10. 12. 2023: Одбыв ся 59. семінар карпаторусиністікы

6. 12. 2023 ся одбыв в тім роцї послїднїй семінар карпаторусиністікы, котрый орґанізує Інштітут русиньского языка і културы ПУ. Інштітут недавно змінив свою адресу, перешов до новых, розшыреных просторів. Ай зато орґанізаторы вже по другый раз рїшыли передавати семінар ай в онлайн форматї, также хто мав інтерес, міг ся шестого децембра о десятій дообіда припоїти на засланый лінк і посередництвом чету ся таксамо запоїти до діскусії. 

З темов Візуална двойязычность в контекстї практічного поужываня русиньского меншынового языка выступила соціолонґвістка Мґр. Зденка Цітрякова, ПгД. (на фотцї) з Інштітуту русиньского языка і културы ПУ. Во своїй презентації представила дакотры можности хоснованя двойязычных назв, котры старша ґенерація знає лем у формі двойязычных назв сел, котры ся в минулости іншталовали на зачатку і на концю села, в котрім жыло мінімално двадцять (в сучасности є то пятнадцять) процент жытелїв русиньской народности.

Можности візуалной двойязычности суть намного шыршы (напр. написы на адміністратівных будовах, шпыталях, школах, автобусовых і влаковых станіцях, написы інформачного характеру на дверях обходів, рештаврацій, у верейнім або ай пріватнім транспортї, в заряджінях зо службами, розлічных фірмах, таксамо на білбордах, рекламных плаґатах і т. д.). Вопросом але є, як таку двойязычность приїмають самотны членове даной народностной ґрупы, але ай маёріта. Реакції можуть быти вшеліякы – од позітівных, через невтралны, аж по одмітавы, доконця неґатівны. Але, як сконштатовала выступаюча, „Mати свій язык зафіксованый на векшынї пріватных і адміністратівных знаків бы мало підвышити чутя, же язык має в сполочности цїну і поставлїня на уровни іншых языків в рамках соціолінґвістічной сітуації.“

Хоць візуално не є в просторї притомный язык меншыны, то не значіть, же на даній теріторії не жыють ёго носителї. В припадї Русинів то вказало то ай остатнє списованя жытелїв. Зато візуална двойязычность є важным елементом языкового планованя, котре бы ся не мало підцїнёвати, в припадї русиньской народностной меншыны, як то было чути даколи, оперовати арґументом, же „мы предсі розумиме по словацькы, та нашто нам русиньскы назвы...“ Кедь має народ свій літературный язык, піднимать ся ёго статус на высшу уровень, бо є серьёзнїше приїманый векшыма, маёрітныма народами, але позітівне приїманя візуалной двойязычности свідчіть ай о стотожнїню ся з даным языком, у ёго носителїв доконця аж з чутём гордости на нёго. Як є приїмана візуална двойязычность меджі Русинами в сучасности? О тім была діскусія, котра наслїдовала позад семінара і до котрой ся запоїли передошыткым молоды люде.

По презентації найновшых выдань – главнї текстів умелецькой літературы в русиньскім языку ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., котра традічно веде семінары, позвала на далшый – уже шістьдесятый семінар карпаторусиністікы. Тот ся одбуде уж в новім роцї, у фебруарї і буде, як традічно, на тему русиньской літературы.

-кк-, фото Домініка Новотна