31. 3. 2021: Народностный выбор засїдав онлайн. Народностне высыланя собі полїпшыть

В пятніцю, 26-го марца 2021-го року, одбыло ся споєне 39-те і 40-те засїданя Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы про людьскы права, народностны меншыны і родову рівность.

Кедьже в тім часї суть запроваджены строгы протипандемічны огранічіня, членове выбору засїдали онлайн формов.

На проґрамі засїданя было вісем пунктів. Меджі іншым ся бісїдовало о роботах ку приготовлїню закона о поставлїню народностных меншын, ці о народностнім высыланю у верейноправнім телерадію RTVS.

Інформація о періодічных документах

Членове народностного выбору дістали на засїданю інформацію о схвалїню Справы о ставі вжываня языків народностных меншын на теріторії Словацькой републікы за період років 2019 – 2020. Документ быв схваленый узнесінём влады Словацькой републікы.

Як сьме вже інформовали скоріше, вжываня языків народностных меншын ся за остатнїй час, одколи у 2016-ім роцї пришов на функцію уповномоченого влады СР про народностны меншыны Ласло Буковскый, укріпило. Аплікація языковых прав є на тім омного лїпше, як в минулости. Є то і робота Уряду уповномоченого, котрый не обертав увагу на повинность дотримовати закон лем в припадї самосправ, але комуніковав і з пріватнов сферов, ці уж в припадї склепів або і з транспортныма компаніями.

Треба припомянути і то, же у 2019-ім роцї проходили курзы мадярьского і русиньского языка про урядників. Курз русиньского языка про урядників быв робленый в Меджілабірцях. Так само ся од 2018-го року реґуларно перекладать словацька леґіслатіва до языків народностных меншын – мадярьского, нїмецького, ромского, русиньского і україньского.

На выборї была проїднана і інформація о приготовлїнях Оцїнюючой справы Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы о підпорї народностных култур, о ставі народностного школства і о вжываню языків народностных меншын за період років 2019 і 2020. Тот документ реґуларно приготовлюють представителї меншын. Цїлём такого документу є моніторовати споминаны области якраз з погляду міноріт. Од 2012-го до 2016-го року были тоты оцїнкы роблены каждый рік. Пак меншыновый выбор схвалив дворічну періодіціту.

На засїданю ся обговорив іщі лем поступ, в якім гармоноґрамі буде треба робити на оцїнюючім документї.

Так само ся почас споєного онлайн засїданя обговорила і інформація о приправах оцїнкы повнїня задач Акчного плану охраны прав особ, котры належать ку народностным меншынам і етнічным ґрупам на рокы 2016 – 2020, і ку приправі пропозіції на актуалізацію задач. Тото было з членами выбору обговорено так само в смыслї пропозіції поступу.

Робить ся на меншыновім законї

Важнов частёв засїданя меншынового выбору было обговорїня леґіслатівы. Участны засїданя дістали інформацію о новелізації школьского закона о выхові і освітї, в рамках котрой буде вже дефінованый термін народностного школства.

Тото дотеперь Словакії хыбовало. Влада Іґора Матовіча собі то дала як обовязок до Проґрамового выголошіня влады. Новела закона є теперь в меджірезортнім припомінковім процесї.

Іщі важнїшым є зачаток робот на законї о поставлїню народностных меншын. Меншыновый закон дотеперь Словацька републіка не мала. Меншыновы права, котры суть записаны і в конштітуції, были частково елементами іншых законів, но не єстцвовав єден комплексный закон.

Ку выпрацованю такого закона так само обовязала ся у своїм проґрамовім выголошіню влада, котра выникла по минулорічных парламентных вольбах. Як інформовав уповномоченый Ласло Буковскый, котрый є єдночасно председом меншынового выбору, 15-го децембра 2020-го року выникла робоча ґрупа, котра має закон приготовлёвати.

Уповномоченый повів, же в рамках тых робот вже были задефінованы резорты, котры были ословлены писмом, жебы до робочой ґрупы номіновали свого члена. В робочій ґрупі суть наприклад Зузана Куманова, державный секретарь Міністерства културы Словацькой републікы, Моніка Ґайдачова з резорту школства, Калман Петоц за Гелсіньскый комітет ці Аттіла Аґоч за Здружіня міст і сел Словакії, котрый має мати на старости можность вытворїня меншыновых самосправ.

Выбор про народностны меншыны і етнічны ґрупы буде годен номіновати пять членів робочой ґрупы за меншыны. Но вже теперь мають Русины двох своїх представителів у тій ґрупі. Буковскый ку приправі закона покликав Мартіна Дуфалу, правника з Універзіты Коменьского в Братїславі, а так само і Мілана Яна Піліпа, підпредседу меншынового выбору і єдночасно председу Уряду про Словаків жыючіх в загранічу.

RTVS має нову концепцію народностного высыланя

Хоць выбор мав проїднати і Справу о діятельстві Фонду на підпору културы народностных меншын за рік 2020 і інформацію о планї діятельства на рік 2021, шеф фонду на засїданю участный не быв. Членове выбору дістали споминаны документы лем в писомній формі.

На другім боцї омного веце часу ся участны занимали новов концепціёв верейноправного телерадія, што до народностного высыланя.

В рамках концепції на рік 2021, котра была схвалена Радов RTVS, і котру передложыв Аттіла Ловас, директор Секції народностного высыланя RTVS ся рахуєм з векшов часовов дотаціёв, але із абсолутныма новотами.

Будуть радіопєсы і DAB+

В рамках радія тот рік буде высыланя розшырёвати ся лем про мадярьску меншыну, кедь якраз у 2021-ім роцї має прибыти діґітална фреквенція DAB+ на югу Словакії. Но од року 2022 бы єднака фреквенція мала быти і на выходній Словакії. Аттіла Ловас на выборі говорив о планї, же по здобытю DAB+ на выходї бы мултіплекс про народности высылав на початку 6, пізнїше аж 12 годин денно. В тім мултіплексї буде народностне высыланя і в русиньскім языку.

Русины ся по роках протестів дочекають і новой літературно-драматічной творчости. Уж теперь суть закуплены права на єдну радіопєсу в русиньскім языку, выроба пізнить з пандемічных причін, а до кінця року бы мали выникнути іщі дві такы пєсы по русиньскы.

RTVS рахує із далшыма форматами літературно-драматічной творчости у русиньскім высыланю, но вшытко залежыть од далшово фінанцованя той інштіцуії, і од отворїня закона о RTVS.

Стопроцентне нароснутя телевізной дотації

Великы зміны уж в тім роцї приготовлюють в рамках народностного высыланя в телевізії. Од септембра ся звекшыть денна часова дотація о сто процент – із 30 на 60 минут. Далше бы ся минутаж мала підняти аж на 90 минут денно.

RTVS хоче спустити четвертый телевізный канал заміряный на шпорт. Зато буде мож підняти минуты высыланю про меншыны. Так само уж не буде періодіціта проґрамів народностных меншын перерывана шпортовыма преносами, як то было в минулости, і є доднесь. Ловас не знав повісти, ці высыланя зістане на проґрамі Dvojka, де є теперь, або ся по штартї четвертого каналу перенесе на проґрам Trojka.

Но новотов не має быти лем векша часова дотація. Шеф народностного высыланя на выборї говорив о тім, же бы в телевізії хотїв робити і грану творчость в меншыновых языках.

Сайты в языку народностных меншын

Радіо і телевізія Словакії недавно спустила властный інформачный вебсайт Správy RTVS. Як Ловас інформовав, приготолёвати ся будуть і меншыновы верзії.

В припадї меншыновых верзій має іти о фулформатовый обсяг, де будуть окрем писаных статей подкасты, авдіовізуалный обсяг, телевізны релації, і такы, котры не будуть в телевізії. Такый проєкт, покля ся подарить, буде унікатным нелем в Европскій унії высылателїв (European Broadcasting Union), але в цілій Европі.

Тот рік ся портал має спустити в мадярьскім языку, далше ся буде робити на ромскій, пак на русиньскій верзії.

Меншыны не хотять зміны у фондї

Петро Медвідь, котрый вєдно із Міланом Яном Піліпом у выборї репрезентує русиньску народностну меншыну, в пункті Різне вызвав на приятя узнесїня, котрым выбор высловить незгоду з тым, жебы ся Фонд на підпору културы народностных меншын злучовав з іншов дотачнов схемов.

Такый замір має Міністерство културы Словацькой републікы, і кедь є то в незгодї з Проґрамовым выголошінём влады.

Хоць і далшы членове выбору підпорили таке узнесїня, голосованя о нім, кедже засїданя было онлайн, проходить в тых днях per rollam. Далше засїданя выбору є наплановане на місяць май. Покля то пандемічна сітуація доволить, мало бы проходити класічно в Братїславі.

Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ, фн, языкова і ґрафічна управа: ред. АРК в СР.