8. 8. 2018: 100 років од взнику Чехословакії і...

В роцї 2018 славиме і припоминаме собі дакілько вызначных подій – у хронолоґічнім порядку: 25-річя осамостатнїня ся словацькой і чеськой державности, 50 років од чехо-словацького возродного процесу знамого під назвов Пражска ярь, 100 років од кінця Першой світовой войны і єдночасно взнику Чехословацькой републікы, котры розумієме як неповторну можность к посилнїню сполувзаєности жытелїв СР, враховано представителїв народностных меншын і етнічных ґруп в дусї преамбулы Уставы СР, к посилнїню їх ідентіфікації із словацьков штатностёв, а тым і к посилнїню інтеґралности словацькой сполочности, ку култівованю патріотізму. Єдночасно мають цїль посилнити позіцію СР в меджінароднім контекстї як споєнця і приятеля-члена Европской унії і НАТО – і зміцнїню одношінь у середнёевропскім просторї із знанём того, же на тоты історічны події зістає роздїл їх приниманя і різны чутливости.

Предложеный матеріал обсягує події реалізованы на Словакії, за граніцями і сполочно приправлёваны проґрамы в ЧР. При зоставлїню календаря подій брала ся увага на то, жебы ся найвызнамнїшы цїлонародны події розложыли на цїлый календарьный рік і не проходили лем у Братїславі. Спомянуты річніцї створюють простор і велику нагоду на їх припомянутя сі  і на орґанізованя ослав на цїлословеньскій і реґіоналній уровни (высшы теріторіалны цїлкы, міста і села), але і з пересягненём граніць Словакії, главно до ЧР. Почас 2018 рока ся зреалізує веце одборных, научных, културных і сполоченьскых подій присвяченых вызнамным річніцям історічных подій меджі Словакіёв і Чеськов републіков. Многы вызначны події цїлословацького характеру мали  бы пройти за участи найвысшых штатных представителїв Словацькой републікы як штатнорепрезентатівны події. Реално ся передпокладать, же спомянуты ославы ся одбудуть під покровительством презідента СР, председы Народной рады СР і председы влады СР у сполочнім діятельстві з заінтересованыма резортами (Міністерством загранічных дїл і европскых справ СР, Міністерством културы СР, Міністерством обраны СР, Міністерством внутрїшнїх дїл СР, Міністерством школства, наукы, баданя і шпорту, Міністерствомй господарьства СР , Міністерством землегосподарьства і розвитку сел СР). Вызначне поставлїня при забезпоечованю ослав річніць в роцї 2018 будуть мати реномованы културны і научны інштітуції, якыма суть – Словацька народны ґалерія, Словацькый народный музей, Словацькый народный театер, Словацька філгармонія, Словацька народны книжніця, Словацька академія наук і далшы.

Указує ся, же сполочне припоминаня собі вызначных історічных юбілеїв буде надіёв споюючов веце тематічных подій, а то нелем в области уменя і културы із выужытём народных музеїв, ґалерій і умелецькых школ і інштітуцій, але пропозіції смеруютьі і к запоїня ся академічных інштітуцій (історічны інштітуції, інштітуты занимаючі ся окремыма сферами уменя, наукы і културы, аналітічны центры) посередництвом выставок або научных конференцій. К тому ся жадать припоїти і припомянутя собі вызнамных шпортовых успіхів. Барз важным буде припомянутя собі сполочных воєньскых традіцій – од леґіонарїв, через протифашістічный рух, аж по загранічны місії чехо-словацькых воєньскых єдиниць по новембрї 1989 і сполупрацу словеньскых і чеськых вояків на загранічных місіях по роздїлїню Чехо-Словацькой федератівной републікы. Забыты бы не мали быти ани сполочны актівіты економічного характеру („значка‟ Made in Česko-Slovensko, презентація господарьиской сполупраці, промысловых і далшых успіхів, сполочне прониканя на третї торгы ітд.)

В інтересї выужытя чеського і словацького погляду на меджінародны вопросы є основным передположінём высвітлїня сі основных заключінь вообще. Не стачіть але лем припоминати, но треба глядати актуалный вызнам старшых тем, што є важне про звышіня якости діалоґу з містнов публіков. В першім рядї то платить о припоминаню собі кінця Першой світовой войны вообще, але і в окремых частях Европы і в конкретных державах, котры выникли як наслїдок выужытя Вілсоновых 14 точок. Словаци і Чехы не были лем жертвами І. світовой войны, але і участниками єй скінчіня посередництвом реалных боёвых дій чеськословацькых леґій зорґанізованых за помочі вызнамного діятельства в тім М. Р. Штефаніка. Свою слободу і самостатный штат сьме сі вєдно выбоёвали. Посилнїня народной і културной ідентічности посередництвом якостной і різнородной понукы подій у контекстї споминаных річніць є так дуже добров нагодов на презентацію модерной новодобой Словакії у ґлобалізованім світї. Є нашым сполочным інтересом достойно собі припомянути історічны події, вызнамны особности і їх заповіт, котрый є іншпіраціов про розвиток нашой сполочности і силных взаємных одношінь із Чеськов републіков.

 

I.   25. річніця осамостатнїня словацькой державности

25.  річніця осамостатнїня словацькой і паралелно чеськой штатности по спокійнім уставнім роздїлїню ЧСФР є єдночасно припомянутём собі четверьсторіча успішной і в многім прикладной білатералной сполупраці СР і ЧР і коордінованя їх політік в рамках ЕУ і НАТО.

Презентація Словацькой републікы бы мала быти порозумлена як концепчно ведженый процес направленый к выужытю позітівного розвитку у вшыткых релеватных областях сполоченьского, політічного, господарьского і културного жывота про понукнутя цїлістного образу і ідентічности Словакії. А то з выужытём досягнутых выслїдків почас екзістенції самостатной державности так на уровни окремых резортів і одборных інштітуцій, ак і взаємнов коордінаціёв їх  діятельства і посередництвом выужытя вшыткых модерных технолоґій будовати добре мено СР за граніцями. Цїлём є представити Словакію як молоду дінамічно ся розвиваючу републіку з богатов історіёв і културов, але єдночасно атрактівну з погляду інвестіцій, турістічного руху, меджінародного поставлїня ці загранічной політікы. Змыслом припоминаня собі річніць є посилнїня самосвідомости жытелїв Словацькой републікы і гордость на свою штатность і пройджену історічну путь. Мусиме тыж презентовати найважнїшы успіхы, котры ся по здобытю штатной незалежности досягли, підтвердити чесько-словацьку і словацько-чеську взаємность, демоштровати меджінародне поставлїня Словацькой републкікы і приятельскы одношіня з нашыма сусїдами, як і далшыма споєнецькыма державами, котры з нами пережывали прошлых сто років. Домінуючі річніцї, котры сі будеме в роцї 2018 припоминати, мали бы послужыти на култівацію історічной і културной памятї. Окрем датумів евокуючіх позітівны спомины і приношаючі причіны на ославу, собі але припомянеме і підпісаня Мнїховского договору і Віденьской арбітражі в роцї 1938 і силовый переворот у фебруарї 1948 року. При оцїнёваню тых історічных подій треба брати до увагы і іншы як економічны і політічны факторы. Окремо вызначну задачу зогравають тзв. памятёвы інштітуції, котры ся концентрують на рефлекцію подій, котры річніцї припоминають. Приспіваюти тыж ку култівації „културы припоминаня собі“.

Спомянуты річніцї суть унікатнов  нагодов зміцнити взаємны політічны односины, сімпатії меджі Словаками і Чехами і у молодій ґенерації свідомость о вынятковисти і вызнамі тых односин нелем в минулости, але і в сучасности.

Білатерална дімензія припомянути собі річніцї є зато домінантнов. Є належно підкреслити, же форнов довготрывало надштандартного і в найлїпшім слова змыслї братьского сполунажываня двох славяньскых народів – чеського і словацького – є в европскім і світовім просторї унікантна. Сполочна штатность Чехів і Словаків, в рамках котрой дістав словацькый народ нагоду сформовати ся на народ модерный, пережыла період Другой світовой войны, але і соціалістічной Чехословакії. К вырїшіню о федератівнім ушорованю сполочной републікы дішло в роцї 1968. На основі уставного закона о чехословацькій федерації взникла Словацька републіка і Чеська републіка як субєкты федерації.

Чеська і Словацька федератівна републіка ся 1. януара 1993 роздїлила покійнов і ненасилнов уставнов путёв, што силно і в меджінароднім оточіню барз позітівно контрастовало з кровавыма допроводныма явами розпаду Соціалістістічной федератівной републікы Югославії, але і в СССР. Выслїдком того процесу были два самостатны наслїдны державы, котры ся стали незавіслыма субєктами меджінародного права і як такы зачали нову етапу сполупраці. Быв то в тогдышнїм контекстї выгодный простор про далшый розвиток словацького народа. Ёго днешнїм выслїдком суть два демократічны і промыслово выспілы штаты із консолідованыма публічныма фінанціями, котры суть побудованы на народных і европскых традіціях антінацістічного боя, ґеополітічно ясно закорїнены  у западнім світї.  Належать меджі ґарантів стабілности в реґіонї, окрем іншого зато, же мають єднозначный інтерес на утриманю повойнового ушорованя, котре было зафіксоване Гелсіньскым актом

 

II.   50. річніцю чехо-словацького возродного процесу

Припомянутя собі возродного процесу в роцї 1968, котрого основов была проба о прінціпіалну демокрацію, але і модернізацію сполочности, дає нагоду учтити сі памятку і політічный одказ Александра Дубчека. Єдночасно дає можность указати шпеціфічный словацькый подїл на ініціованю і ходї возродного процесу. Про СР є окремо важне выужыти тоту річніцю праві на піднятя історічного значіня Дубчековой особности. Вєдно з Л. Штуром і М. Р. Штефаніком належыть к найзнамішым Словакам у світї, котры творять в історічній свідомости подля повторяючіх ся репрезентатівных соціолоґічных баданях словацькой сполочность тройцї  найвызначнїшых Словаків. Дубчеків вклад у словацьку історію є нелем в тім, же персоніфіковав меджінародно знаму і оцїнёвану пробу о „соціалізм з людьсков тварёв“, але і в тім, же одшмарив ображіня словацького народа в процесї з тзв. буржоазныма націоналістами. Выдобыв регабілітації, і тым ай зачаток десталінізації і одкрыв простор про слободну діскуцію о проблемах в словацькій сполочности, але і в чесько-словацькых односинах.

 

III.   100-річя кінця Першой світовой войны і взник Чехословацькой републікы

Припомянутём собі 100-річя взнику Чехословацькой републікы є нагодов указати – главно молодій ґенерації, котра ся уж соціалізовала в самостатных державах  – вызнам і принос 74-річной екзістенції в сполочнім чесько-словацькім штатї, як і сполупраці СР і ЧР по роздїлїню ЧСФР, укріпити словацько-чеську і чесько-словацьку взаємность і підкреслити, же не є самособов дана сполочнов історіёв, але же ю треба неперестанно култівовати. Ай вартость так у білатералній ровинї, як і односно загранічя в сучасній складній меджінародній сітуації росте. Выбраны події є зато вгодно посилнити і о меджінародный розмір.

Події к взнику ЧСР треба належно приправлёвати в контекстї з далшыма річніцями, припоминаючіма закінчіня 1. світовой войны і взник новых штатів. Зато треба зладити нашы ославы з припомянутём собі 100. річніцї далшых штатів, котры выникли по Першій світовій войнї. То выжадує  реалізовати сполочну словеньско-чеську стратеґію роковань з тыма державами о взаємній участи на святкованях і супроводных подіях.

1. світова война значіла про европску, але і світову сполочность, конфлікт дотогды невидимого розміру. Взник Чехословакії в роцї 1918, як єй значіня, были про Словаків величезный крок допереду з погляду народностноштатной еманціпації, културы, освіты ці розшырёваня демократічных вартостей. Але радость з нововзникнувшого штату не міг в повній мірї закрити ці вымазати болестну память на величезны страты, покалїченых ці бідованя по войнї. Історіци одгадують, же з днешнёй теріторії Словакій в ній загынуло приближно 70 000 людей, што припоминають памятникы павшым у скоро каждім селї і містї в нашій країнї. І так зістає память на 1. світову войну доднесь протилежна, кедь єй незмыселность ся поважує за основу мірного сполунажываня в сучасній Европскій унії, но єдночасно значіть вызначный крок допереду в народнім жывотї Словаків.

Основнов лініёв є реалізація паралелных ослав взнику самостзатной ЧСР в Празї 28. октобра 2018 і в Мартінї 30. октобра 2018, а то зо вшыткыма штатныма почливостями.

Главнов задачов є дорїшыти взаємну участь устанных діятелїв СР і ЧР, як і участь представлтелїв світовым  великых штатів, котры стояли при зродї Чехословакії – Франції, Великій Брітанії і США – на штатных ославах. Зъєдинаючім елементом ослав бы у тім одношіню мала быти особа М. Р. Штефаніка і ёго задачі при взнику першого сполочного штату  Чехів і Словаків, котра є даколи недоцїнена. Штефанік є цїлосполоченьскы узнаваный, є то комплексна особность а в одношіню к Франції є неоддумнов частёв чесько-словеньско-французькой історії і приятельства. Ёго особность є так шанцов на укрїплїня інтересу о СР як вызнамной дестінації в тім реґіонї.

Далшым заповітом бы мало быти то, же ЧСР як проєкт історічно ся выправдав і наперекір вшыткым періпетіям. Доказало ся то по войнї вдяка вызнамному вкладу до антінацістічного і антіфашістічного руху обновити ЧСР  лем у мало зміненых граніцях. У тім контекстї бы сполочным заповітом при припоминаню річніцї взнику ЧСР мало быти усвідомлїня собі неминучости прінціпіалного і докладного боя ороти екстремізму. Днесь суть СР і ЧР стабілны державы, наперек вшыткым тяжкостям ся доказали успішно трансформовати, суть певно зафіксованы у евроатлантічных штруктурах, не суть економічныма „тровблемакерами“ ЕУ, суть машынов росту ЕУ і мають передположіня про далшый дінамічный розвиток. Нич нам, значіть, не сперать зосередити ся на то, як нова етапа сполунажываня і сполупраці самостатной СР і ЧР, теперь уж членьскых штатів ЕУ, є внимана в загранічу і зміцнїня того позітівного образу.

 

ІV.   Комунікачна і маркетінґова стратеґія

Требало взаємно дорїшыти маркетінґову і комунікачну стратеґію приправы сполочных подій. В рамках нёй требало і  треба рефлектовати пережываня історічных  і політічных чутливостей і выґенеровати главны політічны одказы до внутрї нашых сполочеств, як і ку загранічу. Важно є зосередити ся на обсяг одказу, котрый буде в комунікації, і на ёго адресатів. В тім контекстї зограють стратеґічну задачу електронічны і прінтовы медії і выужываня соціалный сітей, котры сути важным інформачным елементом главно у молодой ґенерації. Треба на екзістуючіх соціалных сітях (facebook, twitter) денно робити і комуніковати із сімпатізантами і інтензівно ся інтересовати о ґрупы, котры можуть быти продуктівны при шыріню позітівных, правдивых і інтересных інформацій о Словакії.

 

Вебовый портал має служыти як главный інштрумент візуалной ідентічности при приправі і реалізації подій, а то на базї єднотной основной штруктуры і модерного мултімедіалного розміру, котрый уможнить достойно комуніковати в просторї новых медій. Ефектівно буде выужавати експортный сервіс ТАСР як жрідло інформацій на Словакії, котрый є і в анґліцькім языку а є неперестанно актуалізованый о найновшы події. Лоґо подіїй з нагоды ослав історічных подій має быти ясным видительным елементом, мусить  быть привабливе і легко запамятельне. Цїлём є, абы было поужыване почас славностных подій і при їх пропаґації. К вытворїню лоґа ся завязали верейноправны медії СР і ЧР (РТВС, ЧТ і ЧРо), котрых ґенералны директоры підтвердили кінцём 2016 року свою приправленость брати участь на припоминаню собі споминаных вызначных подій і у своїх драматурґічных планах раховали і рахують з многыма сполочныма чесько-словацькыма проєктами. Єдночасно была дана пропозіція на підписаня сполочного Меморандума в інтересї того, жебы без огляду на ецвентуалны зміны у веджіню верейноправных медій была забезпечена контінуіта в приправі договореных проґрамів, кедьже якостна підпора верейноправных медій думцї взаємности буде про успіх пипоминаня собі вызначных річніць ключова. При реалізації подій у загранічу ся рахує нелем з выужытём главного веб порталу Міністерства загранічных дїл і евпроскых справ СР, але і з выужытём окремых веб порталїв посолств СР і ЧР, кедьже вызнамны історічны річніцї собі сполочныма подіями будеме припоминати на штатных посолствах СР і ЧР, враховано словацькых інтітутів і чеськых центрів на основі договору о сполупрацї обох резортів заграніча. З выужытём інштрументів публічной діпломації треба шырити усвідомлїня о річніцях нелем в ЧР і СР, але і в сусїднїх країнах, значіть Нїмецьку, Польщі, Мадярьску, Австрії і на Українї. Меджінародны події будуть обертати окрему увагу країнам, котры можеме з історічного погляду поважовати за якыхсь „туторів‟ чеськой і словацькой штатности, то є Франції, Великой Брітанії і США. Річніцї понукають окрему нагоду нелем собі припомянути історічны події, але і на їх рефлекцію. Презентація річніць у 2018 роцї, значіть, є інтеґралнов частёв загранічной політікы Словацькой републікы, єй штатной діпломації і вонкашнёй репрезентації і  шырїня доброго мена в загранічу. Было бы тому і так, кебы не быв договор меджі владами о сполочнім припомюнутю собі річніць у 2018 роцї. Кедьже тот договор ту є, не буде меджі ЧР і СР проходити в загранічу непрямый бой о інтерпретацію дакотрых історічных річніць і їх меджінароднополітічного значіня. Маме преположіня сповнити ідею, же про малы штаты коордінація актівіт значіть нижшы фінаны вытраты і высшу ефектівность. На сполочнім їднаню влад Чеськой і Словацькой републікы 12. мая 2015 у Валтіцях было прияте сполочне выголошіня председів влад о реалізації чесько-словацькых „земскых‟выставок в роцї 2018. Договор влад СР і ЧР дає і одповідь на вопрос, ці є жадательным, жебы загранічна публіка внимала річніцї як сполочну тему штатной діпломації ЧС і СР. Розумієме то як інвестіцію до нашой сполочной бучности і до образу о нашых державах у світї.

(Жрідло: www.rokovania.sk/File.aspx/Index/Mater-Dokum-209775. Скорочене.