3. 4. 2017: Презентація русиністікы в лабірьскій ґімназії

  • Участници презентації Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты (ІРЯК ПУ), штуденты 3. і 4. класы Ґімназії у Міджілабірцях. Фотка: А. Плїшкова.

    Участници презентації Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты (ІРЯК ПУ), штуденты 3. і 4. класы Ґімназії у Міджілабірцях. Фотка: А. Плїшкова.

  • Одборна асістентка ІРЯК ПУ ПгДр. К. Копорова, ПгД., інформовала притомных штудентів о можности штудованя русиньского языка на Пряшівскій універзітї. Фотка: А. Плїшкова

    Одборна асістентка ІРЯК ПУ ПгДр. К. Копорова, ПгД., інформовала притомных штудентів о можности штудованя русиньского языка на Пряшівскій універзітї. Фотка: А. Плїшкова

24. марца 2017 в лабірьскій ґімназії ся одбыла презентація Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты. На презентації взяли участь директорка інштітуту доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД., і одборна асістентка ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД. Темов презентації были можности штудованя русиньского языка на Пряшівсій універзітї і презентація проєктів на базї русиньского языка, якы каждорічно реалізують робітници інштітуту.

 

По скінчіню презентації ся одбыла робоча стрїча з директором ґімназії ПгДр. Володиміром Тарчом. Темов діскусії были можности навчаня, респ. обновлїня навчаня русиньского языка на лабірьскій ґімназії. Треба додати, же лабірьска ґімназія є єдинов із ґімназій і вцїлім середнїх школ на Словакії, на якій дакілько років дозаду проходило навчаня русиньского языка як неповинного предмету, яке вів Мґр. Марек Ґай, абсолвент штудійного проґраму Учітельство про І. ступінь основных школ з росшыренов формов навчаня русиньского языка. Вдяка М. Ґаёви, абсолвентови той ґімназії, в тім часї на ґімназії ся сформовала солідна ґрупа около 20 штудентів, якых русиністіка заінтересовала. Наслїдно дакілько абсолвентів лабірьской ґімназії вырїшило русиньскый язык штудовати дале на Пряшівскій універзітї. Нажаль, по пару роках тото навчаня ся роспустило і в школї – подля інформацій з інтернетовой скорінкы ґімназії – ся іщі даякый час орґанізовав уж лем кружок русиньского языка, якый вела тогдышня директорка ПгДр. Анна Оначілова. Но і тот за куртый час з розлічных прічін заникнув.

 

Од того часу але убігло може 10 років, а сучасна ґімназія, так як многы середнї школы на Словакії, мусить ся бороти з проблемами, якы мож роздїлити до дакількох катеґорій: такы, якы суть тіпічны про цїлу сферу школства в СР, такы, якы суть тіпічны про періферны школы, і такы, якы суть тіпічны про школы на теріторії, де жыє компактно народностна меншына. Накоплїня проблемів вшыткых катеґорій приносить зо собов сітуації, якы од дирекції школы выжадують уж шпеціфічны і максімално стратеґічны рїшіня. Бо в грї часто є тема захованя школы як такой. Може в данім моментї то іщі не є акутный став про лабірьску ґімназію, але є лїпше крайнїм сітуаціям радше передходити, як ся до них дістати, бо выход із них без помочі надрядженых орґанів – Пряшівского самосправного краю ці Міністерства школства СР – саме веджіня школы не найде.

 

В послїднїх тыжднях сьме зареґістровали інформації, якы школам – основным і середнїм – і їх зряджователям, Пряшівскому самосправному краю і сільскым урядам на теріторії з компактным русиньскым жытельством были адресованы од методіка русиньского языка Методічно-педаґогічного центра в Пряшові Мґр. Марека Ґая. Мож повісти, же іде о інформації, якы раціонално і праґматічно роздумуючі старостове сел вєдно з директорами школ можуть схосновати на спасїня школы у своїх селах, а то вдяка заведжіню навчаня русиньского языка на добровольнім прінціпі, і так даны школы перетрансформовати на школы з навчанём русиньского языка. Што є важне, тота зміна є споєна з підвышеным фінанчным коефіціентом на школяря, в порівнаню з школами без навчаня языка народностной меншыны. Може тото є послїдня путь на захованя нелем школ у русиньскім реґіонї, о якій бы бесспорно мали контруктівно діскутовати сільскы/містьскы заступительства, але тыж на захованя і далшый розвой русиньского языка і русиньской народной ідентічности на Словакії. Мы лем хочеме припомянути, же ініціатівы в тім процесї ся чекають у першім рядї од Міджілаборець, якы часто называєме „колысков русинства‟.

A. П.

Script logo