11. 3. 2016: Світ узрів далшый зборник Штудій із карпаторусиністікы
Завершыв ся 7. рiчник научных семінарів карпаторусиністікы на Інштітутї русиньского языка і културы Пряшівской універзіты і маєме перед собов выступный документ – зборник Studium Carpato-Ruthenorum 2015 /Штудії з карпаторусиністікы 7.
Семый рiчник семінарів отворила, як традічно тематіка русиньской літературы. В рамках Обчаньскых здружінь, котры ся в русиньскім контекстї занимають выдавательскыма актівітами, выходять звычайно кінцём рока новы публікації красной літературы, а Сполок русиньскых писателїв в кооперації з Інштітутом русиньского языка і културы повышыли презентацію окремых публікацій на уровень научных семінарів. Ословлюють шпеціалістів – літератів, теоретіків літературы з ІРЯК, але тыж з іншых факулт і інштітутів в рамках ПУ з пропозіціов на выпрацованя научной штудії на дакотры тітулы красной літературы, котры выходять в актуалнім роцї, або вышли в попереднїх роках. На рік 2015 сьме вырїшили дати простор авторцї Кветї Мороховічовій-Цвик (кінцём рока 2014 єй вышла друга збірка поезії в русиньскім языку). З штудіов на тему Творчость Кветы Мороховічовой-Цвик – нова лінія русиньской женьской поезії на Словакії выступила Мґр. Івана Сливкова, ПгД., білорусістка, котра ся в рамках славяньскых літератур уже дакілько років занимать русиньсков літературов на Словакії.
В роцї 2015 ся округлого юбілея дожыла важена славістка, професорка Юлія Дудашова-Крішшакова, др. н. з Інштітуту русиньского языка і културы ПУ. Якраз єй і темі Місто русиньского языка в родинї славяньскых языків быв присвяченый другый семінар карпаторусиністікы, на котрім професорка Дудашова прочітала тему Місто русинчіны в родинї славяньскых языків, а тыж запрезентовала свою найновшу моноґрафію Fonologický systém slovanských jazykov z typologického hľadiska, в котрій є представленый ай русиньскый язык, як окремый мінорітный язык вєдно з далшыма славяньскыма языками (сербскым, хорватьскым, македоньскым...), котры ся наслїдком новой ґеополітічой сітуації поступно конштітуовали в новодобій Европі, але тыж языків, котры были в минулости з розлічных прічін мало вжываны (напр. білоруськый, кашубскый...).
На семінарах уж традічно не сміють хыбовати історіци. І в тім роцї выступили двоми – єден зо Словакії, другый з Україны. Професор Петер Шворц, к. н. з Катедры нововікой і найновішой словацькой історії Інштітуту історії Філозофічной факулы Пряшівской універзіты у Пряшові прочітав тему Перша світова война, Русины і взник Чеськословеньска. В контекстї уведженой темы презентовав історічны подїї звязаны з періодом Першой світовой войны і наслїдну судьбу Русинів в рамках розлічных можностей штатоправного ушорїня їх автохтонной теріторії.
Другым позваным історіком быв доц. Володимир Фенич, к. н. з Факулты історії Ужгородьской народной універзіты. Выступив з інтереснов темов, дотыкаючов ся Русинів на Українї. Як описують недавну історію і їх актуалне поставлїня нелем домашнї науковцї, але представив ай погляды споза граніць Україны. Тема з назвов Сонда до минулости: Закарпатя в інтелектуалных діскурзах о Українї по роцї 1991 кінчіть богатов бібліоґрафіов штудій нелем европскых, але ай мімоевропскых науковцїв, передовшыткым узнаваных історіків і віриме, же статя буде добрым штудійным матеріалом про тых, котры ся інтересують о актуалну сітуацію на Українї і єй амбіції етабловати ся в штруктурах Европской унії.
Тогорічный блок семінарів завершыв Мґр. Валерій Падяк, к. н. з Інштітуту русиньского языка і културы ПУ, котрый предкладать чітателёви обшырну штудію на тему: Аматерьске театралне двиганя у Карпаторусинів в міджівойновім часї і основаня народностного театра. Еволуція драматурґії од легкых водевілів ід тяжкым драматічным формам.
Зборник є обогачный додатковыма штудіями. ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД. з Інштітуту русиньского языка і културы ПУ публікує другу часть своёй дізертачной роботы на тему Акцентолоґія з погляду норматівности і практікы, де розоберать проблем недотримованя орфоепічных правил в єдинім русиньскім професіоналнім театрї – Театрї Александра Духновіча у Пряшові.
Другов додатковов штудіов є текст літераткы з Філозофічной факулты – Оддїлїня русиністікы Новосадьской універзіты в Новім Садї Мґр. Валентіны Чізмар, котра представила тему: Костельників вплив на розвой літературы і просвіты войводиньскых Русинів з оглядом на прінціп мултікултуралізму і освіты в сучасній Сербії.
На заключіня приближиме штруктуру научных семінарів карпаторусиністікы, котры будуть продовжовати ай в слїдуючім роцї. Творять єй такы главны части – представлїня выступаючого з куртов інформаціов о ёго професіоналнім жывотї (1), реферат на выбрану тему (2), діскузія (3), і презентація найновшых публікацій з области карпаторусиністікы (4). Семінары суть адресованы як штудентам-русиністам, так ай вшыткым, котры ся інтересують карпаторусиністіков як научнов дісціплінов і хотять сі проглубити свої знаня.
Нашым дотеперїшнїм сполупрацовникам – выступаючім на семінарах карпаторусиністікы в попереднїх роках (было їх довєдна 32 з восьмoх держав) жычіме много творивого елану до далшой научной роботы, а реґуларных і далшых потенціалных участників семінарів позываме на восьмый рiчник Studium Carpato-Ruhtenorum, котрый буде збогаченый нoвыма темами і новыма выступаючіма з розлічных держав.
ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, ПгД., зоставителька
