5. 4. 2020: Каждый ся рахує

На фонї цїлосвітовой крізы повязаной з пошырёванём нового тіпу коронавірусу в Споєных штатах Америкы Русины проходять пробов. Од 1-го апріля мають поступно люде діставати формуларї в рамках списованя населїня. Рахують ся і Русины.

Каждый ся рахує! То гесло кампанї, з котров перед списованём пришов Карпаторусиньскый научный центер в Споєных штатах Америкы. Як є можне, же колись велика русиньска комуніта за морём, котра мала свої великы церьковны і цівілны орґанізації, котра вырїшовала і о судьбі Русинів дома по Першій світовій войнї, за остатнїм списованём представлёвала лем 8 934 людей?

Самособов, факторів єм много. Асімілація є природный яв, котрый ся не дасть цалком заставити, дакотры люде просто одыйдуть од свого корїня. Але як є можне здецімовати подля одгадів 600 аж 800-тісячову комуніту на нецїлых 9 тісяч тых, котры іщі чують, же суть Русинами?

На то, жебы описати вшыткы впливы, котры запричінили днешній став, або лїпше повіджено став з остатнёго списованя в Споєных штатах Америкы, бы мож было робити велику наукову роботу. Но дасть ся барз курто підкреслити основны факторы, вдяка котрым є днесь русиньска комуніта в Америцї на тім так, як є. А мы в Европі, причім так само ани здалека не голосить ся ку нам таке чісло людей, яке бы могло, бы сьме ся з того могли поучіти, жебы сьме не скінчіли подобно.

По перше, хоснованя языка. Думам, же Русины в Америцї зробили барз велику хыбу, кедь зачали в русиньскій пресї і в книжках переходити на латиніку. Нажаль, свій великый вклад, а не позітівный, ку тому дали і такы великы люди – і то думам без іронії, як Емілій Кубек. Надіяв ся, же так собі го прочітать веце людей, кедь буде писати латиніков. В тім мав може правду, але кілько америцькых Русинів собі го прочітать днесь, хоць в латиніцї, по русиньскы?

Переход на латиніку быв великов хыбов америцькой русиньской інтеліґенції. Тота хыба была уж лем крок од того, жебы цалком зохабити русиньскый язык в періодічній і неперіодічній пресї і перейти на анґліцькый язык. Тадь втогды собі іщі веце людей буде мож прочітати тексты. Лемже тым зачав ся страчати і язык. Часть ідентічности, котра і вдяка тому поступно в молодшых ґенераціях слабла.

По друге, приступ церькви. Хоць до Америкы пришли Русины, будовали собі свої русиньскы церькви, історічны дії і претензії різных церьковных штруктур зохабили свою печать. Проукраїньскы священици, подїлїня на ґрекокатоликів і православных, вкраджіня русиньскых церьквей україньсков церьквов, русофілскы тенденції православных, переход на анґліцькый язык в проповідях і богослужінях – просто мікс вшыткого, лем не того, што требало Русинам. Жебы церьков, котру будовали Русины, была русиньсков, про Русинів, жебы в нїй ся сохраняв їх язык і ідентічность. Ці ся то дакому любить або нїт, церьков несе так само велику міру одповідности за то, як ослаблена зістала русиньска комуніта в Споєных штатах.

По третє, Желїзный занавіс. Є ясне, же Желїзный занавіс зохабив свої слїды і на комунітї Русинів у Америцї. Самособов, в Споєных штатах нихто Русинів не заказовав, але выголошіня неєствованя Русинів в країнах комуністічного блоку мало свій вплив і на науковцїв на Западї, включно Америкы. Русины просто были, але уж не суть. Навеце, Желїзный занавіс запричінив і то, же Русины жыючі в Америцї, стратили жывы контакты зо своїм старым краём, з людми свого роду, многы ся вже ниґда не могли ани прийти посмотрити до отчізны. То так само могло міцно впливати на цїлкову ідентічность Русинів, котрым легше было притулити ся ку новому краю, як снити о даякій недосягнутельній отчізнї.

Но не треба нам теперь плакати над дачім, што не зміниме. Скорїше собі возьмийме понаучіня, жебы не робити і не допустити різны языковы ці церьковны експеріменты, котрых плоды уж можеме відїти десь інде. Звернийме увагу на інше.

Наперек вшыткому, были то якраз Русины в Споєных штатах Америкы, котры обновили русиньскый рух, а то притім в тых часах, коли Русины у Европі ани не снили о дачім такім. Русины з Америкы стояли і при возроднім русї по 1989-ім роцї, міцно підпорёвали вшелиякыма формами, включно фінанцій, Русинів перед списованём. Формують наш рух вєдно з нами, не стоять боком зо заложеныма руками.

На першый погляд мала комуніта є важнов і потрібнов комунітов в рамках цїлосвітового русиньского руху. Історічно стояла при вшыткых важных історічных діях. Не знам, якы будуть резултаты списованя в Америцї, кілько Русинів ся приголосить ко свому народу, ці буде тото чісло векше або менше. Но єдно знам істо. Каждый ся рахує! Каждый єден! І покля там будеме мати свою комуніту, маєме там свою будучность і не сьме на тім аж так плано. Тримайме собі в Америцї палцї!

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.