10. 9. 2020: Ілько Сова з Баюсова прийде до Пряшова

Словацькый народный музей – Музей русиньской културы в Пряшові рихтує далшу інтересну выставку. В четверь, 24-го септембра 2020-го року, буде проходити вернісаж експозіції Федора Віца під назвов Ілько Сова з Баюсова – выбер із довгодобого русиньского серіалу.

Ілька Сову русиньскый музей плановав уже скорїше, но з причіны пандемії і тота експозіція перенесла ся на пізнїшый датум. Приступна буде аж до кінця октобра.

Ілько Сова з Баюсова

Серіал кресленого гумору Ілько Сова з Баюсова, котрый в остатнїх скоро 30-ёх роках мож знати з русиньской періодічной пресы, має уж веце як 46 років. Федор Віцо ся з тым серіалом у 1974-ім роцї, по примушеній перерві публікованя, вернув до втогдышнёй україньской періодічной пресы.

З політічных причін по 1968-ім роцї, коли приготовив обалку часопису (позн. ред.: „Дружно вперед‟), яка припоминала 1-шу річніцю окупації, было ёго публікованя заказане і з редакції втогдышнього Культурного союзу українських трудящих, де робив, быв вышмареный. У 1974 ся му редакція знову озвала односно сполупраці і дали му дві можности. Кедьже Віцо повів, же хоче креслити серіал, вырїшыв публіковати в ґазеті „Нове життя‟, котра выходила як тыжденник. І так 1-го мая 1974-го року першый раз появив ся на сторінках новинок Ілько Сова з Баюсова.

Серіал одвтогды здобывав успіхы і быв веце раз і выставлёваный. В роцї 1984 мала проходити выставка в Домі чехословацько-совєтьского приятельства в Братїславі, но была зрушена, што быв сіґнал і про редакцію, котра пак серіал заставила. Уж тексты з того періоду были писаны по русиньскы, хоць офіціално хосновав ся лем україньскый язык.

Зміна пришла із 1989-ым роком, коли пробудив ся і русиньскый рух. 21-го авґуста 1991-го року вышло перше чісло Народных новинок, котры зачала выдавати Русиньска оброда, і 22-го януара 1992-го року быв публікованый і першый рисунок обновленого серіалу Ілько Сова з Баюсова. Образкы з того періоду видять ся міцно політічны мотівованы, в порівнаню з тым, што могло выходити в ґазетї „Нове життя‟, главно з акцентом на проблему народной ідентіты Русинів і на вшыткы з тым повязаны темы. Ілько Сова одвтогды з дакілько перервами выходить в русиньскій пресї аж до днешнёго дня. По выникнутю нового періодіка Русиньской оброды на Словеньску – інфо Русин, выходив серіал довгы рокы в нїм, пак ся, по дакількорічній перерві, вернув у 2019-ім роцї до ґазеты НН інфо Русин, котра представлює споїня історічных Народных новинок з ґазетов інфо Русин. Як підкреслює Федор Віцо, теперь выходить на основі ёго властного рїшіня.

Федор Віцо

Федор Віцо ся народив 9-го новембра 1944-го року в русиньскім селї Шапинець (втогдішня Чехословакія). Є знамый як карікатуріста і културно-сполоченьскый діятель на Словакії. Од основаня Русиньской оброды быв і єй актівным членом.

Вже в 1960-тых роках быв єдным із вызначных політічных карікатурістів в Чехословакії і публіковав в дакілько найбівшых чеськых і словацькых ґазетах. Быв творцём популарного серіалу „Jánošík‟, котрый много років выходив в леґендарнім словацькім гуморістічнім часописі „Roháč‟.

Віцо, окрем іншого, выступав і во філмах, котры были повязаны з русиньсков тематіков. Мож спомянути Ладомирьскы морітаты і леґенды, Іншы світы ці Осадне.

Карікатуры Федора Віца тїшять ся облюбі в многых домашнїх і загранічных періодіках, з котрыма сполупрацовав і сполупрацує. Серіал Ілько Сова з Баюсова быв выданый і книжно в 2001-ім році. Книжка была русиньско-словацько-анґліцька. За свої публікації быв нагородженый, наприклад. Преміё Літературного фонду, Преміёв міста Пряшів ці Преміёв Чеськой унії карікатурістів.

Є єдным із бойовників, котры довгы рокы намагають ся принавернути Руськый дом в Пряшові назад до рук Русинів і на їх благо. В роцї 2014 быв Здружінём інтеліґенції Русинів Словеньска выголошеный за русиньску особность рока.

Петро МЕДВІДЬ, лем.фм, языкова управа: ред. АРК в СР.