5. 5. 2016: Мґр. Петро Крайняк – педаґоґ, русиньскый актівіста, політік

На Словакії 5. марца 2016 ся одбыли парламентны вольбы. Їх выслїдком є, же в наступных штирёх роках 2016 – 2020 владу СР буде творити коаліція зложена зо штирёх політічных партій: СМЕР-СД, Словеньска народна партія (СНП), Мост-Híd і Сїть. Нас тїшить, же нова владна коаліція міджі пріоріты свого проґраму поставила проблематіку народностных меншын і завязала ся дакотры конкретны задачі з той области зреалізовати в куртім часї. Є парадоксом, же така помірно приязна сітуація взникать якраз в часї, кідь до єдной влады ся дістали Словеньска народна партія і Мост-Híd. Очівісно, тот факт мож порозуміти і як історічный перелом у взаємных одношінях міджі Словаками і Мадярами. Видить ся нам, же якраз у тій сітуації і Русины дістають шансу на ефектівне рїшаня довгодобых проблемів у сферї школьской, але і културной політікы.

Міністром школства, наукы, баданя і шпорту в новій владї ся став Петер Плавчан (СНП), штатныма таёмниками: гуменьскый родак і медіалный одборник Ерік Томаш (СМЕР-СД) і русиньскый актівіста з Пряшова Петро Крайняк (Мост-Híd).

ххх

Споминам собі на сітуацію сперед выше десятёх років, кідь на єдній з акцій Русиньской оброды в Братїславі – выставі к юбілею зроду орґанізації – взяв участь в тім часї наймолодшый русиньскый актівіста з роду Крайняковых – Петро (тогды вояк повинной воєньской службы). А там, може з фіґлїв, може серьёзно, якобы пророцькы повів, же раз буде він председом Русиньской оброды. З оглядом на тогдышнїй ёго молодый вік то были смілы слова, годны скорїше зрїлого чоловіка із жывотныма скушеностями і силнов мотіваціов. Знаме, же тоты сістематічно черьпав в родиннім кругу – од свого отця ЮДр. Петра Крайняка, довгорічного актівісты і функціонаря Русиньской оброды, і стрыка ТгЛіц. Франтїшка Крайняка, в сучасности отця духовного в Камюнцї, якый до історії ґрекокатолицькой церькви ся навсе запише як фундатор русиньской пасторації.

Піти в стрыковых слїдах было Петровым желанём, з якым наступив на Ґрекокатолицьку теолоґічну факулту Пряшівской універзіты і до семінарії. Хоць судьба му не дожычіла стати ся священиком, але „лем‟ учітелём, він з великым решпектом ся схыляв перед тов професіов, яку все розумів і розумить як покликаня. Доказом того є і факт, же по скінчіню теолоґічной факулты (2007) не выберав собі, як переважна часть молодых абсолвентів, з якыхсь лукратівных міст на учітелёваня, в якім бы легко запав до катеґорії рядовых учітелїв із зажытыма стереотіпами. Він замірив просто до школы з ромскыма дїтми з осады у Свінї, недалеко од Пряшова. В шпеціалных условіях одучів 6,5 років, почас якых ся снажив выховати з молодых Ромів людей, якы в будучности бы могли быти приносом нелем про себе, свій будучій жывот, але може і про свою громаду ці про сполочность, в якій стоять, нажаль, на періферії. Робота з ромскыма дїтми го захопила до такой міры, же в тій громадї собі нашов жену свого жывота Луцію, і маму свого сына Петра.

І так – хоць неплановано – Петро Крайняк ся реално став інтеґралнов частёв такой двох народностных громад – русиньской і ромской, проблемы якых сістематічно спознавав не спосередковано, а прямо, жыючі і контактуючі з людми і репрезентантами даных громад. То была ідеална выходна позіція нелем про народностного актівісту, але і про будучого політіка (члена партії Мост-Híd і члена єй презідії од року 2014) на комуналній уровнї, наперед містьскій (од року 2010 посланець за Пряшів-Солівар у пряшівскім містьскім парламентї), а пак і крайскій (од року 2013 посланець Пряшівского самосправного края).

Вступом до політічной партії з вызначным народностным акцентом актівіты Петра Крайняка наберають шыршы розміры і дають му можности профіловати ся і проявити як народностному політікови.

„Вынесли‟ го до Уряду уповномоченого про народностны меншыны (2012 – 2013), а по парламентных вольбах в роцї 2016 до функції штатного таёмника Міністерства школства, наукы, баданя і шпорту СР.  По Свідничанови Мгр. Ярославови Іванчови є то другый Русин, якый в послїднїх роках заставать таку функцію. Якраз тоту нагоду сьме схосновали на інтервю з Мґр. Петром Крайняком.

 

Пане Крайняку, в першім рядї довольте поґратуловати Вам к найновшому успіху в політічній карьєрї – менованю  за штатного таёмника міністерства школства, зажелати на новій функції много успіхів і позітівных резултатів окреме про народностне школство Русинів. Зарівно Вам хочу поставити першый вопрос – з якыма планами і амбіціями сьте прияли номінацію на уж споминану функцію?

– В першім ряді дякую за щіре пожеланя і вірю, же і часопис Русин буде мочі приносити позітівны справы о русиньскім школстві.

Нову функцію єм прияв як оцїнїня моёй дотеперїшнёй роботы і як прояв великой довіры од председы партії Мост-Híd Бейлы Буґара. Кідь бы єм не взяв тоту функцію, быв бы єм посланцём Народной рады СР як наградник за міністра жывотного оточіня Ласла Шоймоша. Тїшу ся але, же можу реалізовати нашы цїлї як штатный таёмник у сферї школства. Мам конкретны планы, але тоты буду презентовати комплексно по конзултаціях з одборниками на школство. Тот рік хочу досягнути фукчность Рады міністра при міністерстві школства і приправити ани не штудію ці проґрам, але, назвав бвы єм то робочо  як „акчный план кроків про наше школство‟. Заміряный  мать быти главно на основне школство...

• Очівісно, народностна політіка є тов сферов, якій сьте вырїшили присвятити вызначну часть свого жывота і енерґії. Котры досягнуты резултаты у тій сферї Вас успокоюють, напр. в контекстї міста Пряшів, Пряшівского самосправного краю, але і высшой штатной політікы?

– Дотеперь єм ся тїшыв з малых успіхів, як наприклад з того, же в містї Пряшові є створена комісія културы і народностных меншын, недавно ся подарило досягнути, же інтернетова сторінка Пряшівского самосправного краю мать і русиньску верзію.

Кідь єм быв робітником Уряду уповномоченого про народностны меншыны Уряду влады СР, снажив єм ся помагати напр. стабілізації і здобытю належных просторів про орґанізацію Молоды.Русины в Братїславі-Петыржалцї, дале іншталовати памятну таблу на будинку, де была святочно выголошена кодіфікація русиньского літературного языка на Словакії в роцї 1995 – на інтернатї Дружба в Братїславі, вдяка чому сьме шыршій громадї Братїславы могли припомянути тоту подїю і дати честь людём, котры ся о кодіфікацію языка заслужыли. Пару раз требало помочі барз конкретно, кідь наприклад хыбным рїшїнём русиньской комісії з Уряду влады не была придїлена дотація на Міджінародну лїтню школу русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї у Пряшові. Але  тот період быв барз куртый, а по резіґнації Л. Надя сьме уж не могли реалізовати нашы цїлї.

Котры области народностной політікы в СР суть подля Вас найвеце проблематічныма, і в котрых видите можности на реалізацію Вашых замірів?

Є то школство,  модел фінанцованя културы, хыбує сполупраца нашых сел і старостів, а самособов є ту і проблем у реліґійнім жывотї народностных меншын. Я пересвідченый, же в школстві і културї ся погнеме  допереду.

Сьте членом нелем парламентной партії, але по послїднїх вольбах і владной партії, што в приязній політічній сітуації бы ся могло стати великым приносом про Русинів на Словакії. Проґрам новой влады обсягує пункты заміряны на проблемы народностных меншын і конкретно на сферу русиньского школства, што значіть, же влада СР має амбіцію приправити концепцію розвоя навчаня русиньского языка і културы в матерьскых, основных і середнїх школах. Знаме, же концепція є єдно дїло, а єй реалізація – друге. Припомяну, же перша концепція заміряна на розвой русиньского школства по роцї 1989 была прията іщі в роцї 1996, але єй реалізація не была барз успішна. Маєте представу, з чого бы мала выходити нова концепція, хто бы єй мав формуловати, в практіцї реалізовати, але главно дозерати над єй реалізаціов?

– Приправити концепцію розвоя русиньского языка і културы в матерьскых, основных і на середнїх школах є тезов партії Мост-Híd і тїшу ся, же была акцептована і мать своє місце в такім важнім документї, якым є Проґрамове выголошіня влады СР. Іщі перед тым влада СР приняла Проґрамовы пріоріты влады СР на рокы 2016 – 2020, де коалічны партнеры ся договорили на штирёх пунктах: прияти закон о створїню фонду на підпору културы народностных меншын (верейноправный фонд); скоордіновати практіку з платным законом о вжываню языків народностных меншын; змінити методіку учіня словацького языка в народностных школах з цїлём ёго ефектівнїшого навчаня; выняти із повинных квот вшыткы малокласны школы на языково змішаній теріторії. Тото ся мусить сповнити, бо інакше бы владна коаліція в такім зложіню дале не могла фунґовати.

Кідь ся верну к Вашому вопросу, то новый „акчный план‟ про наше школство мав бы выходити зо сучасной практікы, формуловати го будуть люде з русиньского школства – педаґоґічны робітници з матерьскых, основных і середнїх школ, Русиньской оброды на Словакії, обчаньского здружіня Колысочка - Kolíska i представитель Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові. Дозерати буде міністерство школства, но правдоподобно дакотры задачі буде на основі „акчного плану‟ мати на старости і наприклад Методічно-педаґоґічный центер або Штатный педаґоґічный інштітут.

Подля нас, нова концепція розвоя русиньского школства методолоґічно бы мала рефлектовати Европску харту реґіоналных або меншыновых языків, яку Словакія як сіґнатарьска країна підписала в роцї 2001 і платить од 1.1.2002. В области школства СР прияла довєдна 9 пунктів Харты, з котрых дотеперь спонила лем єден (тыкать ся высокошкольской освіты). Зато в каждій періодічній справі Выбор експертів Рады Европы напоминать владу СР за неповнїня Харты в школьскій сферї Русинів, а таксамо – што є не менше важным проблемом – за абсенцію штатного орґану, одповідного за єй повнїня. В контекстї приятого проґраму влады СР і Вашых планів на новій функції, будете ініціовати створїня такого орґану?

– Є абсолутно лоґічне, же Харту треба дотримовати і наповняти прияты пункты. По проштудованю актуалной сітуації ся будеме тым вопросом інтензівно занимати. Самособов, Харта дає рекомендації про вшыткы народностны меншыны, зато в тім контекстї буде омного веце задач.

 

Доц. ПгДр. Анна ПЛЇШКОВА, ПгД., Центер языків і култур народностных меншын – Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові

(Фоткы нa 1. i 2. стор. обалкы з інтернетовой сторінкы: www.minedu.sk)

Script logo