5. 6. 2019: 125-роча з дня народжіня фоклорісты і писателя Лукы Демяна

Лука Демян (Демянъ Лукачъ) нар. 6. юна 1894 у с. Верхнї Ворота в Угорьскім кралёвстві, теперь теріторія Україны і умер 16. мая 1968 в Мукачові, в СССР, теріторія Україны. Він быв фоклорістом і писателём на Підкарпатьскій Руси.

Здобывшы знаня самоосвітов, став културным діятелём. Вєдно з братом почас свого жывота зоставив 25 рукописных томів русиньскых народных приповідок, леґенд, коломіёк, рождественных повідать і анакдотів. Почас 1936 – 1938 тыж зберав матеріялы про Етніґрафічный музей Підкарпатьской Руси в Ужгородї. У 20-ы роках Л. Демян зачав публіковати пласны повіданя і повістї, писаны выключно в русиньскім языку; дакотры з них вышли як окремы выданя: „Чортъ на весђлю‟ (1920), „Вђдьма‟  (1924) і „Изъ села‟ (1943).

Дакілько томів ёго творів обявьло ся і почас совєтьского режіму: „Весілля без жениха‟ (1956), „Зустріч‟ (1961), „Оповідання синіх Карпат‟ (1964), „Голодний похід‟ (1977), „Крутогори Верховини‟ (1984), „Де гори Карпати‟ (1985) – хоць тексты были українізованы редакторами. Дакотры фолклорны тексты, позбераны Л. Демяном у меджівойновім періодї, были тыж опублікованы, але зась значно українізованы. То зборник „Зачарована підкова‟ 1959), „Чарівне серце‟ (1964), „Казки‟ (1969), „Легенди Карпат‟ (1968) і „Легенди нашого краю‟ (1972)

Література: А. Г. „Лука Демянъ 50-рôчный‟, іn „Великий сельско-господарский календарь Подкарпатского общества наук на рокъ 1944‟ (Ужгород, 1944) с. 60-66.

Іван ПОП,  здрой: „Енциклопедія історії та культури карпатських русинів‟ зоставителїв П. Р. Маґочія і І. Попа, (Ужгород: „Видавництво В. Падяка‟, 2010, на с. 176), переклад і звыразнїня писма: А. З.