16. 3. 2024: Одбыв ся 60. семінар карпаторусиністікы
14. марца 2024 ся в засїдалнї Факулты гуманітных і природных наук Пряшівской універзіты, ул. 17. новембра ч. 1 одбыв у тім роцї першый, але од року 2009 уже шістьдесятый семінар капаторусиністікы, котрый орґанізує Інштітут русиньского языка і културы ПУ.
Притомных поздравила на засїданю модераторка семінарів карпаторусиністікы з Інштітуту русиньского языка і културы ПУ у Пряшові ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., унів. доц. (на лївій фотцї злїва). Выступаючов лекторковна семінару была інтерна докторандка споминаного інштітуту Мґр. Домініка Новотна (на лївый фотцї справа), котра ся шпеціалізує на русиньску літературу найстаршой ґенерації Русинів, што іщі в періодї перед Першов світовов войнов, або тїсно по нїй еміґровали до США. До своёй презентації закомпоновала цїнну фотодокументацію, напр. імінґрантьску шыфу, котра приплавала до Ню Йорку в роцї 1905, або шыфу повну еміґрантів, меджі котрыма были і Русины, котра доплавала до Еліс Айленд в роцї 1913. Поступно ся нашы Русины в „Новім світї“ зачали змагати і ставляли собі церькви, (наприклад найстаршу ґрекокатолицьку церькву в Пенсілванії є з року 1887), закладовали розлічны сполкы і орґанізації (цїннов є фотоґрафія Братства апостолів Петра і Павла, котре основали парохіане о. Алексія Товта в містї Мінеаполіс в роцї 1891, або і тітулна сторінка новинкы Американскій русскій вѣстникъ, што выходила в роках 1892 – 1952 в Пенсілванії і выдавав го сполок Соєдиненіє). Тему Ку ґенезї еміґрантьской літературы карпатьскых Русинів в США представила выступаюча в контекстї трёх ґенерацій карпаторусиньскых авторів в США, причім підкреслила, же предметом єй інтересу є главнї перша – найстарша ґенерація, репрезентована передовшыткым ґрекокатолицькыма священиками, бо тота ґенерація сі у своїй творчости заховала язык своїх предків (тот быв презентованый дакількома варіантами, а поступно і двома ґрафічныма сістемами – азбуков і словацьков латиніков).
Діскусія, котра наслїдовала позад лекції ся несла в тонї припомянутя вызначных особностей-Русинів, котры за „великов млаков“ досягли успіхы і стали ся світово знамыма за свої вынятковы скуткы, або за цїложывотны актівіты ці досягнутя нелем на полю літературы і културы, бо на семінар пришли ай їх потомкове, родина, ці краяне.
Перепоїнём на сучасну русиньску літературу было представлїня найновшых публікацій, котры вышли од послїднёго семінара, як ай автоґраміада, бо на семінару были притомны ай дакотры русиньскы авторы, котрым недавно вышли новы публікації.
В Місяцю книгы, котрым ся марець традує, сьме так оддали почливость нелем минулым, але ай сучасным русиньскым авторам і їх творчому потенціалу, котрым обогачують русиньску літературу.
-кк- фото: З. Цітрякова.
