9. 9. 2019: Народностный выбор не схвалив оцїнку за рокы 2017 аж 2018. Українцї не решпектовали окрему русиньску меншыну

В четверь, 5-го септембра 2019-го року, проходило в братїславскім владнім готелї Bôrik XXXIV. засїданя Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность. Найкомплікованїшым пунктом было схвалїня Оцїнюючой справы Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы за період років 2017 аж 2018. Проблему зробила україньска і мадярьска меншына. Документ не перешов.

 

Документ робила дочасна робоча ґрупа

Цїлём Оцїнюючой справы о підпорї културы народностных меншын, о ставі народностного школства і хоснованю языків народностных меншын за період років 2017 аж 2018 выпрацованой на основі Штатуту Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы є моніторовати споминаны области з переспектівы народностных меншын.

Оцїнкы были в роках 2012 аж 2016 роблематічны каждый рік. У 2018-ім роцї быв приятый новый штатут, котрый на основі договору членів выбору за народностны меншыны змінив періодіціту того документу на дворічный період.

Жебы выпрацовати оцїнюючій документ, была на період марца аж авґуста 2019-го року выменована Урядом уповномоченого влады Словацькой републікы про народностны меншыны робоча ґрупа, в котрій мала кажда меншына своїх представителїв. Тоты мали задачу написати оцїнкы за свою меншыну в трёх капітолах – підпора културы, школство і хоснованя языка. За русиньску меншыну підпору културы і хоснованя языка обробив Петро Медвідь, тематіку ставу русиньского школства написала Люба Кралёва.

Русины мали найдетайлнїше оброблены темы із вшыткых тринадцятёх народностных меншын, кедь в цїлім документї, котрый мав 157 сторінок, русиньска часть была на 37-ох сторінках. Но цїлкова кількость сторінок іщі буде мінити ся, бо мадярьска меншына хоче свою часть доповнити.

 

Урядницькый алібізм

Хоць на документї робило велике множество людей цїлы місяцї, Оцїнююча справа наконець выбором не перешла. Мало то дві причіны.

Почас приготовлёваня документу мала цїла робоча ґрупа можливость відїти окремы части Оцїнюючой справы, і могли давати припомінкы авторам з іншых меншын. Припомінкы односно своїх текстів выразили членове ґрупы за русиньску і україньску меншыну. Покля представителї Русинів оправили дакотры формулації в тексті о своїй меншынї так, жебы не робити проблемы з приятём комплетного тексту, Павел Боґдан, котрый писав документ за Українцїв, єдночасно є і членом выбору за україньску меншыну, жадны оправы у своїм текстї не хотїв зробити, хоць з русиньского боку ішли припомінкы.

В части о україньскій меншынї ся цїлый час порушовав правный статус. Боґдан дакілько раз в документї пише о Русинах-Українцях, о русиньско-україньскій културї, населїню, намісто того, жебы писав о ставі в трёх споминаных областях за україньску меншыну. Не решпектовав тым, же на Словакії суть узнаны дві окремы народностны меншыны.

Уряд уповномоченого ся ку сітуації поставив дакус алібістічно. Представителї Русинів были інформованы, же уряд не годен засяговати до „авторьского тексту“ Павла Боґдана. Покля го не змінить сам, не дасть ся нич робити. Уповномоченый про меншыны Ласло Буковскый хотїв сітуацію вырїшыти тым, же в документї буде вступ, в котрім ся пише: „Не быв досягненый консензус в способі записованя україньской меншыны в части, котра занимать ся україньсков народностнов меншынов. Їй автор членїв україньской меншыны на дакотрых місцях называть „Русины-Українці‘. Маю за то, же Словацька републіка вызнавать дві окремы народностны меншыны, а то русиньску і україньску.“

 

Документ выбор не прияв

Петро Медвідь і Мілан Ян Піліп, котры суть представителями русиньской меншыны як членове народностного выбору, в діскусії ку пункту о схвалїню оцїнкы за рокы 2017 і 2018 выступили з тым, же не можуть голосовати за приятя такого документу, кедьже не решпектує правный статус, в рамках котрого єствують дві окремы меншыны.

Русины ясно выразили, же то беруть і по 30-ёох роках як українізацію, однароднёваня Русинів, што ани Конштітуція Словацькой републікы не доволює, а окрем іншого ся тым порушують і меджінародны фокументы, котрых є Словакія сіґнатарём. Конкретно Рамковый договор на охорону народностных меншын і Европску харту реґіоналных або меншыновых языків.

Представитель Українців Павло Боґдан залучів ся до діскусії з тым, же Русины і Українцї суть єден народ. Жадав кликати науковы кругы, котры бы то потвердили. Споминав, же і „україньскый націоналіста Степан Бандера мав записане в роднім листї, же є Русин.“ Докінця высловив думку, же „хто дїлить україньскый народ на Русинїв і Українцїв, чінить тяжкый гріх“. По Боґдановых высловах членове выбору за русиньску меншыну апеловали так на членів выбору за народностны меншыны, як і на членів за штатну справу і самосправу, жебы не голосовали за такый документ. Звідали ся членів выбору, ці бы голосовали за текст, котрый бы понижовав їх народ на уровень части іншого народа.

Голосованя наконець было успішне про Русинів. За текст заголосовало лем 11 участных, што не старчіло на приятя документу. Не заголосовали ани дакотры представителї штатной справы. Якбач першый раз поставили ся одкрыто за Русинів своёв позіціёв при голосованю. Інтересным фактом є, же ани Українцї не заголосовали за.

 

Діпломатічна перерва і проба о схвалїня

По неуспішнїм голосованю председа выбору, котрым є уповномоченый Буковскый, выголосив перерву. Уряд уповномоченого мав намагу здобыти підпору про схвалїмя документу, кедьже на нім робило много людей і суть в нїм цїінны інформації, котры бісїдують о тім, як окремы меншыны видять свою сітуацію. З того пак може выходити ся і при далшых меншыновых політіках.

Русины розуміли намазї уряду, но жадали доповнити текст так, жебы за нёго годны были голосовати. Ґенерална директорка Секції меджінародноправной, конзуларной і крізового менежменту Міністерства загранічных дїл Словацькой републікы Барбара Іллкова так само выразила ся, же не буде голосовати за документ, котрый не решпектує домашню леґіслатіву і межінародны документы, котры має Словакія.

Зато было запропоноване, же до вступного тексту дасть ся цітація з Конштітуції Словацькой републікы, конкретно Друга глава, Ст. 12, абзац 3: „Каждый має право слободно вырїшовати о своїй народности. Заказує ся будьяке вмішованя до того вырїшованя і вшыткы способы натиску, якы ведуть к однароднёваню.“ Тым бы ся ясно вказало на україньскый текст, котрый тото порушує.

 

Не помогло

По перерві далше продовжовало ся в діскусії о доповненім текстї. Павел Боґдан остро выступив проти доповнїня тексту цітаціёв з конштітуції. Арґументовав, же они никого насилно не однароднюють і знова кликав по науковых кругах, жебы доказали выбору, же Русины не єствують. Боґданови ся дістало одповідї од Барбары Іллковой із резорту заграніча і Владиміра Доліная з Унії міст Словакії. Вызвали го, жебы дотримовав меджінародны документы і конштітуцію. Тым была діскусія закінчена.

Ку другому голосованю наконець не дішло. Буковскый акцептовав пожадавку мадярьской меншыны, котра не додала до встановленой даты свій комплетный текст, і жадала, жебы го могли загнати до понедїлька, 9-го септембра 2019. Іншак бы оцїнка мадярьской меншыны в документї хыбовала. Выбор ся доїднав, же голосовати ся буде per rollam тот тыждень.

 

Учебник є у фіналній верзії

Марія Прекоп, ґенерална директорка Секції народностной і інклузівной освіты, котра є під Міністерством школства, наукы, бааня і шпорту Словацькой републікы, знова інформовала о сітуації односно приготовлёваного учебника Познакомме ся, народностны меншыны (Zoznámme sa, národnostné menšiny).

Учебник, із котрого будуть школярї учіти ся о меншынах, быв так само на попереднїх засїданях выбору остро крітікованый русиньскыма представителями, але і членами далшых меншын. Проблематічны части публікації ся мали переробити. Русины звертали увагу главно на части, котры до учебника протисла україньска меншына, або такы, котры выкликовали представы, же Русины і Українцї суть єдно населїня в Словацькій републіцї.

Прекоп на засїданпю інформовала, же учебник є у фіналній верзії. Перед тым, як піде до друку, заженуть го членам выбору, жебы могли остатнїй раз сконтролёвати тексты. Ці были сповнены вшыткы пожадавкы русиньской меншыны, членове выбору дізнають ся аж, кедь їм буде загнаный текст.

 

Списованя і навчаня русиньского языка на середнїх школах

На засїданю выбору была і презентація Людмилы Іванчіковой із Штатістічного уряду Словацькой републікы односно списованя населїня, котре одбуде ся у 2021-ім роцї.

Членове выбору ани на тім засїданю не дізнали ся, якым способом буде списованя робити ся, якы будуть вопросы, ці припадно буде мож записати собі дві народности, проти чого суть представителї русиньской меншыны, а нелем они. Конкретны інформації о рїшіню Штатістічного уряду СР односно споминаных тем будуть публікованы поступно в місяцях септембер аж децембер 2019-го року.

Потїшуючов інформаціёв про русиньску меншыну было, же од 1-го септембра 2019-го року є схваленый навчалный штанард про навчаня русиньского языка на середнї школах. Інформовала о тім Марія Прекоп з резорту школства. Обсяговый і выконностный штандард є документ, котрый подля новых правил вычеряв тзв. основы, якы были хоснованы в минулости. Штандард про навчаня русиньского языка на середнїх школах выпрацовав Марек Ґай, робітник Методічно-педаґоґічного центра в Пряшові. Без того документу не мож зачати учіти предмет на школї.

 

Русины жадають одповідь од директора СНМ

На засїданю выбору в пунктї Різне Мілан Ян Піліп одкрыв і тему вольбы директора Словацького народного музею – Музею русиньской културы в Пряшові.

Новов директорков по успішнім абсолвованю конкурзу стала од 1-го авґуста 2019-го року Люба Кральова. Округлый стіл Русинів Словеньска не атаковав выбратя Кралёвой на функцію директоркы, ани яскоть одборників у комісії. Но написав писмо ґенералному директорови Словацького народного музею Бранїславови Панісови, в котрім жадав высвітлити, чом в комісії не быв ани єден представитель русиньской меншыны, причім меншыны мають право вырїшовати о вопросах, котры ся їх дотуляють як подля словацькой леґіслатівы, так і подля меджінародных документів.

Паніс одповів русиньскій платформі, же комісія была зроблена з оборників, і ёго іншітуція не має жаден обовязок, котрый Русины в писмі споминали.

Выбор на жадость русиньскых представителїв прияв документ, в котрім знова жадать Паніса, жебы пояснив писемно, як односить ся Словацькый народный музей в ділї конкурзу на директора русиньского музею, ку статї 12, абзац 1, параґраф f Европской харты реґіоналных або меншыновых языків, і ку статї 15 Рамкового договору на охорону народностных меншын. Тоты документы ясно говорять, же при такых конкурзах бы мали быти і членове меншыны, котрій інштітуція належыть.

Директор має обовязок одповідати до 30-ох днів од доручіня документу, котрый го на одповідь вызывать.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм