14. 6. 2022: Лавреатом Духновічового Пряшова 2022 стала Тімеа Марусинова

Змагало ся понад пятьдесять участників.

В понедїлёк, 13-го юна 2022-го року, в просторах Театру Александра Духновіча в Пряшові одбыло ся цїлодержавне коло конкурзу в декламації поезії, прозы, малых сценічных форм і властной творчости Духновічів Пряшів 2022.

21-ым рочником Духновічового Пряшова єдночасно завершыли ся і тогорічны святкованя Дня Русинів Словакії, котрый в календарї має своє місце 12-го юна. На цїлословацьке коло поступили молодшы і старшы декламаторы, котры в реґіоналных колах конкурзу, якы проходили в окремых окресах, здобыли у своїй катеґорії перше місце.

51 тогорічных участників пришло до Пряшова з окресів Стара Любовня, Меджілабірці, Бардеёв, Свідник, Снина і Гуменне.

Конкурз одкрыв председа РОС

По одзвучаню гімны словацькой републікы і гімны Русинів – Вручаніє, стихом од підкарпатьского писателя Володиміра Танчинця з назвов Слово д русинам приговорила ся публіці конференцьєрка події Зузана Ковалчікова, членка драматічного колектіву Театру Александра Духновіча в Пряшові.

Тота пак привітала честованых гостїв, меджі котрыма быв председа Русиньской оброды на Словеньску, як є главный орґанізатор Духновічового Пряшова – Мартін Караш, директорку Словацького народного музея – Музея русиньской културы в Пряшові Любу Кралёву, представительку пряшівской Матиці словацькой Славку Юрекову, як і далшых представителїв Русиньской оброды, але і вшыткых, котры пришли на конкурз декламовати, родічів дїтей, учітелькы, котры їх приготовлёвали, а тых, котры пришли посмотрити на наше свято русиньского літературного слова.

Пак вже дістав слово председа Караш, котрый святочно по вымушеній дворічній перерві одкрыв вже 21-ый рочник Духновічового Пряшова.

По одкрытю на свої місця засїла одборна порота, котра тот рік была в складї: председа Маріян Марко, якый є і директором Театру Александра Духновіча, русиньска писателька Людмила Шандалова, довгорічный член нашого театру – актор Іґор Латта, науковый робітник Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, котрый ся шпеціалізує на русиньску літературу – Михал Павліч, і редакторка русиньской радіовой редакції Народностно-етнічного высыланя Радія і телевізії Словакії Наталія Гребікова.

Пак уж слово на сценї нашого професіоналного театру, котрый несе мено, єднако як і наш конкурз по отцёви Александрови Духновічови, дістали тоты, котры пришли в тот день вказати свій талент і змагати ся із своїма ровесниками.

Сістематічна робота і почас пандемії

Змагаючі і тот рік представили ся в пятёх віковых катеґоріях – од 0-ой по 5-ту, значіть катеґорії од дїтей з матерьскых школ, через школярїв першого і другого ступня основных школ, штудентів середніх і высокых школ, аж по дорослых.

Жанрово публіка могла відїти поезію, прозу, духовну прозу, малы сценічны формы, але і властну творчость. 51 участників конкурзу так про публіку приготовило досправды богатый і розмаїтый проґрам, з котрого одборна порота мусила выбрати тото найлїпше, што не было легко.

Потїшуючім фактом было, же наперек тому, же маєме за собов два рокы пандемії, коли школы пережывали складны часы, коли было треба учіти діштанчно, на сценї в театрї было відїти, же педаґоґы в нашых реґіонах не перестали з дїтми сістематічно робити ани в рамках навчаня і розвиваня русиньского языка, бо декламуючі пришли шумнї приготовлены, і жадну пандемічну перерву на них не было знати.

Наопак, было відїти, же дїти, котры каждый рік приходили на Духновічів Пряшів, і тот рік злїпшыли ся а віриме, же будуть злїпшовати ся і до будучности.

Дїти інтересовала серіалова звізда

По выступлїню вшыткых, котры были реґістрованы на конкурз, пришла хвіля, коли порота мусила іти рїшыти удїлїня місць в окремых катеґоріях, але і вырїшыти, хто буде лавреатом Духновічового Пряшова 2022.

За тот час участників на сценї забавляли акторы нашого театру Зузана Ковалчікова і Владимір Рогач, котры інтерактівным проґрам хотїли дїтям скоротити час, покля порота верне ся з выслїдками.

Кедьже Владимір Рогач є єдным із тых акторів нашого театру, котрый теперь грає єдну із главных ролей у серіалї Граніця, якый є на Словакії популарный, корочіня часу скінчіло тым, же дїти собі зо серіаловов звіздов робили фотоґрафії.  Може і успіх нашого молодого актора мотівує їх ку тому, жебы далше розвивали свій талент в декламації.

Лавреатом стала Тімеа Марусинова

По перерві, котру потребовала порота на оцїнїня выступаючіх, вже пришов час выголошіня выслїдків. Перед тым Михал Павліч обще пояснив, на основі чого вырїшовала порота, на што мерьковали, што было рїшучім при удїлёваню окремых місць.

Пак вже слїдовало выголошіня выслїдків, передаваня діпломів і подарунків про тых, котры были у своїх катеґоріях найлїпшы. Діпломы і подарункы передавав председа РОС Мартін Караш і членка пороты Наталія Гребікова.

На кінцю быв выголошеный і лавреат Духновічового Пряшова. Тітул лавреата орґанізаторы звыкнуть уділёвати участникам, котры веце років сістематічно ходять на Духновічів Пряшів, і є евідентно відїти то, же у декламації ся злїпшують, і мають талент на то, жебы ся в тій области далше розвивали.

Тогорічным лавреатом стала днесь вже штудентка кошыцькой ґімназії, котра репрезентовала окрес Свідник, і котра на Духновічів Пряшів ходить рокы од дїтинства. Лавреатом Духновічового Пряшова 2022 є Тімеа Марусинова.

Помолили ся і при памятику Духновіча

Кедьже Духновічів Пряшів 2022 орґанізовав ся як часть святковань Дня Русинів Словакії, почас перервы представителї Русиньской оброды пішли ку памятнику Александра Духновіча, котрый маєме в Пряшові.

Там положыли квітя нашому будителёви вєдно з ґрекокатолицькым парохом із Олькы – отцём Міланом  Ясиком, котрый одслужыв при памятнику Духновіча панахіду. Так само участны з отцём Ясиком просили за русиньскый народ, кедьже духовный помолив ся і молитву за тот народ, котру приготовив отець Франтїшек Крайняк.

За орґанізаторів хочеме іщі раз подяковати нашым русиньскым учітелькам, же роблять з нашыма дїтми, же не перестали робити з нима ани почас пандемії, же і тот рік їх шумнї приготовили на конкурз. Віриме, же ся увидиме знова о рік на Духновічовім Пряшові 2023.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм. Ґрафічна і языкова управа: ред. АРК в СР