8. 9. 2023: Гелена ҐІЦОВА-МІЦОВЧІНОВА: І співам, і плачу (7. часть з припралёваной книжкы з таков самов назвов)

 

Гелена Ґіцова-Міцовчінова

 І співам, і плачу (7.) 

 

Падають слызочкы

з вечера до рана,

бо до мого сердця

дражка зарубана.

Хоць у маю цвинуть

і златы дукаты,

а я не перестану

николи плакати.

Чім же гірькы слызы,

чім із лиця стерти,

кедь буду стирати

аж до самой смерти.

 

***

Чом же, любый Боже,

заплаканы очі,

же ся з молодости

все біда волочіть.

Хоць бы-м і хотїла,

а не можу співати

про тебе, голубе,

нещастлива мати.

Ты про мене сыне

дїтина маленька,

тай дражка отворена

до моёго серденька.

Може ты чаровав,

хоць лем чари-мари,

одгорнув із хрящі

з дражочкы слїпарї.

 

***

Хоць квітучім лугом

сонце ясне качать,

зборозденым сердцём

мати світом крачать.

І понад ярочок

зломена лавочка,

хоць дуга малёвана

пє воду з ярочка.

Што же ся то в душі,

што же ся то дїє,

же і світло Боже

в очах потемнїє.

Ці квіток шалвії

на грудях носити?

Бы-м пахотов могла

біль в сердцї гасити?

 

***

Кого ся мам Боже

на світї просити,

якбы смутне лице

сміхом украсити.

Може раз настане

в жывотї подїя,

тай выслухам добры

рады чародїя.

 

***

Дарьмо тобі, мамко,

з горя плакати,

кедь перед тобов

і за тобов

темнота ходить,

а твоє

боляче сердце

нихто

не выгоїть.

Дарьмо тобі

доктора просити,

але свій біль

у сердцї

мусиш

до смерти

носити.

 

***

Якже тягарь з плеча

до чого збалити,

кедь ся не дасть ничім

на світї збавити.

Може увирите

лем тому єдному,

же біль і жаль у сердцї

понесеш до гробу.

 

***

З чім же своє горе

до узлика звязати,

жебы-м могла вночі

спокійно заспати.

Бы-м блудныма мыслями

горов не блудила,

музу камаратку

зо сна не збудила.

 

***

Перед каждым крестом

головоньку склоню,

бо щиров молитвов

свою душу гою.

З великого жалю

заплачу горенько,

бо колячій терен

проколов серденько.

Хоць співам і плачу,

тїішу ся як можу,

а свому серденьку

помочі не можу.