9. 9. 2018: Одбыло ся 30-те засїданя Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы

5-го септембра 2018-го року в братїславскім владнім готелї „Bôrik‟ проходило 30-те засїданя Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы. Засїданя одбыло ся в згодї з новым Штатутом і порядком їднаня выбору, подля котрого має меншыновый орґан дві коморы.

На участных засїданя чекало десять пунктів проґраму. Меджі найважнїшы пункты належала інформація о діятельстві Фонду на підпору културы народностных меншын ці інформація о приготовлёваню методікы списованя населїня у 2021-ім роцї, но выбор говорив і о приготовлёванім учебнику, котрый бы мав росшырити знаня школярїв о народностных меншынах на Словакії.

 

З фондом не суть меншыны спокійны

Хоць на засїданю не быв участный Норберт Молнар, директор Фонду на підпору културы народностных меншын, котрый ся за неучасть оправдав, представителї меншын дістали інформацію о фунґованю той інштітуції, котра забезпечує фінанцованя меншыновой културы.

Як інформовала участных робітничка фонду, ку 5-му септембру 2018-го року было із 1458 проектів схваленых про вшыткы меншыны довєдна підписано лем 356 проєктів. Значіть лем тому чіслу проєктів вже были загнаны грошы на реалізацію. Русиньска меншына мала на 2018-ый рік схваленых 134 проєктів, підписаных было затля лем 33. При тій інформації треба спомянути, же в підписаных проєктах, котры уж мають грошы, не є якбач ани єден проєкт з области періодічной пресы і медій, якы діють цїлорічно. Проєкт дотеперь не має підписаный двойтыжденник НН інфо Русин, радіо Русин ФМ, часопис Русин, грошы затля не пришли ани на дакотры книжкы ці на сторінку „rusyn.sk.‟

Лїпше на тім не суть ани іншы меншыны. Мадряьска народностна меншына мала ку тому дататуму із 851 схваленых проєктів выплаченых лем 88, російска меншына із 25 проєктів лем 3, в катастрофічнім ставі суть проєкты польской меншыны, котра мала схваленых 42 проєктів і має выплачены лем 3 проєкты.

На основі того ставу членове меншын выразили велику неспокійность з роботов фонду. Причінов такой сітуації є в першім шорї персоналне піддімензованя іншітуції, коли на проєктах роблять лем 4-ма робітници, з чого 2-ми суть на проєктах мадярьской меншыны і 2-ми на статнїх проєктах, а так само і велика бірокрація коло проєктів. Зато Выбор про народностны меншыны і етнічны ґрупы прияв узнесїня, в котрім, окрем неспокійности, апелує на директора і Справну раду Фонду на підпору културы народностных меншын, жебы зробила ся направа приятём потрібных кроків на ускорїня актуалного процесу, і жебы в далшім періодї персонално посилнив ся фонд і спростив ся адміністратівный процес. Так само выбор апеловав на словацьку владу, жебы прияла добры леґіслатівны крокы з цїлём, жебы подобны проблемы не повторяли ся, включно того, жебы были зроблены сістемовы зміны.

Представитель русиньской народностной меншыны у выборі Петро Медвідь в пленумі знова высловив думку, же функчным сістемовым кроком, котрый бы забезпечів, жебы тоты проблемы з фінанціями не были каждый рік, є лем вытворїня меншыновых самосправ. Председа выбору, котрым є уповномоченый влады Словацькой републікы про народностны меншыны і етнічны ґрупы Ласло Буковскый в діскусії підкреслив, же фонд іщі не є выпробованый, кедже іде о нову інштітуцію, котра выникла лем минулый рік, і так затля не мож жадати зряджіня чогось нового, а треба робити на тім, жебы фонд фунґовав лїпше.

 

О списованю іщі не є вырішено

На выборї была участна і представителька Штатістічного уряду Словацькой републікы Людмила Іванчікова, котра іфнормовала участных о стрїчах і роботї експертной ґрупы, яка має на старости приготовлїня методікы списованя населїня у 2021-ім роцї.

Експертна ґрупа мала дотеперь 4 засїданя і робить з двома концептами методікы. Першым концептом є стара методіка хоснована на Словакії дотеперь, де чоловік зазначіть приналежность ку народности – єдній. Другым є уможніня зазначіти собі веце народностей. Так само ґрупа діскутовала о тім, як зберати даны о языку, ці подля старой методікы, де чоловік зазначіть метеирньскый язык, або будуть вопросы вставлены іншак.

Русиньска народностна меншына має в експертній ґрупі свою представительку Таню Рундесову, і Русины суть за то, жебы методіка списованя была така, як і дотеперь – як в области збераня даных о народности, так і в области збераня даных о языку. Таку концепцію хоче заховати і Штатістічный уряд Словацькой републікы. Уряд уповномоченого про народностны меншыны просаджуе нову концепцію, значіть можливость зазначіти веце ідентіт, іншак давати вопросы о языку.

Ґрупа ословила Штатістічны уряды в Чеській републіцї, Мадярьску і Польщі, де робило ся списованя подля методікы, яка теперь хоче просадити ся і на Словакії, уж в минулости, з цілём здобыти інформації о їх скушеностях з таков методіков, і ці в ній будуть продовжати і в слїдуючім списованю. Тоты інформації будуть схоснованы при далшім рїшіню о тім, якым способом буде робити ся списованя населїня на Словакії о три рокы.

Далша стрїча експертной ґрупы має быти в септембрї (позн. ред.: інформація к 5. септембру 2018). Рїшіня о тім, яков методіков буде робити ся списованя, мусить быти зроблене до кінця 2018-го року. О резултатах їднань ґрупы будуть членове народностного выбору інформованы на далшім засїданю, котре одбуде ся в новембрї. Покля ся приступить ку новій концепції, меншыны чекать далша робота, жебы зробити освіту меджі людми своёй народности, буде треба пояснити їм, як правилно выповняти документы списованя, жебы коло того не быв хаос і не скінчіло списованя населїня про дакотры меншыны стратами на кількости завдякы непорозумлїіню вопросів жытелїв.

 

Крітіка учебника

Членове выбору здобыли на засїданю і інформацію о приготовлёванім учебнику Познакомме ся, народностны меншыны (Zoznámme sa, národnostné menšiny). Актуалну верзію, котра бы мала іти на схвалїня, вказала участным Марія Прекоп, ґенерална директорка Секції народностной і інклузівной освіты, котра є під Міністерством школства, наукы, досліджіня і шпорту Словацькой републікы.

Як інформовала Марія Прекоп, учебник, котрый мав быти про школярів основных школ, вдяка тому, же быв написаный складным языком і тексты не зодповідають тому, жебы были про дїтей такого віку, бы мав наконець стати лем приручником про учітелїв, із котрого будуть школярїв учіти о меншынах. Про школярїв бы мали пізнїше быти зроблены на основі книжкы робочі листы.

З текстами в учебнику, котрый теперь має стати лем приручником про педаґоґів, мала проблем мадярьска, хорватьска меншына і Русины.

Як припомянув Петро Медвідь, хоць были професором Павлом Робертом Маґочіём і доцентков Аннов Плїшковов, якы зодповідали за текст о Русинах, загнаны крітічны позначкы односно тексту о Українцях, котрый быв зробленый із текстів Мірослава Спополиґы, не вшыткы были цалком акцептованы. Ку текстам крітічно выразила ся і Словацька академія наук, наперек тому главно в спередслові учебника найдеме різны контроверзії. Русины і Українцї мають в книжцї окремы капітолы, но на зачатку книжкы можеме відїти єден абзац о „Русинах і Українцях“ на Словакії, хоць вшыткы остатнї меншыны мають окремы абзацї, дочітаме ся, же тоты меншыны „суть єдного походжіня“ і під тым мож відїти мапу населїня „Русинів і Українців“, бо як пише автор спередслова „не мож точно встановити лем русиньскы і лем україньскы села“.

Представитель русиньской меншыны повів, же покля бы книжка, котра має учіти о меншынах дїти, вышла в такій подобі, котра презентує лож, українізачну політіку односно Русинів, котра презентує штось, што не є в згодї з леґіслатівов Словакії, яка признавать дві окремы меншыны –  Русинів і Українцїв, Русины будуть проти того протестовати і будуть жадати стягнутя такого учебника зо школ. Навспак, представитель україньской меншыны Павло Боґдан повів, же вопрос Русинів і Українцїв є лем прияте „політікум“, але „наука говорить іншак“. Медвідь Боґданови приомянув, же наука говорить тото саме, бо крітічне становиско ку такому тексту дала і Словацька академія наук.

На основі діскусії Марія Прекоп приобіцяла, же членам выбору буде загнаный цїлый текст актуалной верзії книжкы і будуть годны іщі перед тым, як ся учебник схвалить, дати пропозіції на орапву тексту.

 

Говорило ся о стрїчі з представителями народностных музеїв

Выбор так само на засїданю проїднав і взяла до увагы Інформацію о повнїню Акчного плану охраны прав особ, котры приналежать ку народностным меншынам і етнічным ґрупам на Словакії на рокы 2016 – 2020. В рамках пункту Різне была проїднана іформація о процесї і приготовлїню Справы о ставі хоснованя языків народностных меншын.

Як были членове выбору інформованы, дня 26-го септемра (позн. ред.: інформація к 5. септембру 2018) одбуде ся стрїча представителїв народностных меншын з ґенералным директором Словацького народного музею у Братїславі і директорами окремых народностных музеїв за участи уповномоченого про меншыны, жебы обговорити проблематіку тых музеїв. Стрїчу наплановав Ласло Буковскый на основі жадань із боку меншын, котры выразили неспокійность з фунґованём своїх музеїв і хотять реалны рїшіня і зміны. За русиньску народностну меншыну буде на стрїчі брати участь Ян Липиньскый. Липиньскый быв на стрїчу пропонованый членами выбору Петром Медвідём і Міланом Яном Піліпом.

Петро МЕДВІДЬ, член Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы

(Жрідло: лем.фм)