8. 12. 2020: Лемківска публицистика темом Дня Русинів в Польщы

Тогорічный Ден Русинів в Польщы орґанізуваный Обществом Руска Бурса в Ґорлицях был інчый нич попередні. Не лем зато, што з причыны тырваючой пандеміі одбывал ся як закрыта подія, але предовшыткым зато, што першый раз бракло на ним головного пропаґатора празднуваня нашого нацийонального свята, бл.п. Богдана Ґамбаля (1965-2020).

Каждорічный Ден Русинів в Польщы был святкуваный як достойне свято, в рамках котрого проходили вшелеякы соспільны подіі. Хоц свято было інче як тоты перше, то заєдно проходило як культурна подія. 5. грудня/децембра 2020 р. в бурсяных просторах одбыла ся презентация книжкы зо змістом лемківской пиблицистикы під назвом «Перша ліґа парібків», яку in memoriam присвячено небіщыкови Ґамбальови.

Святкуваня по новому

Пандемія коронавіруса справила, што тогорічны празднуваня проходили як закрыта подія для публикы, котра в нормальных обставинах згромадила бы ся в просторах Руской Бурсы. Прото як безпосередні участникы, а заєдно орґанізаторы тогорічных празднувань брали участ в подіі лем декотры члены заряду Общества і редакторы нашого радия, якы пришли святкувати так з Лемковины і Пряшівщыны, як тіж західніх земель, Варшавы і Кракова. Головным пунктом Дня Русинів 2020 была презентация новой публикациі, яку в рамках свойой выдавничой діяльности выдало Стоваришыня Руска Бурса.

Подія, завдякы схоснуваню модерной технолоґіі, одбыла ся предовшыткым як трансмісия нажыво в радию ЛЕМ.фм, але заєдно як відеореляция в сіти Facebook, де на фанпейджы нашых медий была позерана через чысленну ґрупу заінтересуваных, якы коментували і реаґували на тото, што проходило в суботнє пополудня в Ґорлицях.

За технічну реалізацию обоіх трансмісий одповідали Павльо Малецкій, Андрий Трохановскій, Мирослав Воргач і Якуб Зиґмнут. Такой годинна презентация зачала ся о 16.00 год. одкрытьом єй через ведучу Руской Бурсы, Наталію Малецку-Новак. За редакторскым столом окрем ней засіли Петро Медвідь, Даміан Трохановскій, Анна Масляна, Павльо Малецкій та Севериян Косовскій.

Трьох авторів – каждый інчый

Книжка «Перша ліґа парібків» – бо то она была в центрі суботніх святкувань – то найновше лемківскоязычне выданя, котре презентує выбір найліпшых публицистичных текстів Ваня Гунякы, Петра Медвідя і Богданя Ґамбаля. Трьох авторів з ріжных періодів русиньского соспільно-культурного жытя. Заєдно маючых спільны політичны і ідеовы цілі. Діючых в своім активным жытю не лем в реґіоні, з котрого походили, але шырше на обшыри цілой Карпатской Руси. То лем част з тых факторів, котры сут про іх творчіст спільны.

Демко Трохановскій, якій приправил вводне слово до книжкы, оповідал найперше про зміст і особы авторів. Публикацию отверат шіст текстів нестора лемківской журналистикы, Димитрия Вислоцкого (1888 – 1968) знаного шырше як Ваньо Гунянка. То він был тым першым з приведеной трійкы, якій твердо і голосно оповідал ся в публицистичных текстах за лемківскій язык, культуру, історию і права Русинів вшыткых трьох реґіонів: Лемковины, Пряшівской Руси і Підкарпатя. Трохановскій вчас свого выступліня навязал до нелегкой дорогы Гунянкы, проявляючой ся доцяп незрозумілым засмотріньом в комуністичный систем.

Другым з авторів про котрого рюк слово, был як раз присутный на премєрі Петро Медвідь (1981) з Пряшова, якій своі публицистичны тексты вказує штотыжден в рамках радийового проґраму «Вступне до контроли». Автор, якій тзв. третє русиньскє возроджыня виділ з перспективы малой дітины, жебы неодолга долучыти ся активно в його продолжаня.

Третім з героів книжкы єст Богдан Ґамбаль, якій передвчасно вмер 02. липця/юлия текучого рока. Нич пришла курта хворота встигнул здумати цілый плян. То як раз він был думкодавцьом напечатаня книжкы з лемківскыма публиситичныма тексами. «В своіх текстах (в тым выданю найдете статі написаны в рамках радийового проґраму «Раз, два, три» з рр. 2015-2017) незломно і консеквентно достерігал так зовнішні, як і внутрішні проблемы русиньского світа. В остатніх роках свойой діяльности был єдным з найактивнійшых русиньскых діячів на понадреґіональным рівни. На жаль, не дочекал выданя той книжкы», можем чытати в вводным слові.

Ідеі, пляны

На придуманы звіданя Наталиі Малецкой-Новак, яка вела бесіду, одповідали дальшы редакторы і члены Руской Бурсы, котры так само мали вклад в выданя новой публикациі. Петро Медвідь оповіл про обставины того, як зродила ся думка выданя книжкы. Спомнул, што сесу ідею задумал покійный Богдан Ґамбаль, якій мал бодай перечутя, а може пересвідчыня, што даколи аж і сам інтернет годен ся апокаліптично скінчыти. Мриял про тото, жебы найліпша част публицистичных лемківскых текстів, з натиском на тексы Медвідя была выдана в класичній, друкуваній формі. Борба о тото, жебы нашла ся фінансова підпора як раз на выданя книжкы, а не часто підпорюваня державом проєктів не маючых вельо спільного з культуром, не была легка. Але повело ся – за третім разом. По несподіваній смерти, книжка конечно была выданана. Богдан Ґамбаль не мал уж змогы тримати єй в своіх руках.

Тексты Димитрия Вислоцкого, якы нашли ся в першій черзі в змісті книжкы, выбрал Севериян Косовскій, хоц три з них были такой скорше достережны Ґамбальом. Оповідал про процес гляданя його творів в ріжных старых ґазетах і выданях. Пояснил, што Гунянка мал свій своєрідный стиль писаня, котрый проявлял ся частом політичном сатиром, яка мала за ціль вказуваня на важны проблеми тыкаючы русиньской долі. Заєдно, розвиваючы тото, што скорше повіл уж Трохановскій, бесідувал дале, што Гунянка неприступно засмотреный в комунізм, не може быти автором, котого даст ся окрыслити як «добрый/злый». Вислоцкій і його політичный пут были о вельо складнійшы, о чым переконали ся його товаришы. Косовскій прочытал верш Івана Русенкы під назвом «Гунянка», якій лем потрвержат скоршу тезу про незрозуміліст декотрых переконань автора.

О музиці, котру в своіх радийовых авдициях «Раз, два, три» хоснувал Богдан Ґамбаль розповіл Павльо Малецкій, якій так само зробил приписы до Ґамбальовых текстів. Подля його слів Ґамбаль был писательом, якій цінил сой добраня одповідньой музичной стежкы до зрыхтуваного писаного слова. Все під каждым текстом, якій являл ся в рамках приведеного проґраму, публикувал одповідньо добраный музичный твір, котрый лем підчеркал його зміст, переказ і духа.

Реалізация і єй ефекты

Про коректу текстів бесідували Анна Масляна і Даміан Трохановскій. Масляна дакус з гумором оповіла про нелегкє провіряня Гунянковых текстів, котры так само на портали лем.фм публикувал хоц бы в части «Фафриндя і сконфіскуване» Богдан Ґамбаль. Гварила, што час-до-часу прібувал вводити іх ґраматичну коректу, котра мала за ціль – здає ся – даный твір зближыти іщы веце до сучасного стандарду лемківского языка. Трохановскій припомнул роботу і языковы консультациі над публицистичныма тексами покійного Ґамбаля, котры конец-кіньцом нашли ся в реченій книжці.

Наконец стрічы Наталія Малецка-Новак вєдно з другыма присутныма однесли ся до дізайну нового выданя. Ведуча споминала, што книжка по части оддає смак і ґуст Богдана Ґамбаля, якій не любил кічу, а цінил сой вшытко порядне. Ґрафічный проєкт публикациі, єй склад і ламаня зробил Давид Квока. На окладинці нашли ся рыбкы-лососі, як знак щедрости і гойности, котрa шак в Рускій Бурсі є од все. Трафленый папір і добраны фабры лем додают новій книжці шыковности, котру барз приємно тримат ся в руці.

Орґанізаторы подякували вшыткым присутным, якы слухали передачы нажыво в радийовым ефірі та обзерали візию в сіти. Ден Русинів 2020 был одпразднуваный як все культурально. Хоц свято было інче нич попередні, то зас збудувало. Потвердило, што вартат продолжати діло зачате попередниками.

Севериян КОСОВСКЫЙ, ЛЕМ.фм

(Публікуєме в оріґіналї – лемківскім варіантї русиньского языка.)