14. 3. 2020: Кралицького Творы суть цїннов публікаціёв про карпаторусиністів

У 2019-ім роцї припомянули сьме собі 185-ту рочніцю од народжіня Анатолія Кралицького, русиньского писателя, публіцісты, історіка, етноґрафа і монаха Чіну св. Василія Великого, котрый быв іґуменом Мукачовского монастыря на Чернечій горї.

В тім роцї сьме собі припомянули далшу рочніцю, і то 125 років од ёго смерти. Свій вклад ку тым рочніцям дала на переломі років 2019 і 2020 і Пряшівска універзіта в Пряшові, де діє і Іншітітут русиньского языка і културы, кедь у своїм выдавательстві выдала книжку під назвов Анатолій Кралицькый Творы. Едіторами той публікації суть Валерій Падяк, русиньксый науковець, высокошкольскый педаґоґ і выдаватель, котрый занимать ся русиньсков літературов і драматурґіёв, і молодый науковець Михал Павліч, котрый так само занимать ся літературнов творчостёв Русинів і вєдно з Падяком робить як одборный асістент на русиньскім інштітутї.

 

Публікація богата на Кралицького тексты

Книжка Анатолій Кралицькый Творы є за словами едіторів на днесь найповнїшым зобранём Кралицького творів.

Тексты, котры повыберали Падяк і  Павліч суть сістематічно упорядкованы на дакілько частей: прозовы творы 1860-ых років, прозовы творы 1890-ых років, переклады і адаптація, мемоары, історія і палеоґрафія, етноґрафія і штатістіка, публіцістіка.

В книжцї найдеме знамішы (холем про тых, котры темов русьньской літературы занимають ся) Кралицького тексты як Пастырь в Полонинах, Князь Лаборець, Екзекутор – што належыть до прозовой творчости, але і менше знаны тексты, но о то цїннїшы, главно што до етноґрафії ці публіцістікы.

По тых капітолах слїдує выбрана корешпонденція Анатолія Кралицького, меджі іншым там мож прочітати писма нашого будителя Іванови Сілваёви, вызначному чеському русофілови Франтїшкови Янови Єзберови ці вызначному російскому філолоґови-славістови Ізмаілови Срезневскому.

Книжка, котра має понад 430 сторінок, обсягує і ілустрації, на котрых мож відїти цїнны Кралицького рукописы, докінця рукопис стиху, котрый будучій писатель мав написати як дїтина, і скены старых выдань, меджі котрыма є і першый лист Мукачівского псалтыру із XV. столїтя.

 

Книжка не є лем зобранём Кралицького текстів

Хоць Євґеній Фенцик вже у 1893-ім роцї писав, же нїт алманаха, місяцьослова, соромайже єдного чісла новинкы, де бы не стрїтили сьме ся з текстом Антатолія Кральцкого, і Франтішек Тіхый написав у 1936-ім році, же в історії підкарпаторуськой літературной културы належыть Кральцкому місце коло Духновіча і Павловіча, правдов є, же з ёго творами, а головно з ёго жывотом сьме днесь познакомлены не так много, як бы ся дало.

Книжка приносить цїнны жрідловы тексты Кралицького, што уж само о собі бы може старчіло. Но она не зіставать лем при тім. І то вдяка Валеріёви Падякови, котрый Кралицькым занимать ся довгы десяткы років. Якраз Падяк є автором вступу, в котрім сістематічностёв ёму властнов, котру вже вказав у поперерднїх своїх публікаціях з области русиньской літературы і драматурґії, розкрывать жывот і творчость того плодного в літературї єромонаха, родака із села Чабины, Меджілабірьского окресу на Пряшівщінї. А приходить і з новыма доказами. Падяк так само в книжцї зробив текстовы позначкы і транслітеровав Кралицького тексты, причім основы той транслітерації суть в публікації пояснены.

 

Датум народжіня Александра

Хоць Кралицького знаме під меном Анатолій, тото мено было ёго монашескым. Кралицькый быв покрещеный як Александер, што Падяк доказує вдяка Книзї архівных копій конфесійных записів Земпліньского комітату за рокы 1821 – 1895. Тото історічне жрідло бадатель Кралицького нашов у Архіві Земпліньской жупы, котрый находить ся в містї Шаторальяугей, в днешнїм Мадярьску. З того запису дізнаваме ся і то, же быв сыном Федора Кралицького, кантора (дяка) чабиньской церькви і Анны Конч. Але нашто властно было Падякови іти і глядати тоты архівны записы?

Цїлый проблем выник коло датуму Кралицького народжіня. Нажаль, на роздїл од такого Духновіча, Кралицькый, наперек тому, же по собі лишыв понад 400 творів, не написав свою автобіоґрафію. Ёго першу біоґрафію, доста курту, написав Євґеній Фенцик у 1893-ім роцї і в ній было, же Кралицькый народив ся 12-го фебруара 1835-го року, рукоположеный за єромонаха быв єпіскопом пряшівскым Йосифом Ґаґанцём 25-го марца 1858-го року. Тота біоґрафія не пише ніч о роках дїтячіх і роках молодости Кралицького.

Но Шематізм на 1873-ій рік якбач зробив першу хыбу в біоґрафії Кралицького. В тім ся пише, же народив ся Кралицькый у 1834-ім роцї. Тота хыба зачала ся переносити до далшых выдань, о 1834-ім роцї писав у єдній своїй статї і славіста а історік із Росії Євґеній Перефецькый. Статя вышла у Відню у 1913-ім роцї, значіть уж по смерти Кралицького. Перфецькый дотримовав ся, як посянює Падяк, того, што му повів сын брата Анатолія Кралицького – Мефодій Кралицькый, так само монах Чіну св. Василія Великого і іґумен Мстичевского монастыря. Но Мефодій не мав матрику свого стрыка і так ёго хыба могла выходити з того, што вже было о Кралицькім написано в іншых выданях.

Падяк в публікації подавать ясный доказ о датумі, коли ся Кралицькый народив. Было то 12-го фебруара 1835-го року і о день пізнїше быв покрещеный в чабиньскый церькви, причім го тримали нанашко – містный жытель Іван Марковіч і нанашка – Анна Яковіч, котра была дївков чабиньского пароха.

 

Сын руського дяка – вундеркінд

Як сьме вже споминали, о роках дїтинства і молодости, фамелії ці о школованю Анатолія Кралицького в біоґрафіях не найдеме велё – скоро ніч.

І тот період має намагу дакус розкрыти а полемізовати о нім Падяк у своїм біоґрафічнім вступі. Падяк похыбує о тім, жебы чабиньскый дяк, отець 11-членной родины мав можливости дати свому старшому сынови школованя десь інде, наприклад в Галичі, як дакотры твердять – не на селі, де жыли. І за ёго думками любов до просвіты малому Александрови набізовно прискіпив якраз отець. Пізнїше штудовав на семінарії в Ужгородї.

Кральцькых фамелія мала девять дїтей – Юля, Терка, Алксандер (пізнїше єромонах Анатолій), Антон, Маня, Мішко, Зузка, Штефан і Анна. Тоты знаня бадателї начеряли із рукописного зошыта, котрый даколи належав родинї Кралицькых. В тім зошытї находить ся і руков 16-річного Александра написаный текст із 1851-го року, в котрім стоїть, же го написав Александер Кралицькый в селї Чабины, при храмі  св. Отця нашого Николая, Мір Лікійскых чудотворця.

Якраз з тым зошытом є повязаный і другый текст, конкретно стих, котрый має назву На памятку. Тот стих нарпиклад Франтішек Тіхый означовав за автобіоґрафічный. Мой отецъ рускій дякъ зачінать рітмізованый текст, котрый не має даякой умелецькой вартости і не має датованя. Кралицькый, кедь го писав він, там выменує вшыткых братів і сестры за шором. Рукопис є написаный печатныма буквами, нескушенов або слабов руков, в слові крестити є буква И замінена за букву N.

Падяк передкладать арґументы спохыбнюючі авторство Анатолія, но на теперь зохабляють вшыткы про і протиарґументы авторство стиха одкрытым, і кедь бадатель сам пізнїше у фотофокументації пише о стиху, котрый правдоподобно написав Кралицькый.

 

Цїнна публікація про карпаторусиністів (а нелем)

Падяк в далшых частях свого вступу близше замимать ся школованём Кралицького, але як знатель того писателя, єромонаха, котрого дорослый жывот проходив у монастырях в Краснім Бродї, Маріяповчі і Мукачові, пояснює і  літературно творчость на мапі ёго жывотной пути.

Ку чітателям ся завдякы Валерія Падяка не діставать лем велике жрідло оріґіналных Кралицького текстів, але на основі довгорічного баданя науковця можеме дістати лїпшый розгляд, лїпшы знаня о жывоті того будителя, ёго творах і тым лїпше зрозуміти тексты, котры нам суть в публікації передкладаны і їх контекст. Через писма ся діставаме так дакус і до пріватного жывота Кралицького. Падяк розкрывать і тайность єного псевдоніма, котрый ся Кралицькому приписовав, але то вже зохабляме на чітателях.

Анатолій Кральцкый Творы є цїннов публікаціёв про карпаторусиністів, главно тых, котры хотять занимати ся літературов, бо Кралицькый є єдным із фундаменталных особ в рамках нёй. Но є цїннов і про каждого, хто хоче дакус веце знати о нашій богатій літературї і єднім з найвызначнїшых особностей нашой історії.

А уж лем єдна позначка. На цїнности книжкы не мінить ніч ани хыба, котра ся находить на 14-ій сторінцї, де автор вступу омылом записав рік народжіня Кралицького як 1935. Така хыба є при кількости років на даній сторінцї, і в цїлій части, одпустительна і віриме, же єй нихто не буде пошырёвати далше.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм