ых роках зачав ся прихылёвати к русиньскій народній ориєнтації. Од того часу науковець опубліковав дакілько крітічных робот о творчости русиноязычных і україноязычных писателїв Словакії, выдав могоґрафію „Розвиток русинської поезії в Словаччині від 20-х до 90-х роках ХХ столїття‟ (2000). Баданя зосереджує на творчость повойновых авторів, якы, непоозерючі на то, же языком їх творів быв україньскый, є на погляд бадателя частёв „сполочной дїдовізны русиньской літературы‟. В Хома быв так председом-засновником Сполку русиньскых писателїв.

Здрой: Проф. Др. Павел Роберт МАҐОЧІЙ, „Енциклопедія історії та культури карпатських русинів“ зоставителїв П. Р. Маґочія і І. Попа, Ужгород: Видавництво В. Падяка, 2010, с. 788, переклад із україньского языка: А. З.