15. 4. 2024: Єден із двох главных кодіфікаторів быв оцїненый Золотов медайлов Пряшівской універзіты

Мено доц. ПгДр. Василя Ябура, к. н., є добрї знаме в научных кругах нелем на Словакії, але і за єй граніцями. Найвекшов заслугов у русиньскім возроднім русї є ёго робота над кодіфікаціёв русиньского літературного языка на Словакії, яка была святочно выголошена 27. 1. 1995 у Братїславі. Ёго научна робота як лінґвісты была вецераз оцїнена. Найновше, 15. 4. 2024 Золотов медайлов Пряшівской універзіты, котру перевзяв з рук ректора універзіты, Доктора гоноріс кавза, проф. ПгДр. Петра Конї, ПгД.

Доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н., ся народив 28. октобра 1936 у Стащінї, окрес Снина. В роках 1954 – 1958 штудовав на Высокій школї російского языка і літературы в Празї (російскый язык – україньскый язык). В роцї 1969 на Універзітї Коменьского в Братїславі здобыв академічный тітул доктора філозофіі (ПгДр.) в одборї російскый язык. На тій істій універзітї здобыв і далшы два тітулы: в роцї 1987 научный тітул кандідата наук (CSc.) у научнім одборї 73-05-9 Языкознательство конкретных языковых ґруп – російскый язык а в 1991 роцї в тім самім одборї научно-педаґоґічный тітул доцент (Доц.).

По скончіню высокошкольскых штудій в роках 1961 – 1964 робив на Педаґоґічнім інштітутї в Кошіцях, в роках 1964 – 1977 на Катедрї російского языка Педаґоґічной факулты в Пряшові Універзіты П. Й. Шафарікав Кошіцях (одборный асістент), в роках 1987 – 1993 на Катедрї русістікы і западной філолоґії Педаґоґічной факулты Універзіты Конштантіна Філозова в Нїтрї, в роках 1992 – 1993 Факулты гуманітных наук Высокой школы педаґоґічной в Нїтрї (одборный асістент, доцент).

Вызначну зміну в ёго професіоналній карьєрї принїс рік 1989, по котрім ся зачінать історічный процес третёго народного возроджіня карпатьскых Русинів у бывшій Чехословакії, пізнїше в самостатній Словацькій републіцї. Перша і найрепрезентатівнїша русиньска орґанізація на Словакії в контекстї свого народно-возродного проґраму Русинів як єдну із своїх главных задач становила кодіфікацію русиньского языка і ёго заведжіня до розлічных сфер културно-сполоченьского жывота Русинів на Словакії, главно у сферї школства. В інтересї сповнїня становленых задач в роках 1993 – 1994 Русиньска оброда здобыла штатну дотацію на заложіня і дїятельство Інштітуту русиньского языка і културы, котрый поступно ся мав стати частёв тогдышнёй Універзіты П. Й. Шафаріка в Пряшові як нове научно-педаґоґічне робоче місце, респ. Катедра русиньского языка і културы. З обєктівных прічін але тот інштітут надале зісістав єднов із частей Русиньской оброды в Пряшові, про котры веджіня орґанізації глядало професіоналных лінґвістів і научных робітників. Доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н., ся став в 1994 роцї другым (по доц. ПгДр. Юріёви Панькови, к. н.) директором того інштітуту, під веджінём котрого ся завершыла приправа найважнїшых приручників про формалне выголошіня кодіфікації русиньского языка на Словакії – правил правопису русиньского языка, ортоепічного словника, 5-язычного словника лінґвістічных термінів, учебників про основны школы і под. По скончіню 2-рочной штатной підпоры дїятельства інштітуту, внаслїдку чого інштітут перестав фунґовати, В. Ябур в роках 1995 – 1996 наступив на місце дідактіка про русиньскый язык на деташованім робочім місцї Штатного педаґоґічного інштітуту в Пряшові. Выслїдком ёго роботы были першы дві вызначны концепції, вдяка котрым предмет русиньскый язык і култура сю міг завести до школьской сістемы Словацькой републікы: Концепція навчаня дїтей обчанів Словацькой републікы русиньской народности (1996), котра акцептовала основны прінціпы алтернатівного навчаня і потребы русиньской громады на Словакії – навчаня в материньскім языку, і Концепція навчаня русиньского языка як материньского на основных школах із навчанём русиньского языка (1996), котра створила основы про навчаня материньского языка у словацькых школах. Выпрацованём методолоґії навчаня русиньского языка доцент Ябур ся занимав і як научный робітник Інштітуту про баданя навчаня і култур народностей Універзіты Конштантіна Філозофа в Нїтрї в роках 1997 – 1999.   

Рік 1998 ся про словацьку русиністіку став переломным. В тім роцї ся на Словакії родить нова і барз вызначна етапа про розвиток высокошкольской русиністікы, котра сімболічно была споєна скоро з паралелным взником самостатной Пряшівской універзіты в Пряшові. Сучастёв той етапы, а доконця і єй протаґоністом ся став якраз доц.ПгДр. Василь Ябур, к. н. Зачінаючі тым роком, русиністіка на Пряшівскій універзітї здобыла шпеціфічну дотацію од Міністерства школства СР, котров штат дотує русиністіку аж доднесь. Од септембра 1998 аж до року 2016 доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н., актівно і неперестанно робив як доцент і научный працовник  на Оддїлїню русиньского языка і културы Інштітуту народностных штудій і чуджіх языків Пряшівской універзіты (1998 – 2006), пізнїше Інштітуту реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты (2007 – 2008). Почас того періоду робив над методолоґіёв навчаня русиньского языка на Пряшівскій універзітї і приправов Проґраму проглубленых штудій русиньского языка про штудентів Учітельства про 1. ступінь основных школ Педаґоґічной факулты ПУ у Пряшові, котрый ся реалізовав в роках 2000 – 2006. Сучасно в тім періодї – по змінї высокошкольского закона в роцї 2002 – зачав з колеґами з Оддїлїня русиньского языка і културы Інштіуту народностных штудій і чуджіх языків ПУ приправлёвати концепцію історічно першого у середнїй Европі бакаларьского штудійного проґраму Русиньскый язык і література (в комбінації), про котру ПУ здобыла акредітацію в 2005 роцї. О два рокы пізнїше робив над приправов істрічно першого маґістерьского штудійного проґраму Русиньскый язык і література (в комбінації), про котрый ПУ здобыла акредітацію в 2009 роцї. В тім часї на основі рїшіня нового ректора ПУ проф. РНДр. Рене Матловіча, ПгД. і по схвалїню Академічным сенатом ПУ, од 1. марца 2008 на ПУ быв створеный Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, котрого інтеґралнов частёв ся стає і доцент Ябур.

У своїм цїложывотнім научно-педаґоґічнім дїятельстві доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н., ся занимав проблематіков порівнуючой і функчной лінґвістікы а од року 1994 главно розроблїнём норматівных приручників русиньского языка. Під ёго веджінём была приправлена і зреалізована кодіфікація русиньского літературного языка на Словакії в 1995 роцї. Наслїдно ся став сполуавтором  учебників русиньского языка про середнї школы і высокошкольскых учебників морфолоґії і сінтаксісу русиньского языка, главно але історічно першой по роцї 1989 Ґраматікы русиньского языка (2015).

За свою роботу про розвой русиністікы в словацькім і меджінароднім контекстї доцент Ябур быв оцїненый двома найвысшыма оцїнїнями в русиньскім културно-сполоченьскім жывоті: Преміёв св. Кіріла і Мефодїя за розвиток русиньского языка (2007) і Преміёв Александра Духновіча за вызначне дїло про русиньскый народ (2015), котры удїлює Меджінародный конґрес русиньского языка і Карпаторусиньскый научный центер в США.

Робота В. Ябура была дакілико раз оцїнена і на уровни Пряшівской універзіты.  На пропозіцію ректора ПУ в Пряшові Др. г. к. Проф. ПгДр. Петра Конї, ПгД. І з ёго рук В. Ябур дістав Стрїберну медайлу Пряшівской універзіты за цїложывотну роботу і вызначный вклад до наукы і освіты ПУ у Пряшові (2019).

За свій вклад до розвитку русиньского языка доцент Ябур быв оцїненый і на цїлоштатній уровни – презідентков Словацькой републікы Зузанов Чапутовов. З її рук собі перевзяв штатный орден – Прибинів хрест ІІІ. класы за вынятковы заслугы о розвиток Словацькой републікы і за заслугы при кодіфікації русиньского языка на Словакії (2021).

Найвысше оцїнїня Пряшівской універзіты собі доцент Василь Ябур перевзяв 15.4.2024 з рук ректора Пряшівской універзіты на святочнім засїданю Академічной громады ПУ в Пряшові. Золоту медайлу Пряшівской універзіты В. Ябур дістав за вызначну научно-педаґоґічну роботу і за розвой Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові.

Доцентови Василёви Ябурови к найновшому оцїнїню ёго роботы сердечно ґратулуєме.

Доц. ПгДр. Анна ПЛЇШКОВА, ПгД., унів. проф.