7. 7. 2016: Не знати мапу

  • На фотоґрафії: Підписованя Шумановой декларації. Жрідло: Wikipedia. (Позн. ред.: Терміном Шуманова декларація ся означує выступлїня французького міністра загранічных дїл Роберта Шумана з 9. мая 1950, в котрім запропоновав вытворити Европске сполоченьство угля і оцели (ЕСУО), котрого члены бы сполочно рядили продукцію тых комодіт. ЕСУО (закладаючіма членами были: Франція, Нїмецька сполкова републіка, Італія, Голандія, Белґія і Луксембурґ) было першов із наднародных сполоченьств, котры ся поступно споїли до днешнёй Европской унії.

    На фотоґрафії: Підписованя Шумановой декларації. Жрідло: Wikipedia. (Позн. ред.: Терміном Шуманова декларація ся означує выступлїня французького міністра загранічных дїл Роберта Шумана з 9. мая 1950, в котрім запропоновав вытворити Европске сполоченьство угля і оцели (ЕСУО), котрого члены бы сполочно рядили продукцію тых комодіт. ЕСУО (закладаючіма членами были: Франція, Нїмецька сполкова републіка, Італія, Голандія, Белґія і Луксембурґ) было першов із наднародных сполоченьств, котры ся поступно споїли до днешнёй Европской унії.

Вшытко, што Русины у державах, в котрых жыють, досягли, досягли дякуючі тому, же їх державы мали міцьный інтерес належати до Европы. Найгірше суть на тім доднесь Русины на Українї, котра аж так до Европы доста довгый час не хотїла ся дістати. А днесь і кідь хоче, ментално є все обернута десь інде.

Менталне обернутя Україны, головно кідь ся то потім прямо односить і на позіцію Русинів, на їх права, чоловіка злостить, но не аж так, як кідь посмотрить на менталне обернутя дакотрых Русинів. Позерати на то, што вшытко ся пише на соціалных сітях в різных русиньскых ґрупах, головно теперь, кідь є тема будучности Европской унії по Брексіті великым вопросом, мі часом запричінює шок. Чоловік собі нараз усвідомлює, же много людей якбач не знать мапу світа. І то не є добра вість.

То, же Европска унія має свої хыбы, же робить і дїла, котры не суть правилны, же ся одрізала од жытелїв і так далше, то вшыткы добры знаме. Брексіт є про унію як образок з філму Matrix, коли собі треба выбрати єдну із двох перулок. В припаді унії то значіть выбрати собі продовжованя той пути, котра допомогла ку тому, жебы резултаты референдума у Великобрітанії были такы якы суть, котра помагать наростаню процентів про екстремістічны політічны партії в окремых членьскых державах, што може скінчіти аж роспадом цїлой унії, або собі выбрати нову путь, зрештартовати ся, змінити то, што є зле і што помагать наростаню зла в державах унії, пересвідчіти людей, же проєкт унії є найлїпшов ґаранціёв безконфліктной, народностно розмаїтой, просперуючой Европы,  в котрій партії, якы належать до 30-ых років 20-го столітя, не мають што днесь робити.

Од Русинів, бы єм чекав, же будуть якраз они тыма, котры будуть підтримовати далше фунґованя унії, но не все є тому так. На інтернетї мож відїти многых русиньскых мудріяшів, котрым Брексіт поміг ку пережываню неповторятельной евфорії, котры вказують, векшынов з проросійскых сайтів, на котрых є правда скорїше вынятком, як правилом, яка є Европа плана, зопсута, і найлїпше бы было, кібы уж зарань нас вшыткых під свою покровительску руку взяв нянько Путін і быв бы конець того пекла, котре ся зве Европска унія.

І так знова зіставать лем повторяти: Вшытко, што Русины у державах, в котрых жыють, досягли, досягли дякуючі тому, же їх державы мали міцьный інтерес належати до Европы. Якраз то, же нашы державы по 1989-ім роцї вырїшыли „іти на Запад“, значіло много в области дотримованя людьскых прав, охраны народностных меншын, охраны їх языків ітд. „Іти на Запад“ значіло обовязково прияти много міджінародных договорів, котры ся спомянутых областей дотуляють, імплементовати їх до державных леґіслатів, што нам, Русинам, ґарантовало наш розвиток, основаня нашых школ, інштітуцій, орґанізацій, кодіфікацію нашого языка по 40-ёх роках насилной українізації. То, же нашы державы хотїли „іти на Запад“, завершыло ся вступом нашых держав до Европской унії і поступным одкрыванём граніць в рамках держав Шенґеньского договору. Зато „іти на Запад“ значіло велё і про міджінародный русиньскых рух. Ниґда, може з вынятком добы, коли сьме жыли в рамках Австро-Угорьской імперії, не было простїше контактовати ся, робити сполочны події, навщівляти ся, знати о собі, бо граніцї просто не суть. І то, же не суть, ламле і граніцї міджі нами, граніцї, котры были неприродно в єднім народї выбудованы по другій світовій войнї. Самособов, лем нещастне Підкарпатя іщі все зажывать то, што сьме мусили зажывати мы вшыткы перед тым, як сьме „пішли на Запад“.

Спомянути бы єм так само міг різны черезгранічны проєкты, Словакія і Польща з того мають доста великый хосен, котры суть так само завдякы унії, і дякуючі котрым міджі нашыма селами суть новы мосты, в нашых селах і містах зреконштруованы културны домы, дякуючі котрым суть одкрыты різны турістічны центры ці збудованы біціґлёвы стежкы або пути міджі деревяныма церьквами, і тото вшытко помагать пропаґовати наш реґіон, котрый бы іншак уж быв якбач цалком забытый, помагать то пропаґовати наш народ, нашу културу.

Зато позерати на то, як ся хтось тїшыть із Брексіту і надіє ся, же конечно прийде і конець унії, є про мене шоком. Немилым. Зъєдинена Европа є єдиный простор, в котрім можеме пережыти. Европа, в котрій бы дішло ку дефраґментізації, бы быв простор, котрый бы сьме уж пережыти не мусили. В Европі, в котрій бы над здравым розумом знова раз выграв націоналізм, правіцёвый екстремізм, бы сьме были лем єднов з меншын, і меншыны до націоналістічной політікы не належать. В радікалізуючій ся Европі, котра бы мала быти радше під покровительством Москвы, як зъєдинена в Бруселї, бы нас тоты фіґлї барз скоро перешли. Же уж єдну скушеность з покровительством Москвы в історії маме, она значіла тых 40 років українізації, і на то не памятаме, є смутне.

Кідь є тото вшытко мало зрозуміле, і вызерать то як высока політіка, треба то повісти просто. Мапу світа, в котрій ся не знаме орьєнтовати, дакус зілуструєме. В націоналістічній Европі, котрій подакотры, і кідь собі то не усвідомлюєте, тримате палцї, на вас, честованы Русины, нелем же не чекають вашы права, але ани єден найбіднїшый фестівал в тім найостатнїшім селї плаченый з державных грошей. А вы фестівалы предці так любите…

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

Петро МЕДВІДЬ, Пряшів

Script logo