7. 7. 2023: Юрко ХАРИТУН: Мачанка, Місяць выходить, Тихо, Наша грушка (Стишкы)

Юрко Харитун

МАЧАНКА

На дворї буря

Перуны били, трепали

На облачік мати

деку вішала

жебы не было видно їх

В молитвах мы ніч пережыли

а рано сонечко світило

Тілько потїхы было тогды

до лїса іти на грибы

І теперь маю дяку

на добру мачанку

Коли цяпкала по столї

Добрї памятам, мамко

 

 

МІСЯЦЬ ВЫХОДИТЬ...

Місяць выходить,

зорїі выганять –

свою отару

Повісти штось хоче менї,

лем не розумлю ёму

Видить тебе на дворї

Тобі говорить: Люблю!

І дотулити ся хоче

рук твоїх

Місяць выходить

а я пишу

Не знаю чом тогды

і брешуть псы.

 

 

ТИXO

У такім тиху як теперь

не можу творити –

валить ся на мене гнїв

У такім тиху

дарить ся менї

коли чую спів

Тихо як ножик рїже,

Грызе як пес

Тогды выберам перо

і слова до віршів

Менї здає ся, же я поет теперь

хоць перо у такім тиху скрипить

 

 

НАША ГРУШКА

За хыжов грушка высхла,

як дїдо до вічности одышов

А кілько было на нїй доброты

і яка радость сидїти під нёв

Грушка высхла,

остав лем пень

Коли там зайду

Сиджу на нїм і цїлый день

            Я так хотїв

            посидїти з дїдом під нёв

Чути ёго бісїду

Лавочка згнила

не видно ани пень

Засаджу нову грушку

Тїшу ся на такый день

Хоць лем в думках

посиджу там з ним

 

(З приправлёваной книжкы автора – Мої соловї.)