6. 2. 2017: Вышов новый научный зборник Studium Carpato-Ruthenorum 2016

Інштітут русиньского языка і културы ПУ (як самостатный інштітут ся датує од року 2008) перешов далшов із трансформацій і од року 2016 ся стає сучастёв Центра языків і култур народностных меншын Пряшівской універзіты у Пряшові. Так, як каждорічно, ай в роцї 2016 Інштітут реалізовав свій традічный проєкт – научны семінары карпаторусиністікы і маєме перед собов зборник Studium Carpato-Ruthenorum 2016 /Штудії з карпаторусиністікы 8, як выступный документ 8. рiчника научных семінарів карпаторусиністікы.  Він приносить новых авторів, а самособов, новы темы.

 

В сполупраці із Сполком русиньскых писателїв отворив ся зачатком рока – у фебруару далшый річник із серії семінарів. Орґанізаторы го тематічно заміряли на дві сучасны русиньскы женьскы авторкы (найстаршу і наймолодшу). І так на тему русиньской літературы  выступило двоє літератів з Пряшівской універзіты. Першов з них была Мґр. Івана Сливкова, ПгД., білорусістка з Інштітуту україністікы і середнёевропскых штудій ФФ-ПУ. В рамках славяньскых літератур ся Івана Сливкова уже дакілько років занимать русиньсков літературов на Словакії, передовшыткым женьскыма авторками. На семінар сі приправила тему, котра є рефлексіов на книжку повідань найстаршой женьской авторкы Меланії Германовой: Дїтём про радость і поучіня.  Другым выступаючім на тім самім семінару быв інтерный докторанд ІРЯК Мґр. Міхал Павліч. У презентованій  статї представив наймолодшу сучасну русиньску авторку – фактічно свою ровеснічку Петру Семанцёву і єй дебут – Россыпаны рядкы.

Тему з історії Русинів сі приправив на другый семінар карпаторусиністікы молодый історік з Україны – доцент ПгДр. Іґор Шніцер, к. н. з Факулты історії Ужгородьской народной універзіты, котрый выступав на семінару карпаторусиністікы по першыраз. Тема ся дотыкала зачатку другой світовой войны і погранічной теріторії, заселеной з переважной векшыны Русинами, але тыж іншыма народами. Автор попробовав здокументовати тзв. малу (локалну) україньско-мадярьску войну з марца 1939 і єй наслїдкы на містных жытелїв.

Проф. ПгДр. Йозеф Сіпко, ПгД.  з Інштітуту русістікы ПУ є продуктівным бадателём – лінґвокултуролоґом. Ёго русиньске походжіня му дає шырокый простор про наповнїня ёго бадательскых амбіцій, а проф. Сіпко їх з вдячностёв, але тыж покоров ёму властнов  вывжывать. Тема З  лінґвокуктуролоґії Русинів (прочітана на далшім семінару карпаторусиністікы) ся стала єднов з ёго серії лінґвокултурных штудій о одображіню языка Русинів в їх матеріалній і духовній културї.

 

Новым автром в зборнику є літературознатель доц. Д-р. Страшімір Мітков Цанов з Шуменьской унівезіты (Булгарія), котрый выступив на тему малознамой особности з історії Русинів – Юлія Венеліна Ґуцу і представив ёго публікацію «Древние и нынешние Болгаре... ». Нёв ся по професії доктор медицины Ю. В. Ґуца записав до історії булгарьского народа як особность, котра мала великый вплив на зміцнїня народной ідентіты Булгарів.

 

З нагоды 70-ой юбілейной сезоны ТАД у Пряшові выступив на 38. семінару карпаторусиністікы ПгДр. Мірон Пукан, ПгД. театролоґ з Інштітуту естетікы і умелецькой културы ФФ – ПУ. Назва темыРусиньскый професіоналный театер і ёго ділемы назначує, же  штудіа має крітічный характер. Віриме, же статя буде іншпіровати компетентных ід вылїпшіню сучасного ставу, якый є в ТАД, абы сі театер і надале  утримав своє добре мено міджі професіоналныма театрами нелем на Словакії, але і в міджінароднім контекстї.

 

Семінары карпаторусиністікы в роцї 2016 завершыв взацный гость – історік проф. Др. Павел Роберт Маґочій з Торонтьской універзіты (Канада), котрому кінцём рока вышла велика публікація о історії Русинів од найстаршых часів. Єй презентацію сьме споїли з семінаром, а представлена у зборнику статя ся дотыкать підходу історіка к історічным фактам (або міфам?), з котрыма ся стрїчать на пути у своїх баданях, а самособов їх інтерпретація розлічныма авторами.

 

Додатковов штудіов є текст історіка літературы і културы    Мґр. Валерія Падяка, к. н. з Іншітуту русиньского языка і културы, котрый як Русин – жытель Закарпатя (Україна) представив тему одступлїня Підкарпатьской Руси Совєтьскому Союзу в роцї 1945 як  траґедію народностной меншыны підкарпатьскых Русинів. З тов темов выступив автор  5. новембра 2015 v Посланецькій снємовнї Парламенту Чеськой републікы в рамках семінару „Podkarpatská Rus – 70 let poté. Odstoupení Podkarpatské Rusi Sovětskému svazu v roce 1945. Příspěvek k dějinám českého parlamentarismu“.

 

Другу додаткову статю написав Мґр. Йозеф Білскі, докторанд з ФФ – ПУ, Інштітуту словакістічных і медіалных штудій і дотыкать ся научной конференції: Діманічны процесы в сучасній славістіцї, котру орґанізовав Інштітут русиньского языка і културы кінцём рока 2016.  

 

На заключіня припомянеме штруктуру науковых семінарів карпаторусиністікы, девятый річник котрых буде продовжовати ай в роцї 2017. Каждый семінар творять такы главны части – представлїня выступаючого з куртов інформаціов о ёго професіоналнім жывотї (1), реферат на выбрану тему (2), діскузія (3), і презентація найновшых публікацій з области карпаторусиністікы (4). Семінары суть адресованы як штудентам-русиністам, так ай вшыткым, котры ся інтересують карпаторусиністіков як научнов дісціплінов і хотять сі проглубити свої знаня. Позываме їх до далшого – девятого річника семінарів карпаторусиністікы.

 

ПгДр. Кветослава КОПОРОВА, ПгД.

Script logo