8. 11. 2024: Пряшівска універзіта учіть языкы в унікатнім центрї, котры приближыли і почас меджінародной конференції

На проблематіку языків народностных меншын і з тым споєну уровень школства на Словеньску ближше ся попозерали на Пряшівскій універзітї в Пряшові 29. – 30. октобра 2024, а то на меджінародній научній конференції під назвов Меншыновы языкы і школство на Словакії: Історія, сучасный став і перспектівы. Тоту конференцію приправив Центер языків і култур народностных меншын Пряшівской універзіты (ПУ), котрый є в тій сферї єдинов академічнов інштітуціёв на Словакії.

Цїлём конференції было приближыти актуалный став, в якім ся меншыновы языкы і школство на Словакіії моментално находять. Конференцію одкрыла директорка Центра языків і култур народностных меншын ПУ доц. Мґр. Аннамарія Конёва, ПгД. „Тема меншын, меншыновых языків і школства є у днешнїм ґлобалізованім світї все актуална. В тім контекстї зогравать вызначну задачу захованя языковой, етічной і културной різнородности в сполочности, причім у тім напрямі найвекшун роль зіграє праві школство і освіта,‟ підкреслила директорка Конёва.

Ку притомным на зачатку конференції ся приговорив ректор Пряшівской універзіты в Пряшові Др. г. к. проф. ПгДр. Петер Коня, ПгД. Припомянув богатство народностей і языків, котры на теріторіáї Пряшова в ходї історії рефлектуєме.

„Наше місто Пряшів є од зачатку своёй екзістенції містом різных народностей. Черяли ся ту Нїмцї, Мадяре, Словакы, в новшім періодї Русины, Українцї, Ромы. В окремых історічных періодах єдна з тых народностей представлёвала векшыну, далша меншыну. А може сі то малохто усвідомлює, але почас найдовшого періоду в історії Пряшова были і Словакы меншынов,‟ підкреслив Петер Коня. Ректор  припомянув, же і тота реалность была єдным із імпулзів про заснованя унікатного робочого місця, якым Центер є.

„Пряшів є наісто містом різных народностей, языків і култур. І з той прічіны сьме скоро перед пятнадцятёма роками засновали на Пряшівскій універзітї в Пряшові Центер языків і култур народностных меншын як універзітне робоче місце на Сліовакії вообще. Окрем баданя языка, літературы і културы народностных меншын Центер занимать ся главно приправов штудентів, одборників у сферї передовшыткым учітельства навчаня языків на народностных школах русиньскых, мадярьскых і наісто в близкій будучностли і ртомскых. Учітельска освіта є барз важна, покы іде о народностне школство,‟ апеловав ректіор ПУ.

Підпорёвати поужываня меншынового языка

За Уряд уповномоченого влады СР про народностны меншыны ся ку притомным приговорив ведучій секретаріату Золтан Ковач. Напрямив увагу на вызвы, котры в тім напрямі приніосять новы періоды.

„Мусиме робити з фактами, котры маме – старієме і асімілуєме ся,‟ припомянув Ковач з тым, же права народностных меншын суть ґарантованы і в нашій конштітуції, а то враховано права на освіту в материньскім языку . На Словакії подля ёго слов є актуално 763 меныновых сел.

„В істым смыслї праві мы мусиме быти тыма апостолами, што ся тыкать народностных прав, і мотівовати сміло поужывайте свій меншыновый язык на сільскых урядах, на селах,‟ мотівовав притомных к ініціатіві комуніковати в роднім языку.

Віцепріматор Пряшова Мґр. Петро Крайняк оцїнив інуіціатіву теперїшнёго і попереднёго веджіня універзіты у вопросї підпоры народностного навчаня на Пряшівскій універзітї.

„Сьме рады і за місто, же Пряшівска універзіта реалізує актівности а через Центер языків і култур народностных меншын ся все посильнює і підвышує якость того елемент освіты.‟ Віцепріматор припомянув, же Пряшів „є місто, де а богатый народностный потенціал‟. Декларовав то і на вырахованпю многых інштітуцій і орґанізацій різных народностных меншын, котры в містї і днесь актівно дїють, а в многых припадах уж довготривало.

В рамках рефератів выступило дость фундованых особностей із Пряшівской універзіты, але і з іншых інштітуцій, меджі котрыма пришіов на кіонференцію наприклад і проф. Др. Павел Роберт Маґочій із Торонтьской універзіты. 

Утримати навчаня, жебы меншыны пережыли

Конференція ся окрем іншого заміряла на выміну скушеностей, інформацій і імпулзів ку сучасному ставу языків народностных меншын на Словакії. Языками рокованя  на конференції были языкы словацькый, мадярьскый, русиньскый, ромскый, ческый, російскый і україньскый.

Як припомянув ректор Петер Коня, освіта у тім напрямі є основна. „Є барз важне і в теперїшнїм часї найти адекватны средстцва і можности ефектівного утримованя освіты у своїм роднім язку, але і з той причіны, абы тоты меншыны надале єствовали. Ґенерації тых меншын, котры складали пестру палету нелем нашого міста, але і рознороду палету култур цїлой Словакії,‟ підкреслив ректор Пряшівской універзіты в Пряшові Петер Коня.

Здрой: Марія ДУДОВА-БАШІСТОВА, говоркыня ПУ. Переклад: -Р-