4. 5. 2019: 225 років од народжіня вызначного педаґоґа і ученого Петра Лодія

Петро Лодій ся народив 5. мая 1764 у селї Збой, у тогдішнїм Угорьскім кралёвстві, днесь на теріторії СловакіЇ. Умер 10. юна 1829 у Санкт-Перербурзї у вдогдышнїй Російскій імперії, днесь на теріторії Російской федерації.

Быв высокошкольскым педаґоґом і філозофом русиньского походжіня в Австрійскій імперії і Росії. Належав до невеликой ґрупы інтелектуалів русиньского походжіня, котры зробили велику карьєру в Російскій імперії на кінцї 18. і на зачатку 19. ст. П. Лодій учів ся в Орадеї (Великім Варадинї) і у Львові. Быв професором математікы і філозофії Львівской універзіты (1787 – 1802), потім перешов до Росії і став професором Санкт-Петербурґского педаґоґічного інштітуту (1804 – 1819) і професором, і першым деканом Філозофічной факулты Санкт-Петербурґской універзіты (1819 – 1825). Опубліковав много научных робот з філозофії. Непозераючі на то, же П. Лодій не утримовав контакты зо своёв карпатьсков отчізнов, він ся часто споминать русиньскыма авторами як приклад успішной карьєры за єй граніцями.

Література: Михайло Возняк, „До характеристики Петра Лодія‟, „Записки Наукового товариства ім. Шевченка“, CXIII (Львів, 1913), с. 148-155; Тамара Байцура, „Закарпатоукраинская интелигенция в России в первой половине XIX века‟ (Братїслава – Пряшів, 1971).

Іван ПОП, жрідло: „Енциклопедія історії та культури карпатських русинів‟, зоставителї: П. Р. Маґочій і І. Поп, с. 430, переклад: А. З.

Script logo