13. 3. 2023: Одкрытя новой чытальні в Ізбах (ґорлицкого пов.)

Місц. парох о. Д. Хиляк, котрый перед собранєм отслужил в домі, где буде поміщати ся читальня, молебен, внюс многолітствиє гостям.

Меджевойня то розквит соспільно-культурной діяльности на Лемковині. По періоді гнобліня населіня вчас великой войны, жытелі лемківскых сел під проводом своіх лідерів зачынали орґанізувати ся, вязати ся в кружкы і общества. Так было в більшости нашых сел в 30. роках ХХ ст., чого доказом были покликуваны одділіня Чытален ім. Качковского.

Коли перезерат ся стары ґазеты з тамтого періоду (неконечно лем облюбленого нашом редакцийом «Лемка»), так сме пересвідчены о тым, што Лемковина пережывала культурный, соспільный і політичный вздвиг в ноным часі. Хоц коротко він тырвал, бо перерваный был початком ІІ світовой войны, будучой початком кінця давной Лемковины, то принюс товдышнім жытелям змогу на формальне орґанізуваня ся і підниманя окремых діянь. Дал можливіст на тото, чого уж пізнійше Лемковина николи не буде мала.

Джерельны тексты сут цінны не лем з історичного пункту пізріня. Мают они часто і сентиментальне зеренце познаня свойой малой, але важной для чловека істориі його роду. За каждом таком ініциятивом стояли конкретны особы, котры подаваны сут з імена і назвиска. Ізбяне, окрем переселінь в 1940 і 1945 р. на радяньску Украіну, были пак в більшости розсіяны в околицях Ліґниці. Там тіж «повандрували» забраны з Гір спомины о тым, о чым пак так мало ся бесідувало. Люде жыли штоденным старунком, а кєд пришло на спомины, то лем єдна тема была головном – як нас выганяли. Не мож ся чудувати чловечій натурі, але уж на жаль ніт кого звідувати о того рода першы пробы (на масову міру) нашого громадского орґанізуваня ся.

Головно в половині 30. років ХХ ст. на Лемковині Чытальні ім. Качковского явили ся в каждым більшым селі. О тым, як одбывали ся основательскы зобраня, мож дознати ся з захованых дописів. Сама тема чытален на Лемковині (так Качковского, як і Просвіты) доднес не была детально досліджена (кєд посмотриме на множество даных, котры по роках мож анализувати).

Основательскє зобраня одбыло ся 26. мая 1935 р. в ізбяньскій школі (будинок доднес стоіт при церкви). Текст опубликуваный в: «Лемко», ч. 21 (56), Орґан Лемківского Союза, Крениця, 6. червця (24. мая) 1935 р., стр. 3-4.

Избы горлицкого пов. Открытє новой читальні

Дня 26. мая позостане на долго в памяти жителей с. Избы. В дню том дали мы доказательство, што стаєме в ряды организованых рускых сел и хцеме двигнути культурный уровень нашого бідом и недостатком притисненого селянина. В дню том отбыло ся у нас открыте читальні им. М. Качковского.

На дорогый нам праздник, не уважаючи на кепску погоду, прибыли до нас гості и тым возвеличили наше народне свято. С позамісцевых радость нашу розділяли: о. Ковалевекый и его супруга со С квиртного, проф. Р. Максимович с Горлиц и дыр. Н. Ю рковекый упр. школы со Сквиртного. Кромі того прибыла вся місцева интелигенция.

По открытю собраня выбрано презыдию: г. Н. Юрковского предсідательом, а Ивана Дуркота секретаром. Перший забрал голос г. предсідатель и поблагодаривши за выбор, в долшой промові указал на положенє наших лемковскых сел, выяснил ролю читалень им. М. Качковского в житю руского народа и их ціли и задачи.

Потом проф. Максимович пояснил статуты нашого общества и операючи ся на красных примірах, указал нам, як урухомити читальню и як ю провадити, штобы належито выполнила свои задачи и принесла селу благородны овочи.

По вписах членов (на собраню отраз вписало ся понад 50 членов), ухвалено вписове 20 гр. и членску вкладку 50 гр. До управы читальні выбрано: предсідательом одноголосно Антона Мациєвского, заст. предс. Павла Шеппака, секр. Ивана Дуркота, кас. Гавр. Шептака и библиот. Петра Циглера. Заступниками членов управы были выбраны: Николай Ван и Игнатий Ясинчак, а до контрольной комисии вошли: Ядлош Иван, Мациєвска Александра и Ядлош Стефан.

По выборах выділа выступил знова г. Максимович и в теплых словах возвал вшиткых членов працовати в новой читальні, а не лем цілу роботу складати на управу. Каждый с нас повинен гордити ся тым, што єст членом читальні славного Общества имени М. Качковского и почувати за свой добровольный, але святый обовязок помагати читальні, не тогды, як кажут, або коли ся му хце, лем тогды, як треба. Указавши на потребу в наших селах руской народной интелигенции, просил бесідник застановити ся над тым, ци дакотры газдове не могли бы послати своих сынов до школ хоцки на 2 – 3 рокы и отдати их до бурсы в Горлицах (еден ученник с Изб уж єст в Бурсі).

По вычерпаню програмы собраня предсідатель г. Юрковскый указал на плоды, якы добре поставлена читальня проносит, возвал кріпко держати ся девизов Общества и пожелал новой читальні полного успіха. А в знак любови и преклоненя перед памятьом односельчан и вообще рускых людей, жизнь свою отдавших за народ, на предложене г. предсідателя, собране почтило память Талергофцов повстанєм с місця и минутным молчанєм.

Місц. парох о. Д. Хиляк, котрый перед собранєм отслужил в домі, где буде поміщати ся читальня, молебен, внюс многолітствиє гостям. Також нововыбрачый предсідатель чит. г. А. Мациєвскый поблагодарил гостей за прибытє на собранє и их красны бесіды, а управительці школы подяковал за отступленє салі на собранє. По законченю собраня уж поздно в ночи молоды члены читальні дали представленє, котре своим змістом вполні отвічало торжеству открытя читальні, а выконанєм роль указовало, якы великы таланты сут укрыты в нашой селянской молодежи.

Поодинокы ролі красно выконали: Александра Мациєвска, Мария Квочка, Петро Циглер, Иван Дуркот, Николай Ван, Осиф Фрыцкый, Стефан Циглер, Фецко Циглер д Антон Мациевскый (младший).

Севериян КОСОВСКЫЙ, ЛЕМ.фм.

(Публікуєме в оріґіналї – лемківскім варіантї русиньского языка.)