4. 3. 2016: Аналіза черпаня штатных дотацій Русинами в роцї 2015 (1)

Аналіза схваленых і реалізованых проєктів русиньскых обчаньскых здружінь на Словеньску ся іщі ниґда не робила. Тото є перша проба. Уж вецераз симе в нашій пресї нчітали, же небарз хосенно выужываме штатны дотації про нашы културны проєкты. Не вшыткы проєкты суть хосенны, а дакотры суть дорогшы, як є їх реална цїна, але дакотры зась фінанчно недоцїнены. Як то мать быти правилно? Одповідь на тот вопрос мали бы знати главно члены одборных комісій про русиньскы проєкты і тоты челны представителї, котры нас репрезентують публічно і обгаюють потребы Русинів. А то суть председове русиньскых обчаньскых здружінь, члены Выбору про народностны меншыны Рады влады СР, члены оцїночной комісії русиньскых проєктів, учітелї русиньского языка в школах вшыткых ступнїв, орґанізаторы і одборны ґананты проєктів, редакторы русиньской пресы і іншых медій, члены Округлого стола Русинів Словеньска. Математічно повіджено, сполоченьскый хосерн і успіх нашой роботы на русиньскім полю є прямо завіслый од якости нашых одборных знань. 

Сама назва – русиньске народне возроджіня – є основов роботы на русимньскім полю. Іде о то, жебы люяде, котры говорять по русиньскы, собі усвідомили, же суть Русины, не Русины-Українцї і не Українцї. Же мають право публічно ся голосити ку своїй народности і же нихто зато їх не може высмівати, бо нас законы хранять, а мы знаме правилно законы выужывати на свою охрану. Треба, жебы нашы люди знали цїнити сі  русиньскый язык, културу, іосторію і край, в котрім жыють. Мають тримати вєдно при обгаёбі прав свого народа. Мають знати, же на обрану прав і потреб Русинів маме заснованы платформу Округлый стол Русинів Словеньска , коло котрога ся треба ґруповати і спаяти.

Дахто бы повів: „Тадь то знаме, нашто о тім бісїдовати?‟ Я тверджу, же ани здалека не знаме. Поужыю три доказы з нашой практікы, в котрых сьме не знали обгаїти нашы потребы. Паршым і найважнїшым доказом є наша слаба філозіофічна, історічна і правна уровень обвинїня шкодливых українізачных акцій „Союзу Русинів-Українців Словацькой республікы‟ (СРУСР), зреалізованы про домородых Русинів. Найвеце ся то дотулять розгласовых релацій Редакції народностно-етнічного высыланя Словеньского розгласу, українізачных акцій СРУСР такых, як фестівалы у Свіднику і Камюнцї, як і Маковицька струна в Бардеёві ці українізачной політікы СНМ – Музею україньской културы у Свіднику, котрый мать збірковый фонд русиньской народностной меншыны і каждый день представлять го як україньску културу. Недобрї є, же з боку редакторів русиниьскых медій і русиньской пресы, з боку функціонарїв ОСРС, з боку председів русиньскых обчаньскых здружінь не выходять так одборно фундованы протесты і одборне высвітлёваня, жебы знали усвідчіти порушователїв людьскых прав Русинів з політічной українізації Русинів сполоченьсков громадов, перед штатныма і самосправныма орґанами. Другым прикладом нашой одборной незналости потреб русинства суть два неуспішны рїшіня платформы ОСРС. Перше з ґенералным директором Словацького народного музею на засїданю ОСРС у Свіднику. Ту требало їднати о презентації русиньской културы у музею у Свідніку і о змінї назвы музею у Свіднику на русиниьскый музей, бо там суть русиньскы збірковы фонды, а не україньскы. Їднаня ся скінчіло неуспішнї, про неше непебівшене стзрашіня самых себе, про недостаток одвагы повісти правду до очей ґенералному ндиректорови СНМ і директорцї музею у Пряшові, як і про недостаток знань мнас самых о посланю русиньского музейництва. Друге неуспішне їднаня было з ґенералным директором Словеньского розгласу в Пряшові о тім, як на селах забранити тому, жебы україньскый тім розгласовой редакції не вів розговоры з русиньскыма жытелями, як кібы то были Українцї. Директор розгласу мав приправлену пропозіцію на рїшіня і пришов з нёв на засїданя ОСРС, жебы нам є повів і жебы сьме были мз нёв согласны. Не стало ся так, бо ся не дістав ку слову. Ку сёлову ся не дістав ани председа ОСРС, котрый мав вести діскусію аж до успішного кінця. Так сьме самы змарньль добру нагоду. Третїм прикладом суть два неуспішны їднаня делеґації за Русинів. Перше їднаня скликав председа Пряшівского высшого теріторіалного цїлку (ВТЦ) і позвав собі на то представителїв Русинів (не буду ´говорити кого), потім пріматора Свідника і представителїв СРУСР. Председа хотїв, жебы ся Русины договорили, як ся споять з Русинами-Українцями і будуть у Свіднику робити вєдно сполочный фестівал. Хотїв, жебы не былки два фестівалы у Свіднику, лем єден. Нажаль, в Пряшові інтересы Русинів обгаёвав лем єден член русиньской делеґації, а лием ёго особнов заслугов не дошло до зрады самостатного русиньского фестівалу у Свіднику. Друге їднаня было в Баньскій Быстріцї, котре скликав Уряде влады СР, Выбор по народностны мешншыны. Зась позвали представителїв Русинів, але того, котрый быв у Пряшові і певно стояв на русиньскых позіціях, уж не позвали. На їднаню зась вызвали і представителїв СРУСР, але уж в силнїшім складї, і хотїли од них так істо, жебы нашли міджі Русинами і Русинами-Українцями сполочну путь ку сполупраці. В Баньскій Быстріцї в діскусії одборнї обстав лем єден член русиньской нделеґації, остатнї делеґаты скламали. Обсяг Протесту... або не познали, або му не розуміли, або нарщоком просаджовали лем свої особны інтересы. Обидва їднаня были тактічнов діпломатічнов одповідёв ці реакціов Пряшівского ВТЦ і Уряду влады СР на Протест Русинів проти фінанцованю українізачных проєктів СРУСР штатом. Протест підписало 8 русиньскых обчаньскых здружінь і платформа ОСРС і послали на Уряд влады СР, Пряшівскый ВТЦ, до міста Свідник, села Камюнка, міста Бардеёв, на Ґенералну прокуратуру СР і до інштітуцій. Нашы делеґаты на обидвох їднанях мали обгаїти історічну і правну основу нашого Протесту проти фінанцованя украї нізачных проєктів СРУСР штатом. Нажаль, не обгаїли. Так неодборнї поступовати в їднанях уж дале не можеме! Властнов винов, неодборностёв в проблематіцї русинства, сьме не досягли нич, а могли сьме досягнути вшытко.   

Прирахуйме ку тому іщі роспад русиньскых класів, котры сьме уж мали заснованы, ліквідацію успішного проєкту у писаню хронолоґії історії Русинів, якый мав помочі переменовати україньскый музей у Свіднику на русиньскый; спробы ліквідації історічной світовой пресы – Народны новинкы і Русин, звады міджі русиньскыма актівістами про властны інтересы окремых людей, вымітованя членів і обчаньскых здружінь з Русиньской оброды на Словеньску (РОС) і зо Світового конґресу Русинів (СКР), непочливость ку історії русиньского руху і історії русиньской журналістікы, презентованой Народныма новинками і Русином, замірне підцїнёваня Інштітуту русиньского языка і културы на Пряшівскій універзітї в Пряшові, як і ёго учітелїв з цїлём ліквідації русиньского школства ітд.

Того планого на нашім рахунку є іщі веце. Теперь ся позвідайме самых себе, ку чому было добре тото інтріґованя?! Нич сьме не вырїшыли на хосен русинства, лем сьме розбили тото добре, што сьме уж мали выбудоване. Была то лем особна самолюбость русиньскых функціонарїв, особна ненасытность по пінязёх з проєктів, недостаток одборных знань о русинстві. Тых неґатівных моментів – особной самолюбости, ненасытность і одборной незналости о русинстві – быде треба ся збавити! Не можеме підцїнёвати головного ґаранта Народных новинок і Русина, котрым є довгорічна боёвнічка за права Русинів – доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., директорка Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты у Пряшові, сполуавторка русиньской ґраматікы ітд. Не можеме і не маме моралне право єй знаня замінити знанями о русинстві, русиньского языка і русиньской ідеолоґії

од ґаранта Голоса Русина промованого етнолоґа Івана Чіжмаря, котрый не є ани довгорічным боёвником за права Русинів, ани русиньскым жырналістом, ани педаґоґом в русиньскых школах, ани філозофом русиньского возроджіня. Ёго цїлём є выдати свфої матеріялы о Русинах,, а тым то кінчіть. Ёго особа ся ту выужывать лем як высунута фіґурка про особны цїлї функціонарїв Світовой рады Русинів, а може, сам І. Чіжмарь ани не знать з якым то наміром. Ян Липиньскый, член Выбору про народностны меншыны Рады влады СР за Русинів, запропоновав фінанчну підпору Голоса Русина намісто Народных новинок і Русина. Голос Русина з платформов ОСРС і історіёв народного возроджіня на Словеньску, і в світовім маштабі неш корешпондує, але Народны новинкы і Русин – корешпондують, бо од зачатку русиньского народного возроджіня были пресовым орґаном русиньского руху нелем на Словеньску, але і у світї. Народны новинкы жыяють з проблемами Русин ів на Словеньску і опюубліковали Протест председів русиньскых обчаньскых здружінь. Панове зо СРР лерм узурпуюрть собі міць над Русинами, без того, жебы решпектовали потребы ОСРС і остатнїх русиньскых обчаньскых здружінь на Словеньску. Зато світова русиньска преса все вмала назву Народны новинкы і Русин, а не Голос Русина. Треба зо СРР їднати о змінї штатуту Світового конґресу Русинів, і кідь придеме нато, же собі тоту платформу уж спріватізовали, также треба думати о новій світовій платформі про вшыткы русиньскы обчаньскы здружіня на світї! Така є моя пропозіція. О тім бы требало їднати уж на найблизшім засїданю ОСРС.

 

Тото вчытко, мшто плано дотеперь робиме, ся нам дарить одгалити, аж теперь, лем вдяка аналізї реалізованых проєктів за рік 2015. Дотеперь сьме о ниякых нашых злых кроках не знали, бо скады бы сьме ся них мали дознати, кідь не быв зробленый список проєктів?! Математічно повіджене – нашы дотеперїшнї неуспіхы і прогры на поли русинства суть прямо умірны нашым слабым одборным знаням о русинстві і великости нашой особной самолюбости. Таке зле є наше свідоцтво за русиньскый народный рух на Словеньску і у світї дотеперь. Жебы ся таке, як єм высше увів, веце не ставало і жебы сьме не мусили никому вышмарёвати на очі, же: „ты тому не розумиш, тобі уж не віриме, уж піде другый на їднаня, або вышмариме тя з норґанізації, бо ся мі не любить твоя бісїда, котрій абсолутно не розумлю‟, – буде хосенным про каждого з нас в ОСРС, про русиньскых функціонарїв, про редакторів русиньской пресы і членів одборной комісії русиньскых проєктів, поучіти ся, што одборного треба знати про охрану нашой народной екзістенції. А о тім бы мала быти і аналіза черпаня штатных дотацій на проєкты у 2015 роцї і пропозіції на вылїпшіня даного ставу. Быв бы єм рад, кібы ся ку тому оцїнёваню, а главно ку направі недостатків, приступило серёзно і одповідно. Бо лем так будеме мочі досягнути успішны выслїдкы у русинстві!

Мґр. Ян КАЛИНЯК, Свідник

(Дале буде.)