18. 10. 2021: 200 років од смерти першого карпаторусиньского історіка – ІОАННИКІЯ БАЗИЛОВІЧА

Іоанникій Базиловіч (Joannicius Basilovits, світьске мено і призвіско: Юрій Базиловіч) нар. 6. 6. 1742 у Гливиштях втогдышнёго Угорьского кралёвства, теперь на теріторії Словакії, умер 18. 10. 1821 в Мукачові втогдышнёго Угорьского кралёвства, теперь на теріторії Україны. Быв монахом Чіну св. Василія Великого і поважує ся за першого карпаторусиньского історіка.

По скінчіню теолоґічных штудій в Ужгородї і Кошіцях І. Базиловіч втупив  до Чіну св. Василія Великого. Почас 38 рооків служым як архімандріта Мукачовского монастыря с. Миколая. Ёго главна робота „Brevis otitia Fundationias Theodori Koriatovits, olim Ducis de Munkacs, pro Religiosis Ruthenis Ordinis Sancti Basilii Magni, in Monte Csernek ad Munkacs, Anno MCCCLX“ (три томы, 6 частины, 1799 – 1804), была попри присвячіню Федорови Корятовічови в назві – першов общов історіёв Підкарпатя од найдавнїшых часів до 1789 р. Інша ёго латиноязычна робота „Imago vitae monasticae“ (1802) занимала ся монашскым жывота василіанів, а єй опис літурґії візантійского обряду церьковнославяньскым языком „Обясненіє літурґіі‟ не быв допущеный до публікації про несхвалїня цензуров. Вєдно з „Brevis notitia“, права монастыря на властность, якы была змінена почас 18. ст., были підтверджены стародавныма  ґрамотами і привілеґіями. І. Базиловіч вірив, же православне духовенство Підкарпатьской Руси прияло Унію у 17. ст., через пересвідня про рівность православной і католицькой церьквы, а тыж твердив, же Русины суть автохтонным жытельством краю. Ёго выслїдкы суть підложены многыма документами, датованыма од 14. до 17. ст.

Проф. Др. Іван ПОП, др. н. Здрой: „Енциклопедія історії та культури карпатських русинів‟ зоставителїв П. Р. Маґочія і І. Попа. Ужгород: „Видавництво В. Падяка‟, 2010, с. 34, переклад з україньского языка до русиньского: А. З.