9. 3. 2021: 140 років од народжіня педаґоґа і писателя Івана Муранія

  •  • Аквареловый портрет Івана Муранія од Народного умелця Україны Василя Скакандія.

     • Аквареловый портрет Івана Муранія од Народного умелця Україны Василя Скакандія.

Іван Мураній (Іванъ Мураній, псевдонім: Іван Бростяник) нар. 9. 3. 1881 у с. Турї Реметы у втогдышнїм Угорьскім кралёвстві, теперь на теріторії Україны, умер 28. 10. 1945 в Ужгородї (СССР), теперь Україна. Быв священиком, педаґоґом, математіком, публіцістом і писателём русиньской народной орьєтації на Підкарпатьскій Руси.

І. Мураній походив із знамой русиньской родины: ёго мати  была сестров Александра Духновіча, а жена – сестров Івана Сільвая. І. Мураній закінчів ґімназію в м. Мішколц, короткый час штудовав у Будапештьскому політехнічному інштітутї і закінчів Ужгородьску духовну семнінарію (1905). По высвячіню на ґрекокатолицького священика (1905) служыв у русиньскых селах Нересніця (1907 – 1910) і Березово (1910 – 1919).

У 1920 р. І. Мураній перешов до Ужгороду і зачав своє педаґоґічне діятельство як учітель русиньского і латиньского языка, ґеоґрафії і математікы, перше на ґімназії (1920- 1923), потім в Ужгородьскій ґрекокатолицькій учітельскій семінарії (1933 – 1943). Зробив тыж математічны баданя, за котры быв менованый членом Угорьской академії наук, сполупрацовав із математіками універзіты Сорбона у Паріжу. Опубліковав тыж учебник з астрономії (1933) і русиньску ґраматіку, котра ся такой стратила. Вшыткы ёго роботы были написаны русиньскым розговорным языком етіміолоґічным правописом. Указуючі споїня меджі русиньскым і україньскым языком у рамках выходославяньской языковой родины, І. Мураній підкреслёвав потребу кодіфікації русиньского літературного языка як найлїпше дїло про захованя народной самосвідомости малых бездержавных народів, ку котрым Русины належали. Тоты погляды він высловив у зборнику робот учітелїв Ужгородьской учітельской семінарії, опублікованых під назвов „К вопросу литературного языка подкарпатских русинов‟ (1939). І Мураній першый перекладав до русиньского языка творы авторів класічной анґліцькой літературы (В. Шекспір, Ч. Дікенс). Написав тыж історічну пєсу „Тарасович‟ про імплементцію церьковной Унії меджі Русинами (1936), тройактну комедію Тестамент (1936) і два зборникы повідань – „Оповѣданя и байки‟ (1941) і „Давнѣ дяки та иншѣ оповѣданя‟ (1943).

Література: Іван Фекета, „Учитель у спогадах учнів‟, Карпатський край, VI, 5-7 [114] (Ужгород, 1996), с. 60-61.

Іван ПОП, здрой: „Енциклопедія історії та культури карпатських русинів‟ зоставителїв П. Р. Маґочія і І. Попа. Ужгород: „Видавництво В. Падяка‟, 2010, с. 522-523, переклад з україньского языка і звыразнїня писма: А. З. 

Script logo