17. 5. 2022: Вызнамный русиньскый малярь і педаґоґ ЕРНЕСТ КОНТРАТОВІЧ – 110 років од народжіня

Ернест Контратовіч нар. 17. 5. 1912 у Калній Розтоцї бывшого Угорьского кралёвства, днесь на теріторії Словакії, умер 23. 12. 2009 в Ужгородї на Українї. Быв вытварным умелцём і педаґоґом на Підкарпатьскій Руси.

Навчаючі ся на Ужгородьскій ґрекокатолицькій учітельскій семінарії (1928 – 1932), Е. Контратовіч навщівлёвав Верейну школу малёваня, орґанізовану Й. Бокшаём і А. Ерделі. По скінчіню навчаня Е. Контратовіч робив як учітель у початковых школах дакількох русиньскых сел (Великый Березный, Сухый, Ужок), брав участь на выставках од 1938 р.

Е. Контратовіч продовжовав у традіях Підкарпатьской школи малёваня, вытворив при тім свій властный штіл – варіанту експресіонізму. На полотнах Свячіня воды (1938), Смутны мелодії (1940), Ведуть арештованых (1943) малярь зобразив драматічны епізоды зо жывота Русинів почас 2. світовой войны. Він вытворив і серії Карпатьскы мадонны (1939 – 1972) і Жыдївскы цінтерї. В періодї комуністічной влады на Підкарпатю по роцї 1945 Е. Контратовіч прияв образ позерателя, што жыє у світї фантазій, што му давало можность уникати тиску нанученого совєтьсков владов соціалістічного реалізму, якый запановав у вшыткых жанрах уменя на Підкарпатьскій Руси (Закарпатю). В тім часї він продовжовав зображовати закутины карпатьской країны лем у ёго приватній експресіоністічній манерї і малёвати жанровы сценкы з традічного русиньского жывота, охабляючі ся єдным із послїднїх представителїв Підкарпатьской школы малёваня. 

Лїтература: Валентина Мартиненко, Ернест Контратович (Київ, 1973); Степан Гапак, „Ернест Контратович – співець життя і долі селян‟, Дукля, ХХХ, 5 (Пряшів, 1982), с. 56-60.

Здрой: Проф. Др. Іван ПОП, др. н., „Енциклопедія історії та культури карпатських русинів“ зоставителїв П. Р. Маґочія і І. Попа, Ужгород: Видавництво В. Падяка, 2010, с. 359, переклад із україньского языка: А. З.