12.1. 2023: Любовняньскый град і сканзен має за собов успішный рік

Вертають ся і турісты з Польщі.

Град і сканзен в Старій Любовнї, в котрім є богатство русиньской деревяной архітектуры, навщівило почас минувшого року веце як 182 тісяч турістів, котры заплатили за вступ.

Про аґентуру ТASR то потвердив директор Любовняньского музея Далібор Микулик з тым, же в порівнаню з 2021-ым роком іде о нароснутя чісла навщівників о скоро 20 тісяч.

„Оцїнюєме то барз позітівно, кедь возьмеме до увагы, же минувшый рік позначіла пандемія, інфлація, дорогшы енерґії і войновый конфлікт на Українї. Мене несподівало тото чісло, навщівници зістали нам вірны і каждый рік вертають ся до нас,“ повів про аґентуру Микулик.

Підкреслив, же в Любовняньскім музею люде найдуть все штось нове, ці то выставкы, експозіції, збіркы, але навщівників за подля ёго слов заінтересовав і музейный анімачный проґрам.

Стрїтили ся потомкы маїтелїв граду

В штатістіках і в році 2022 доміновали навщівници із Словакії, хоць їх было о дашто менше як рік перед тым. Вертати ся по пандемічных роках зачали і турісты з Польщі.

За найвекшу подію 2022-го року директор поважує стрїчу потомків маїтелїв граду. Так само прибыла нова стала експозіція з назвов Град Любовня – град кралїв і старостів. На градї і в сканзенї зорґанізовало ся веце културных подій.

Музею подарило ся окрім того выдати на кінцю року четверте продовжіня етноґрафічных записів Яна Лазорика, і до збірок прибыли портреты од мадярьского потомка роду Раісовых.

Рихтують Варгола

До кінця марца буде музей фунґовати в обмедженім режімі. Святочне одкрытя сезоны рихтують на послідню апрілёву недїлю, коли одкрыє ся і велика выставка присвячена рочніцї ружбашской кралёвской свадьбы.

„Другым тяглом сезоны бы мала быти необычайна выставка Кралёвны Ендія на кралёвскім граді Любовня у співпраці з Музейом модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях,“ доповнив Микулик. Не будуть хыбовати ани шторічны події як Славности на градї ці Кіріло-мефодійскы славности.

Планують і інвестічны акції

Окрем того музей в тім роцї планує і рештаврованя експозіції добового набітку з бывшого касіна в такзванім Білім домі і Вышнїх Ружбахах.

Жадати музей хоче і о фінанчны средства на всокочіня северовыходной кріпости а презентацію воєньскых касарнї. На проєкт жадають з проґраму міністерства културы Словацькой републікы з назвов Обновме собі свій дім суму 900 тісяч евр.

Подля слов Микулика вже мають проєктову документацію, ставебне поволїня і актуалны цїны матеріалів. Грошы будуть глядати вєдно з Пряшівскым самосправным краём, котрый є зряджователём музея.

„На ярь бы сьме мали знати, ці нам грошы схвалять. Покля нїт, будеме глядати іншы пути, ставебне поволїня маєме до 2024-го року.“

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм. Ґрафічна і языкова коректура: АРК в СР.