8. 10. 2020: Підкарпатскє Воєвідство і Пряшівскій Край близко спілпрацуют

«Oд років спілпрацуєме і тішыме ся зо спільных ініциятив, котры розвивают нашы реґіоны. Діяня в скали мікро перекладают ся на скалю макро» – бесідувал маршалок підкарпатского воєвідства Владислав Ортиль вчас медженародной конференциі пн. «Не лем Потяг до культуры».

В відеоконференциі зорґанізуваній вєдно через Маршалківскій Уряд Підкарпатского Воєвідства і Канцелярию Председы Пряшівского Краю участ брали ґаздове обох реґіонів, міністрове з обох держав – секретар стану з Міністерстві Інфраструктуры Рафал Вебер і секретар стану в Miністерстві Транспорту і Будівництва Словациі Ярослав Кмет, почестный консуль ПР в Пряшові Ян Гудацкій, самоурядовці з обох стран границі та урядникы одповідяльны за розвиток інфраструктуры, культуры і промоциі реґіону. Разом веце як 50 осіб, якы стрітили ся онляйн, жебы підсумувати дотеперішні діяня iнтеґруючы підкарпатскє воєвідство і пряшівскій край.

4 тисячы пасажерів схоснувало польско-словацкє желізницьове получыня

«Днес підсумувуєме сезон желізницьовых получынь на трасі Ряшів-Меджелабірці-Ряшів та наш проєкт Потяг до культуры. Тоты діяня на рівни реґіонів сут лем частю великых ініциятих, такых як Via Carpatia, Карпатска Стратеґія ци Концепция Триморя. Нашы малы проєкты, локальны і реґіональны діяня мают реальне влияня на будуваня спілпрацы, аж і в так тяжкым часі як пандемія коронавіруса» – підкрислял Владислав Ортиль.

Председа Пряшівского Краю Мілян Маєрскій додал, што вірус навчыл люди проводити част в найблизшым оточыню, што Татры лучат, бо жытельом польской державы близко є на Словацию і наоборот. «То для нас черговый імпульс, жебы будувати іщы ліпшу спілпрацу і спільноту в обшыри інфраструктуры, туристикы, промоциі – маме так вельо до заоферуваня» – бесідувал.

Конференция была нагодом підсумувати желізницьовый сезон 2020 на трасі Ряшів-Меджелабірці-Ряшів. Мимо епідемічной ситуациі получыня тішыло ся заінтересуваньом. В часі вакаций потягы курсували од 26. червця/юнія до 6. вересня/септембра в пятниці, суботы і неділі. В 4 годины мож было доіхати з Ряшова до Меджелабірців, а з Санока – в коло 1,5 год. Получыня схоснували 4 тисячы пасажырів. Самоурядовці обіцюют продолжати получыня і в будучым.

«Чысло пасажерів вказало, што получыня сут потрібны, надію ся, што будут ся дале розвивати. То добрый примір спілпрацы, котру з перспективы видиме на площыні стратеґічного проєкту Via Carpatia» – бесідувал вчас конференциі секретар стану в Міністерстві Інфраструктуры Рафал Вебер. «З нашой перспективы оддати до хоснуваня ціле Via Carpatia на обшыри Польщы в 2026 році є барз правдоподібне» – повіл.

Подорожуваня получене зо звиджаньом. Домінує Музей Енді Варголя

Про будову дорогы Via Carpatia і трансграничных ініциятив бесідувал і Ярослав Кмет, секретар стану в Miністерстві Транспорту і Будівництва Словациі. «Корытар з Кошыц до мадярской границі є готовый, два одтинкы в околицях Пряшова сут в будові. На жаль, не вшыткы фраґменты трасы сут на списку пріоритетів словацкого уряду влады, але дале аналізуєме тоту справу» – спостерюг міністер. Запропонувал тіж, же потяг з Ряшова міг бы дотерти дале – до Кошыц, аж і до Мішкольця, додаючы, што берут до увагы, кєд іде о словацку страну, тіж зимовы получыня.

Відеоконференция была нагодом, жебы омовити проєкт Потяг до культуры, котрый створил Департамент Культуры і Охороны Нацийональной Спадковины Маршалківского Уряду Підкарпатского Воєвідства. Потяг до культуры до получыня подорожуваня і звиджаня музеів. Ініциятивом обнатых было 5 інституций: Музей Народного Будівництва в Саноку, Історичный Музей в Саноку, Підкарпатскій Музей в Коросні, Музей Мариі Конопницкой в Жарновци та Округовый Музей в Ряшові.

Словацкы участникы конференциі презентували підниманы на місци ініциятивы, котры заохочуют туристів до одвиджаня той части Словациі. Як ефект піднятых польско-словацкых діянь вказали медже інчыма великє, аж 40-процентове звекшыня чысла туристів в 2019 р. в єдиным в Европі і першым на світі Музею Енді Варголя в Меджелабірцях. Найчысленнійшы в тій ґрупі были польскы туристы. Вказували пляны розвитку Музею, котре отримало веце як 7 млн евро з европейскых середків на розвиток.

«Тішу ся, же є так вельо ініциятив, котры разаом реалізуєме. Уж думаме про дальшы способы спілпрацы» – підсумувал стрічу маршалок Владислав Ортиль.

Наталія МАЛЕЦКА-НОВАК, лем.фм, фот. Анна Маґда, podkarpackie.pl

(Публікуєме в оріґіналї – лемківскім варіантї русиньского языка.