4. 7. 2017: В Осієку проходив СКР. Далшый одбуде ся на Словакії

В днях 29-го юнія аж 2-го юлія 2017 хорватьске місто Осієк гостило делеґатів XIV. Світового конґресу Русинів (СКР) і VIII. Світового форуму русиньской молодежи (СФРМ). Делеґаты і гостї зачали сходити ся до Осієку уж в четверь. Орґанізаторы на першый вечур приготовили про участных презентацію русиньскых кроїв, рушників і образів од Антона Ковача – русиньского маляря із Мадярьска. Вечур мала засїданя і Світова рада Русинів (СРР), котра іщі управлёвала пропозіцію нового штатуту конґресу, о котрім мали делеґаты голосовати.

 

Конґрес, над котрым перевзяла покровительство презідентка Хорватії Колінда Ґрабар Кітаровіч, мав дві пленарны засїданя, котры проходили в пятніцю і суботу. Окрем того засїдали і конґресовы комісії. Орґанізатором тогорічного СКР і СФРМ было Дружство Руснак, котре є членом СКР за Хорватію. На засїданя СКР пришли делеґації вшыткых членьскых держав конґресу – Словакії, Україны, Польщі, Мадярьска, Чеськой републікы, Сербії, Румунії, Северной Америкы (Канада і США вєдно) і домашнёй Хорватії, хоць не вшыткы делеґації схосновали своє право мати десять делеґатів із правом голосованя.

 

1-ый день засїдань: Лявинець писав до Києва, але не дicт​aв одповідь

 

Першый день СКР зачав святочно в пятніцю 30-го юнія 2017-го року о 10.00 год. Конґрес одкрыв председа домашньой орґанізації – Дружства Руснак, Мійо Шайтош, котрый єдночасно быв членом Світовой рады Русинів (СРР) за Хорватію. Потім в рамках святочной части выступали гостї, котры представлёвали уряд хорватьской презіденткы, містну самосправу і ромску народностну меншыну в Хорватії. В рамках гостїв выступила і Олена Папуґа зо Сербії, Русинка, котра є посланкынёв сербского парламенту.

Пак уж слово перевзяв председа СРР Штефан Лявинець, котрый Преміов Василя Турка-Гетеша нагородив Наталію Гнатко, довгорічну русиньску актівістку і учітельку в Хорватії, яка подяковала за оцїнїня своёй роботы на благо Русинів.

 

По святочній части і куртій перерві зачав робочій проґрам СКР ёго 1-ым пленарным засіданём. На нім делеґаты наперед схавалили пропозіцію проґраму і зволили собі мандатову і ревізійну комісію і скрутаторів. Далше делеґаты схвалили пропонованых окремыма державами членів до конґресовых комісій – комісії про історію, про културу, про язык і освіту, про штатут і комісії про турістічный рух і ґранты.

 

Потім, што быв схваленый склад новых комісій, проґрам продовжовав презентаціов роботы за дворічный міджіконґресовый період. Свою роботу презентовали окремы членьскы орґанізації СКР, але і СРР, о котрой актівностях бісїдовав председа рады Штефан Лявинець. Лявинець інформовав о стрїчі зо словацькым уповномоченым про меншыны, ці о стрїчі з веджінём Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові. Так само вказовав, же з ёго підписом было міджі конґресами знова послане писмо до властей Україны, жебы дати права Русинам на Українї. Но як повів участникам конґресу, на писмо не пришла з Києва жадна одповідь.

 

Хоць в планї першого пленарного засїданя было закінчіти тоты презентації іщі в тот день, про недостаток часу, котрый быв у пополудняйшых годинах присвяченый іншій роботї, презентації трёх членьскых держав зістали на друге пленарне засїданя, значіть на суботу.

 

СФРМ і комісії

 

В пятніцю пополудне своє засїданя мала знова СРР, но час на свою роботу втогды пришов і про СФРМ і конґресовы комісії. Світовый форум русиньской молодежи є молодежна платформа СКР, до котрой належать орґанізації, котрых членове мають до 35 років. Молоды так само оцінёвали і презентовали свою актівность в рамках міджіконґресового дворічного періоду і выберали собі нову Світову раду русиньской молодежи. Председкынёв рады знова на далшы два рокы была выбрана Светлана Мурешан із Румунії, котра є єдночасно зо своёй функіцї ex offo і членков Світовой рады Русинів.

 

Членове окремых конґресовых комісій на своїх засїданях выбрали собі наперед своїх новых председів, котры їх будуть вести слїдуючі два рокы. Пак пришов час на обговорїня проблемів у окремых темах, на котры суть комісії заміряны і гляданя рїшінь ці планів, котры бы ся мали в слідуючіх двох роках перетворити до конкретных робочіх резултатів. О своїх засїданях і пропозіціях пак ведучі конґресовых комісій інформовали конґрес в суботу.

 

Першый робочій день конґресу закінчів ся літурґіов у Ґрекокатолицькій церькви Хріста Царя в Осієку і вечурным културным проґрамом, котрый быв зробленый як літературно-музичный вечур.

 

2-ый день: Зміна шатуту, веце демокрації

 

В суботу, далшый робочій день, делеґаты засїдали на другім пленарнім засїданю, котре было роздїлено до двох частей.

 

Перша часть проходила од десятой годины дополудне. Три членьскы державы закінчіли презентацію роботы членьскых орґанізацій в міджіконґресовім періоді і пак ся продовжовало проґрамом, котрый быв напланованый на суботу.

Председа СРР перед делеґатами прочітав цїлый текст пропозіції нового штатуту і дав о нім голосовати. Делеґаты векшынов голосів, наперек дакотрым протестным голосам і жаданю перервы, котра ся делеґатам не дала, новый штатут прияли. В рамках нового штатуту было приятых і дакілько основных змін в порівнаню з попереднїм штатутом.

 

По перше председа Світовой рады Русинів (выконного орґану конґресу) є одтеперь і председом Світового конґресу Русинів. Дотеперь функція председы СКР подля штатуту не існовала, што было нелоґічне, жебы мати председу рады, но не мати председу конґресу.

 

Друга важна зміна так само дотулять ся председы. Покля дотеперь членьскы державы пропоновали членів Світовой рады Русинів, о котрых делеґаты голосовали en bloc, і членове новой рады пак споміджі себе выберали председу, теперь перешли вольбы председы прямо на делеґатів. В практіцї то значіть, же членьскы державы номінують членів СРР, о котрых ся en bloc голосує, і тоты членове пак оголосують свою кандідатуру на председу СРР (право має каждый член), што є по новому і председа СКР, і делеґаты в прямых вольбах голосують. Председом ся ставать кандідат, котрый здобуде векшыну голосів вшыткых участных делеґатів. Покля ся то никому не подарить в першім колї, голосує ся в колї другім, до котрого поступають двоми кандідаты, котры здобыли нейвеце голосів у першім колї.

 

Інформації з комісій, гостї і пропозіції

 

По схвалїню нового штатуту слїдовали інформації од председів конґресовых комісій. Інформації о їх роботї, о пропозіціях і планах бы мав детайлно публіковати СКР вєдно із своёв резолуціов.

 

По тій части засїданя дістали слово двоми гостї председы СРР Штефана Лявинця із Підкарпатя. Першым быв вызначный языкознатель і довгорічный председа Закарпатьского областного научно-културолоґічного Общества Александра Духновіча, член Народной рады Русинів Закарпатя Михаіл Алмашій із Ужгороду, котрый одпрезентовав свою роботу. По нім слїдовав председа Народной рады Русинів Закарпатя Євген Жупан. Народна рада Русинів Закарпатя є асоціаціов, у котрій є зъєдиненых 90 процент русиньскых орґанізацій діючіх на Підкарпатю. Жупан одпрезнетовав роботу Народной рады і окремых орґанізацій і повів, же честують вшыткых Русинів і вшыткы русиньскы орґанізації, котры на Підкарпатю діють, і кідь навспак не все так тому є. Председа Народной рады Русинів Закарпатя припомянув делеґатам, же якраз він з ёго орґанізаціов – Общества подкарпатьскых Русинів, котре є членом Народной рады, быв співоснователём Світового конґресу Русинів, якый ся першыраз одбыв в Міджілабірцях у 1991-ім роцї. Днесь є членьсков орґанізаційов СКР за Україну Крайовоє общество подкарпатьскых Русинів, котре веде Микола Бобинець. Євген Жупан выразив намагу о сполупрацу і офіціално пожадав конґрес о приятя Народной рады Русинів Закарпатя за члена СКР. Штатут – ці новый або старый, тото дозволює, кідьже членом СКР може быти орґанізація або асоціація. Прикладом є і Словакія, за котру делеґацію творять делеґаты Русиньской оброды на Словеньску і Словеньской асоціації русиньскых орґанізацій.

 

Пунктом той части засїданя были і пропозіції делеґатів у рамках діскузії. Мілан Піліп пропоновав рїшіня новой русиньской сімболікы. Тій пропозіції міцно опоновав честный председа СРР Павел Роберт Маґочій. Петро Медвідь запропоновав доїднаня єдной даты про выголошіня Світового дня Русинів, Демко Трохановскый знова жадав зрушіня хоснованя назвы Світовый конрес Русинів/Руснаків/Лемків і дотримованя офіціалной назвы, котра є записана і в шатутї – Світовый конґрес Русинів. Олена Дуць-Файфер у своїм выступлїню підкреслила, яке має про ню конґрес значіня і яке має конґрес значіня про вшыткы членьскы державы, но і то, чім бы конґрес мав на міджінародній уровни занимати ся.

 

Нова Світова рада Русинів і вольбы председы

 

По роспущіню Світовой рады Русинів і куртій перерві на обід делеґаты засїли на остатню часть другого пленарного засїданя. Тоту часть уж вів честный председа СРР Павел Роберт Маґочій. Членьскы державы наголосили своїх кандідатів за членів новой СРР, котрыма ся по голосованю на слїдуючі два рокы стали: Штефан Лявинець за Мадярьско, Микола Бобинець за Україну, Мартін Караш за Словакію, Андрій Копча за Польщу, Дюра Папуґа за Сербію, Джон Ріґетті за Северну Америку, Ґеорґій Фірцак за Румунію, Ян Чопик за Чеську републіку, Мійо Шайтош за Хорватію і Светлана Мурешан за Світовый форум русиньской молодежи.

 

Слїдовала курта перерва і оголошіня кандідатів на председу СКР і СРР. Кандідатуру оголосили Микола Бобинець, Штефан Лявинець і Джон Ріґетті. По своїх пятьминутовых презентаціях, в котрых ся мали представити і обговорити свої планы у фукнції председы, слїдовали першы історічны прямы вольбы председы. На голосованю брало участь 78 делеґатів із можливых 90-ох. Процедура голосованя была ведучім засїданя встановлена на тайну вольбу, делеґаты метали опечаткованы листкы до урны. В першім колї здобыв Бобинець 34 голосів, Лявинець 26 голосів і Ріґетті 18 голосів. Кідьже нихто не здобыв веце як половину голосів делеґатів, вольбы слїідовали в другім колї, до котрого поступили Микола Бобинець і Штефан Лявинець. В другім колї Бобинець не здобыв веце голосів як в першім і зістав із 34-ма голосами на другім місцї. 44 голосів ішло про Штефана Лявинця, котрый ся став на далшы два рокы председом СКР і СРР.

 

Рїшіня і закінчіня конґресу

 

По волбах слїдовала далша курта перерва, в рамках котрой ся радила нова СРР зо своїм нововыбратым председом. По ній предступила рада перед делеґатів і одпрезентовала свої рїшаня. О дакотрых із них дала СРР голосовати делеґатам і вшыткы пропозіції перешли.

 

Міджі найосновнїшы пункты, котры будуть і в Резолуції СКР належать: СКР затля не принимать пропозіцію Мілана Піліпа на нову русиньску сімболіку, но будуть ку тій проблематіцї ословлены одборниви із сферы гералдікы, жебы выразили свої погляды, на основі котрых пак слїдуючій конґрес дасть своє рїшіня; СКР прияв 23-ій марец як Світовый день Русинів, з тым же дата буде припоминати дату 1-го СКР в Міджілабірцях в роцї 1991 (в платности зіставають і даты Дня Русинів в окремых членьскых державах); СКР ся знова оберне на власти Україны, жебы вызнати русиньску народностну меншыну на Українї зо вшыткыма своїма правами, жебы была вытворена катедра русиністікы на Ужгородьскій націоналній універзітї і жебы на теріторії Закарпатьской области до школ завело ся навчаня русиньской історії, културы і языка; СКР оберне ся на власти в Польщі, жебы одсудили Акцію Вісла як несправедливый акт, і жебы жертвы Акції Вісла были одшкоднены; Народна рада Русинів Закарпатя буде в слїдуючіх двох роках кандідатьсков асоціаціов на члена СКР;

 

Слїдуючій юбілейный XV. Світовый конґрес Русинів буде проходити на Словакії.

 

По выголошіню резолуції делеґатів чекав завершалный културный проґрам під назвов Кідь голубиця летїла в културнім домі і святочна рецепція. В недїлю рано участници розышли ся до своїх держав.

 

Петро МЕДВІДЬ