7. 11. 2019: Народностный выбор підпорив філозофію леґіслатівного заміру закона о народностных меншынах

У віторок, 5-го новембра 2019-го року, в просторах владного готела Bôrik  в Братїславі проходило XXXV. засїданя Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы, котрый є порадным орґаном Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность.

Найважнїшым пунтком того засїданя меншынового выбору было познакомлїня членів з леґіслатівным заміром закона о народностных меншынах. Документ, котрый є потрібный прото, жебы могла быти зробленас параґрафова верзія закона, якый приготовлёвала довшый дочасна експертна ґрупа, в котрій мали своїх представителів і меншыны. За Русинів брали на роботі в ґрупі участь Мартін Дуфала і Мілан Ян Піліп.

 

Закон хыбує выше 26 років

Хоць Словацька републіка выникла 1-го януара 1993-го року, закон о народностных меншынах дотеперь не інціовала жадна влада. Такый закон притім у своїх статях предпокладать сама Конштітуція Словацькой републікы, котра была прията дакус скорїше, у 1992-ім роцї.

Ку реалній роботї над тым законом пришло аж теперь, кедьже пункт о приготовлїню такой леґіслатівы быв закомпонованый до Акчного плану охраны прав членів народностных меншын і етнічных ґруп на рокы 2016 аж 2020. І зато председа выбору, котрым є уповномоченый влады Словацькой републікы про народностны меншыны Ласло Буковскый підкреслив в рамках обговорїня документу, же леґіслатівный замір не є кампанёв перед парламентныма вольбами, котры суть на Словакії выголошены на 29-го фебруара 2020-го року, а наповнёванём задач, котры были напланованы на даный період.

Леґіслатівный замір одкликує ся як на статі конштітуції, так і на меджінародны документы, котры дотуляють ся охраны людьскых прав і прав народностных меншын, і котрых є Словакія сіґнатарём. Так само ся споминать Проґрамове выголошіня влады на рокы 2016 аж 2020, в котрім ся влада завязала хранити народностны меншыны і творити условії про їх розвиток.

 

Замір рахує і з представителями меншын у воленых орґанах

Леґіслатівный замір закона рахує з 11-ма статями. До документу дістало ся цїле спектрум меншыновой проблематікы, што бы в припадї приятя закона комплексно рїшыло позіцію меншын в Словацькій републіцї.

Закон бы мав подля заміру рїшыти інштітуціоналне забезпечіня народностных меншын, але і їх партіціпацію, в рамках чого бы мало быти в леґіслатіві задефіноване, якым способом бы мали представителї меншын мати забезпеченых своїх представителїв у воленых орґанах – парламентї, порадных орґанах самосправных країв ці в сельскых і містьскых заступительствах. Замір говорить і о компетенціах, котры бы мали мати меншыны в области школства, културы, підпоры хоснованя языка, но і в области господарьского і соціалного жывота.

В окремых статях замір предпокладать леґіслатівне задефінованя области културы народностных меншын, языка народностных меншын, народностных медій, школства і мімовладных безпрофітовых орґанізацій. Закон бы мав подля передкладаного документу обсяговати і то, якы сімболы і свята мають окремы народностны комуніты, хто їх встановить, як ся будуть реґістровати і коли будуть офіціалны.

 

Приятя закона зіставать вопросом

Члены народностного выбору позітівно прияли леґісллатівный замір, у своїм узнесіню підпорили ёго філозофію і обоязали ся, же з документом штонайшырше поінформують орґанізації народностных меншын і до 30-го новембра заженуть припомінкы, котры дістали од ословленых орґанізацій.

Наперек тому то, ці закон о народностных меншынах буде схваленый Народнов радов Словацькой републікы, зіставать вопросом. Як было спомянуте, у фебруарї 2020-го року будуть проходити вольбы. І кебы ся стигла довтогды зробити параґрафова верзія закона, їднаня о нїм, кедь обще о нїм буде ся дале їднати, зістане на новім складї парламенту. Істота є лем в тім, же представителї меншын у выборї будуть хотїти говорити з владов, котра выникне по вольбах, жебы приятя закона было у цїлях, котры собі нова влада дасть.

 

Ґенералный директор Русинам не одповів

Петро Медвідь і Мілан Ян Піліп, котры сидять у выборі за русиньску народностну меншыну, прияли на попереднїм засїданю резолуцію, в котрій жадали, жебы ґенералный директор Словацького народного музею пояснив писемно, як односить ся Словацькый народный музей в справі конкурзу на директора русиньского музею, ку статі 12, абзац 1, параґраф f Европской харты реґіоналных або меншыновых языків, і ку статі 15 Рамкового договору на охрану народностных меншын. Тоты документы ясно говорять, же при такых конкурзах бы мали быти і члены меншыны, котрій інштітуція належыть.

Проблем быв у тім, же до конкурзной комісії на посаду директора СНМ – Музею русиньской културы не быв покликаный жаден офіціалный представитель русиньской меншыны.

На засїданю выбору членове за Русинів дістали інформацію, же писмо ся іщі лем приготовлює, хоць ґенералный директор мав 30 днів на одповідь і попереднє засїданя проходило 9-го септембра. Зато русиньскы представителї у выборї прияли нове узнесїня, в котрім пожадали міністерку културы Словацькой републікы, пряму надряджену ґенералного директора, жебы сама дала пояснїня на вопросы Русинів із своёй уровни.

Інтересне є, же писмо ґенералного директора пришло членам выбору за Русинів 6-го новембра, день по засїіданю, електронічнов поштов, датоване на 29-го октобра. Кедьже ґенералный директор не пояснив сітуацію так, як то очековали Русины, навеце є писмо з найвекшов правдоподобностёв антідатоване, узнесїня, котрым ся жадать пояснїня од міністеркы, зіставать в платности.

 

Вызва з фонду вже 15-го новембра

На засїданю выбору брав участь і Норберт Молнар, директор Фонду на підпору културы народностных меншын. Тот інформовав о діятельстві фонду у 2019-ім році, познакомив так само членів выбору о тім, же проходили вольбы до окремых меншыновых рад, котры будуть рїшыти о перероздїлёваню грошей на поданы ґрантовы проєкты.

За русиньску народностну меншыну были до рады на далшый період зволены Ян Липиньскый, Анна Плїшкова, Маріан Марко, Марія Пайзінкова і Петро Медвідь. Членове за председу своёй рады выбрали Яна Липиньского. Тот став і председом Справной рады Фонду на підпору културы народностных меншын, в котрій мають представителя вшыткы меншыны.

Вже 15-го новембра має быти публікована вызва на подаваня ґрантів на рік 2020 про русиньску меншыну. Русины собі в ґрантовій схемі слїдуючій рік перероздїлять 486 400 евр.

 

Вопросы у переписї іщі все непотверджены

Представителї русиньской меншыны на засїданю позвідали ся і на два недорїшены вопросы. Першым была сітуація коло выданя учебника Познакомме ся, народоностны меншыны (Zoznámme sa, národnostné menšiny). Русины крітіковали главно тексты о україньскій меншыні в учебнику і мішаня Русинів і Українцїв до єдной етноґрафічной мапы.

На выборї одзвучала інформація, же учебник бы мав быти приготовленый до друку в децембрїі. Председа выбору декларовав, же тексты были оправлены і не мали бы там быти проблематічны моменты. Членове выбору бы мали фіналну верзію дістати перед друкованём на контролю.

Другым вопросом было, як ся буде звідати на приналежность до етніціты в списованї населїня, котре буде проходити в роцї 2021. В тім припадї іщі дефінітівна одповідь не є, кедьже рїшіня дотеперь не было прияте.

З найвекшов правдоподобностёв будуть у бланкетах, котры будуть люди выповнёвати, два вопросы на етніціту і два на язык. В списованї, покля ся схвалить тискана дакотрыма народностями верзія, буде звідати ся в єднім вопросї на народность, причім буде пояснено, же то не є гражданство, в другім ся буде звідати, ці чоловік чує ся быти і членом іщі даякой другой народности. У обидвох вопросах буде мож вызначіти лем єдну народность.

Так само ся рахує з вопросом на материньскый язык, і вопросом на найчастїше хоснованый язык. Покля з вопросами на язык Русины не мають векшы проблемы, приятя верзії, же ся буде записовати і друга народность, аж так позітівно не оцїнюють.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм