6. 7. 2016: Аналіза черьпаня штатных дотацій Русинами в роцї 2015 (5)

Укажеме єден найновшый выховный момент односно Русиньской оброды на Словеньску (РОС) і Округлого стола Русинів Словеньска (ОСРС). Бывшы функціонарї РОС ся бояли о властну міць у русиньскім русї на Словеньску і были твердо проти закладаню платформы ОСРС. Не были членами ОСРС. Філозофія ослободжіня Русинів од політічной українізації у них не была першоряда. Першоряда была про них міць над людми. То є доказ їх слабой філозофічной фундованости і великой моценьской самолюбости. По змінї моценьского председы РОС новый председа РОС быв сполузакладателём платформы ОСРС і реґуларно ходив на засїданя ОСРС. По далшій змінї председы РОС сучасный председа РОС на засїданю в апрілю 2016 дав пропозіцію, жебы міджі ОСРС і РОС ся одбыло сполочне засїданя председництва ОСРС і РОС. То є похвалный моралный выховно-сполоченьскый поступ у розвою сполупрацы міджі Русинами. Але то не стачіть. Треба на тых засїданях рїшати проблемы, котры суть спомянуты в нашій аналізї проєктів, у Народнім проґрамі  Русинів, у пропонованім законї о народностных меншынах і в Протестї проти фінанцованю українізаторьскых актівіт штатом. Тоты проблемы мають быти взяты до увагы при зоставлїню Плану роботы ОСРС. Методічным помічником при зоставлїню того плану є праві тото оцїнїня проєктів. Як буде проходити планована робота і планована сполупраца ОСРС і РОС, буде видно і хосенный резултат той сполупрацы. Планованы і верейно спропаґованы стрїчі ОСРС будуть мати і позітівный верейный выховный характер. Теперь чекайме, же на проґрамі роковань ОСРС буде проявленый ай інтерес о участь на засїданях ОСРС з боку редакторів русиньскых редакцій, плаченых зо словеньского штатного розрахунку або проєктів. То суть редакції Народных новинок і Русина, Інфо Русина, Голосу Русина, редакторів русиньской редакції словеньского розгласу і телевізії, плаченых штатом, і редакторів вшыткых русиньскых інтернетовых редакцій, плаченых на основі схвалїня їх проєктів штатом. Выхова русиньскых редакторів у філозофії ослободжіня Русинів од політічной українізації бы мала быти єдным із найважнїшых сполоченьско-выховных цїлїв роботы ОСРС. Притім не мож выхабити едукацію русиньскых редакторів, котры бы мали здобывати языковы компетенції на Інштітутї русиньского языка і културы Пряшівской універзіты (ІРЯК ПУ). 

 

Обернеме увагу на дакотры нашы выховны недостаткы в практіцї, жебы сьме ся на них поучіли, як то не має в практіцї быти. Дакотры русиньскы актівісты выросли в словеньскім дусї, а іщі лем теперь ся зачали учіти бісїдовати по русиньскы, што є похвалне. Але недобрї є, же дакотры уж роблять на позіціях редакторів інтернетовых высыланях про шыроку громаду Русинів. Хосенным і поучным бы было мати з боку ОСРС зробленый список русиньскых редакцій і редакторів русиньской пресы, розгласу, телевізії і інтернетовых сайтів. Редактор – говорця про русиньску публіку, мав бы быти языково способный. За выховне высыланя ці публікованя можеме поважовати таке, котре слухателям або чітателям літературным русиньскым словом і писмом высвітлить посланя высыланой співанкы, змысел русиньского народного возроджіня, ці закона о народностных меншынах і под.   

Саме высыланя співанок розлічных жанрів про слухателя є лем діскотека на підснесїня емоцій зо співанкы. Такый самостатный высыланый музичный проґрам про нас не має жаданый выховный ефект. Чісто музичный проєкт без допроводного одборного слова русиньского редактора бы не мыв быти фінанчно підпореный, бо не має выховный характер, лем забавный. Протест Русинів проти фінанцованю українізаторьскых актівіт штатом доказала опубліковати лем єдна редакція – Народных новинок і Русина. Остатнї русиньскы редакції і редакторы не были поужытелны на шырїня інформацій нашого Протесту. Матеріял мали в руках так, як і редакторы Народных новинок і Русина, але філозофічно і новинарьскы не доказали ніч выпродуковати о Протестї. Нам не треба фінанчно підпоровати проєкты непоужытелных редакцій і непоужытелных редакторів. Потребуєме мати такы редакції і редакторів, жебы сполочности пропаґовали і высвітлёвали потребы нашого возродного руху, якы рїшыме. Копірованя по словеньскы написаных справ з окресных новинок редакціов русиньского інтернету, без будьякого русиньского коментаря, є лем нетворче перебераня выслїдків роботы словеньскых редакторів, без властной русиньской заслугы. То є нехосенный проєкт, бо не має выховный ани творчій момент редактора. Має лем інформатівне значіня. Нам треба звыразнити русиньскый языковый вызнам про чітателя, не словеньскый. Редактор русиньского інтернетового высыланя має мати выховный погляд на проблем, котрый копірує з реґіону і хоче го передати сполочности на своїм сайтї як свій русиньскый проґрам. Редактор має быти способный сам по русиньскы окоментовати проблем, аж потім може приложыти копіровану словеньску справу, перевзяту з іншых новинок і под. І зато треба, жебы сьме мали список русиньскых редакцій і редакторів, жебы сьме їх могли запоїти до нашой сполочной роботы в процесї ослободжіня Русинів од політічной українізації. Як можеме в новинках пересвідчіти родічів, жебы дали дїти на навчаня русиньского языка, кідь сам редактор о тій темі пише по словеньскы, не по русиньскы. Нам треба, жебы редакторы знали одборно ся высловлёвати ку коментованым справам і зато вшыткы русиньскы редакторы бы ся мали стати участниками школїня на Інштітутї русиньского языка і културы ПУ. Одборно значіть – одборно філозофічно з погляду ослободжіня Русинів од політічной українізації і одборно языково з погляду поужываня русиньского языка в русиньскых редакціях о русиньскій проблематіцї. Кідь бісїдуєме о русиньскых редакціях, так думаєме на поужываня русиньского языка в редакції. Редакції, котры писмом ці говореным словом поужывають словеньскый язык, суть досправды словеньскы редакції, котры пишуть ці высылають о Русинах. Словеньскы редакції, якы інформують о Русинах, мають про нашу філозофію лем інформатівный характер і секундарный або жадный выховный ефект про Русинів. Словеньскы редакції не поужывають русиньску бісїду говореным словом і писмом. Без языка не є народа. Редакція без поужываня русиньского говореного слова і писма, не є русиньска редакція і не мала бы быти фінанцована з розрахунку на русиньскы проєкты. Проєкты словеньскых редакцій, інформуючіх о Русинах, бы мыли быти комісіов про русиньскы проєкты з оцїнёваня вылучены. 

 

Далшый выховный недостаток в русиньскім русї ся проявив, кідь бывшы ведучі функціонарї РОС намісто пропаґованя обновы ідеї народного ослободжіня Русинів од політічной українізації дали ся відїти у Poddukelských novináchу Свіднику на сполочній приятельскій фотоґрафії з председом „Союзу Русинів-Українців Словаччини‟ (СРУС) зо сполочного рокованя о фестівалї Русинів-Українцїв у Свіднику. Нашы функціонарї тыма фотоґрафіями дали сполочности знати, же они суть тихыма споєнцями політічных українізаторів Русинів, же РОС высоко позітівно оцїнює політічну українізацію Русинів, реалізовану українізаторами. Было то од них барз некултурне і неґрамотне „выховне‟ ґесто. Свідничане ся просили, што то має значіти. Окресна орґанізація Русиньской оброды (ОО РО) у Свіднику ся довготрывало снажить знеґовати політічну українізацію Русинів на фестівалї СРУС і в СНМ – Музею україньской културы у Свіднику, а функціонарї РОС снажіня ОО РО у Свіднику ліквідують і награвають українізаторам, деморалізують Русинів у Свідницькім окресї. Такы люде не можуть быти на ведучіх постах в русиньскых орґанізаціях, кідь не знають, што є, а што не є выховный момент про русиньске общество. То є достаточна прічіна на участь функціонарїв РОС на школїнях ІРЯК ПУ. Не є ганьба ся учіти, але є ганьба зістати в незнаню.

 

Далша выховна неґація самых себе ся обявила у пресовім орґанї РОС – Інфо Русин. Высоко неодборна статя выхвалёвала хосенность посланя Фестівалу културы Русинів-Українцїв у Свіднику, де автор статї вызывать, же: „кому ся тот фестівал не любить, най собі зорґанізує лїпшый фестівал‟. Никому з веджіня РОС, ани шефредакторови Інфо Русина, ани авторови  статї не дошло, же на тім фестівалї у Свіднику ся реалізує злый выховный аспект, бо русиньска култура ся ту выголошує за україньску културу, а русиньскый язык ся поважує лем за діалект україньского материньского языка. Никого з функціонарїв РОС не мерзило, же то, што праві пропаґують в Інфо Русинї, є вернутя ся ку выхові комуністічной політічной українізації Русинів і неґація русиньской возродной філозофії, про котру была заснована Русиньска оброда і в котрій они самы суть теперь ведучіма функціонарями. Такый нелоґічный філозофічный блуд. Видиме, як моцно хыбує народностна русиньска выхова дакотрым функціонарям РОС. Досправды то была верейна філозофічна зрада возродных ідеалів Русинів. Председа РОС, члены веджіня РОС і шефредактор Інфо Русина за тото мали бы такой быти одкликаны зо своїх функцій Кородіначным выбором (КВ) РОС. Не были одкликаны, бо членам КВ РОС так істо хыбовала потребна ґрамотность. Зато потребуєме ходити на школїня, жебы сьме філозофії русиньского руху лїпше порозуміли, жебы сьме знали, як ся маме на верейности справовати.

 

У пропозіції на пріоріты проєктів на рік 2016 была дакотрыма членами ОСРС пропонована як світова преса часопис Голос Русина. З історії знаме, же нашов історічнов і языково одборнов світовов пресов од самого зачатку были і суть – Народны новинкы і Русин, котры уж і морално потерпіли про політічну діверзію на ідею ослободжіня Русинів од політічной українізації. Тоту політічну хыбу з выховного погляду требало в РОС і СРР уж давно направити і редакцію верейно регабілітовати. Кідь з погляду научного знаня русиньского кодіфікованого языка і з погляду одборной практікы в русиньскій історічній журналістіцї порівнаме редакторів Народных новинок і Русина з редакторами Голосу Русина, так увидиме, же редакторы Народных новинок і Русина суть одборно кваліфікованїшы, довгодобо жыють з проблематіков русиньского руху і мають довшу і якостнїшу редакторьску практіку в русиньскій історії, як редакторы Голоса Русинів. Кідь порівнаме одборну журналістічну практіку і філозофію ослободжіня Русинів од політічной українізації в інтерпретації Івана Чіжмаря зо Свідника як одборного ґаранта Голосу Русина і Анны Плїшковой як одборной ґаранткы редакції Народных новинок і Русина, то языково, одборно, журналістічно і філозофічно є далеко способнїша про цїлї русиниьского возродного руху, як Іван Чіжмарь. Зато є лоґічне, же на світову пресу як выховный журналістічный русиньскый проєкт на рік 2017 мають быти запропонованы Народны новинкы і Русин, а не Голос Русина. І зато треба членам ОСРС брати участь на школїнях ІРЯК ПУ, жебы у членів ОСРС такы проявы неґрамотности і замірной особной завзятости в русиньскім русї ся уж веце не обявлёвали.   

 

По одходї редакції Народных новинок і Русина з РОС быв вытвореный новый пресовый орґан РОС – Іnfo Русин, теперь Інфо Русин. Редакція Інфо Русина познала ґраматіку русиньского літературного языка, але зачала писати в новинках подля властной нормы. Дошло к розколу у выховно-научнім поглядї на ґраматіку русиньского языка. То быв тыж прояв, але завзятости людей в русиньскім русї, а не реалный научный языковый приступ к проблему. То не є про нас добрї, бо єдно зло плодить друге зло. Хыбить нам одборный приступ ку рїшіню проблематікы русиньской ґраматікы. Доднесь в поглядах на русиньску ґраматіку суть дві ґрупы. Єдна є одборна, сконцентрована коло Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, акцептована в академічній средї і реалізуча в практіцї редакціов періодічной і неперіодічной пресы – Народны новинкы і Русин, єдночасно выдавательством учебників русиньского языка і літературы, учітелями русиньского языка, векшынов русиньскых писателїв, языкознателями русиньского языка. Тота одборна ґрупа може рїшати і узаконити конечну подобу ґраматікы русиньского літертурного языка. Друга є лаічна, зґрупована коло новинок Інфо Русин, котра не мать нияку одборну шансу рїшати і узаконити конечну подобу русиньской ґраматікы, може лем высловлёвати свої погляды.Также мали бы сьме узнати, же сполупраца тых двох ґруп є неминуча. Особны проявы невраживости ту не мають місця. ОСРС бы мав дати докопы тоты дві ґрупы, жебы під дозором Інштітуту русиньского языка і културы ПУ зачала ся рїшати конечна подоба русиньского літературного языка на Словакії.

 

Мґр. Ян КАЛИНЯК, Свідник, (дале буде)

 

Script logo