3. 8. 2018: Кедь зайде коса на камінь

  • Памятник „Героям од Зборова“ в Бланску. В день річніцї боїв 2. юла проходить ту святочный акт спомину.

    Памятник „Героям од Зборова“ в Бланску. В день річніцї боїв 2. юла проходить ту святочный акт спомину.

Я не Славян, я Українець, говорить Святослав Шереметь із україньской меджірезортной комісії, котра жадать змінити текст на памятнику чехословацькых леґіонарів. І мы маме далшый приклад того, як Києв хотїв бы переписати історію по свому.

Києв жадать од Чеськой републікы, котра є наслїдницьков державов Чехословакії, жебы змінити текст на памятнику чехословацькых леґіонарїв, котры положыли свої жывоты в битві коло Зборова почас 1-ой світовой войны. В памятнику суть уложены і остаткы павшых вояків і быв збудованый у 1927-ім роцї. На тото была Українов зряджена меджірезортна комісія, котра жадать, жебы „стара славяньска земля“, на котрій боёвали і положыли жывоты чехословацькы вояци в роцї 1917, была в текстї вычеряна за „стару україньску землю“. Шереметь собі докінця думать, же Чехів бы ображало, кебы мали на памятнику на своїй теріторії написано, же іде о „славяньску землю“, а не чеську. Києв дав докінця термін, доколи треба памятник „оправити“. Термін кінчів, Прага нич не змінила.

Покля чеськый резорт діпломації подля властных выражінь має намагу Українцям высвітлити, чом текст не хотять мінити, наукова комуніта про тоты пожадавкы не має абсолутно порозуміня і твердо стоїть за тым, же історію не мож переписовати подля того, в якій сітуації находить ся Україна. Сімпатії собі таке штось із україньского боку не найде ани в шырокых чеськых масах, і дозволю собі твердити, же ани на Словакії.

Битва коло Зборова представлёвала часть Кереньского офензівы. Про Чехословакію мала тота битва із 1-го і 2-го юла 1917-го року велике значіня і в тім, же там першыраз вызначно брали участь чехословацькы леґії. На основі того, же діятельство чехословацькых вояків была в тій битві барз успішна, російска дочасна влада зрушыла вшыткы обмеджіня на формованя Чехословацькых леґій. Битву із Петербурґа посередництвом телеґрамів слїдовав будучій презідент Чехословакії Томаш Ґарік Масарік, прямо в битві брав участь далшый будучій презідент, котрый ся прославив главно почас 2-ой світовой войны, знова в леґіях, Людвік Свобода.

Село Калинївка, де Чехословакія збудовала памятник своїм воякам, є в Тернопільскій области. Історічно Галичско-володимірьске князівство, довго перед 1917-ым роком Автро-Угорьска імперія. В меджівойновім періодї, коли памятник выбудовав ся – Польща. По войнї Совєтьскый союз. Аж од 1991-го року Україна. Текст о давній славяньскій землї быв на тот час, коли памятник збудовали, абсолутно адекватный, точный. Пожадавка із україньского боку є в тім припаді несмыслом. А што є головне, памятник має припоминати павшых вояків, а не в часї битвы неіснуючу Україну.

В будьякій бы ся лем сітуації Україна не находила, не давать їй то право переписовати історію, і не давать їй то право діктовати і іншым народам, як мають переписати історію, жебы пасовала Українї. Довгодобо Києв переписує історію Русинів, намагы має змінити і історічну оптіку Поляків, котры собі нашли проти того поміч в приятій леґіслатіві, і теперь бы Україна хотїла, жебы історію переписовала і Прага. Но якраз ту, кедь не інде, бы могли выходны братя зажыти, што то є, кедь зайде коса на камінь.

Позіція чехословацькых леґіонарїв была по войнї выняткова. Участь в леґіях значіла про чоловіка высокый сполоченьскый статус, была то высокочестована особа, котра ся брала мож повісти за сполуоснователя державы. Їх честованя набрало новый розмір, кедь то были якраз леґіонарї, котры як першы поставили ся на обрану републікы, кедь єй Гітлер зачінав рїзати і дїлити. Многы потім знова боёвали по боцї союзників і выдобыли тым обновлїня републікы. Честованя леґіонарїв наповно обновило ся по 1989-ім роцї, єствують леґіонарьскы общества, котры мають у людей в Чеській републіцї, а і на Словакії, великы сімпатії. Памятник, о котрім є бісїда, є в памяти тых двох держав великым сімболом якраз зато, же є присвяченый леґіонарям – сполуоснователям державы. То штось „святе“, што кедь зачнеме спохыбнёвати, спохыбниме історію Чехословакії.

І зато думам, же кедь досправды десь може Україна спознати, што то є, кедь зайде коса на камінь, може то быти в рамках фронтовой лінії переписованя історії якраз в Празї. О тім свідчіть і то, же покля ся в подобных припадах о „властне пояснїня історії“ в Польщі нашли інтелектуалы, котры публічно підтримали україньску оптіку, в чеськых інтелектуалных кругах ся не нашов єден, котрый бы підтримав Києвом жаданый несмысел.

Україна має реалный фронт на выходї, но якось все собі не дасть покій провоковати на западї. Навеце в державах, котры їй помагають. Навеце средставами, котры хоснує і Росія, і за котры Москву Києв крітізує – властным пояснёваньом історії. Же зайде коса на камінь, то ясне дїло. Вопросом є лем де, і коли.

Апропо, уж ся тїшу на історічно коректны україньскы памятникы, котры будуть в Закарпатьскій области Україны споминати землю карпатьскых Русинів.

Петро МЕДВІДЬ

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.)

 

Script logo