29. 10. 2018: В Сербії будуть меншыновы вольбы. Страчаме своє усвідомлїня, говорить русиньска кандідатка Олена Папуґа (на фотцї)

4-го новембра 2018-го року будуть в Сербії проходити выборы, котрыма собі народностны меншыны на новый функчный період выберуть представителів, якы будуть творити склад їх Націоналного совіту.

Народны рады (Нациоланлы совиты) суть, властно, формов меншыновой самосправы, на котру має кажда вызнана народностна меншына подля сучасной сербской леґіслатівы право. Вольбы і фунґованя народных рад найвеце пояснюють і реґулують два основны документы, подля котрых ся треба рядити. Є то Закон о Народных радах народностных меншын і Правила о способі адміністрації окремого списку воличів народностной меншыны.

 

Народна рада рїшыть вшыткы основны справы

Кажда рада має свого председу і выконный выбор зо своїма членами. Як председа, так і членове выбору суть выбераны із членів Народной рады, значіть з тых, котры ся до того орґану дістали через вольбы як успішны кандідаты. Робота рады є публічна, закон препдисує, же вшыткы рїшіня, котры были прияты, мусять быти до десятьох днів публікованы на інтернетовім сайтї рады в сербскім языку і языку народностной меншыны, котру рада заступать.

„Народна рада заступать народностну меншыну в области освіты, културы, інфомованя в языку народностной меншын і хоснованя языка і ґрафічного запису языка в урядных справах, бере участь у процесї вырїшованя або вырїшує у вопросах з тых областей,“ пише ся в законї. Рада подля той леґіслатівы може навеце основати інштітуції, общества, фундації, заробковы комапнії в областях высше спомянутых.

В практіцї то значіть єдно. То, якый буде склад Народной рады будькотрой меншыны, буде мати вплив на ход інштітуцій, котры конкретна меншына має. Буде то мати вплив на то, як буде вызерати в далшім періодї освіта, култура. В припадї сербскых Русинів є то барз важна справа. Буде то і о народностнім напрямі. Меджі кандідуючіма суть русиньскы орьєнтованы кандідаты, но і такы, котры кокетують з проукраїньскым напрямом. І в днесь фунґуючім радї Русинів сидять і проукраїнськы напрямены люди. Хто здобуде векшыну, годен є рїшыти, наприклад, о тім, кого, де і до якой функції просадити, якы културны події, з чіёв фінанчнов підпоров, ся в Сербії під назов „русиньскы“ будуть орґанізовати. А не треба забыти, же рады можуть і ґаздовати з маєтком – мінімално з розрахунком.

 

Штири кандідачны спискы

Народна рада Русинів у Сербії має моментално 19 членів. Першыраз мали войводиньскы Русины свою раду в 2002-ім роцї, тота діяла два рокы. По вольбах зачне діяти пятый склад русиньской рады.

Сербскы медії уж інформовали, же о кандідатуру до рады Русинів є тот рік великый інтерес. Ани не 16-тісячова меншына може выберати із штирёх кандідачных списків. Кандідують спискы під назвами Русины довєдна, Быти і зістати Русином – Олена Папуґа, За Русинів – Желько Ковач і список Русиньска будучность. Скоро 56-тісячова меншына сербскых Словаків, котры творять другу найвекшу народностну меншыну по Мадярях, притім буде выберати лем з двох кандідачных списків.

Голосовати у меншыновых вольбах є просте. Подля правил треба прийти і містне самосправованя пожадати, же хочете быти записаный до окремого списку народностных воличів з тым, же зазначіте, за котру меншыну хочете голосовати.

 

Быти Русином є красне, но зістати честне

Єден із русиньскых кандіданчых списків, котрый сьме споминали, має назву Быти і зістати Русином (оріґ. Буц и остац Руснак). Веде го як лідер Олена Папуґа, довгорічна новинарька, котра походить із Руського Керестура, моментално все на дразї меджі Новым Садом, де жыє, Белеградом, де є того часу посланкынёв сербского парламенту за Ліґу соціалдемократів Войводины і родным Руськым Керестуром. Як нам повіла, список, котрый веде, формовало здружіня Русиньска ліґа (оріґ. Руска лиґа), яке было зареґістроване перед десятёма роками і має за цїль всокотити русиньску ідентіту в освітї ці културї. Русиньска ліґа давать можливость выбрати довєдна зо сім кандідатів.

Список, на котрім нашли ся новинарї, економы, но і доктор медицины ці штудент, на своїх пропаґачных матеріалах говорить ясно: „Скоро три столїтя на войводниньскій рівнинї сохраняли сьме свій материньскый русиньскый язык, ґрекокатолицьку віру і свої обычаї. Днесь все частїше ганьбиме ся, же сьме Русины, не бісїдуєме з дїтми по русиньскы, думаючі собі, же їм материньскый язык не є потрібный в жывотї.“ Кандідаты апелують, жебы ся не ганьбити быти Русином, же собі таку позіцію заслужать і предкы, котры їм їх права здобыли, же быти Русином є красне, но зістати – честне.

 

В радї вже робили і видять слабе самоусвідомлїня Русинів

При прочітаню тых слов, з якыма хоче список Быти і зістати Русином – Олена Папуґа ословити, чоловіку прийде на розум, хто суть тоты патріоты, котры так апелують перед выборами на свою меншыну.

„Як і дотеперь на списку суть Русины, котры хотять із щірым сердцём і своїма знанями безплатно занимати ся у штирёх областях, котры пописує закон о радах,“ говорить про редакцію Олена Папуґа.

„Нароком суть то особы, котры вже робили в радї, познають нашы проблемы і дотеперь на засїданя рады не приходили лем піднимати рукы без прочітаня матеріалів і жадати грошы лем про своє село. О нас дотеперь нияк барз не было чути, о нашій роботї, коордінації в радї і державных орґанах, што не сміє быти трендом в будучности. Нашы члены рады будуть правилно розділёвати средства нашым подіям, канцеларіям, без практік, котры дотеперь были присутны і у купованю маєтків,“ доповнює Папуґа.

За найвекшый проблем видить депутатка сербского парламенту, же Русинам хыбує усвідомліня свого коріня, же мають слабе одношіня ку свому материньскому языку. Подля ньой є ганьба, же Русины ся асімілують.

„Асімілація є наш найвекшый проблем за остатніх десять років і заскоро проходить. Зачінать як раз втогды, коли чоловік зачне ганьбити ся за то, хто є. Молоды родины веце не бісідують з дітми по русиньскы. Тот брак чутя, же чом бы мали знати діти по русиньскы, є гріхом проти нашых предків, котры сохраняли наш язык два і пів столітя. Мы то за остатніх десять років скоро зничіли,“ продовжує Олена Папуґа. Подля ньой бы в тій справі членове совіту мали быти прикладом і самы бы мали у властных родинах бісідовати по русиньскы і выбороти, жебы їх діти і внукы ходили до русиньскых клас.

Олена Папуґа усвідомлює собі і штораз веце мішаных манжелскых пар, но не видить то як найвекшый проблем.

„Не є то нич страшне. Лем кебы матірь або отець бісїдовали з дїтинов своїм материньскым языком, бо білінґвалность бы мала быти наша русиньскы выгода,“ говорить з тым, же подля єй слов має якраз Народна рада найвекшу міць в бою з асімілаціёв і жаден державный орґан тому не сміє бранити. Як підкреслює на марґо културной політікы, співати русиньскы співанкы і танцёвати русиньскы танцї може каждый, хто Русинів честує, но народна ідентічность є штось глубше і Русины єй у Войводинї, подля єй слов, ю страчають.

 

Руськый Керестур мусить быти центер

Ведуча списку Быти і зістати Русином думать, же Руськый Керестур, найвекше русиньске село у Войводинї, мусить зістати центром освіты і културы. При селах Коцур і Дюрдёв є дакус песімістічна і говорить, же тяжко выграють над асіміліаціёв, но видить там простор на діяня Народной рады, котра бы мала помагати не так матеріално, але бісїдованём із Русинами, котры там жыють. З каждым Русином.

„Нашы інштітуції мусять мати свій центер в Руськім Керестурі, бо видиме, же першы дві ґенерації нашых новинарїв, робітників в русиньскых інштітуціях, тримали ся своёй руськости, но третя є асімілована. Керестур мусить притулити нашы інштітуції і быти розсіячом русинства. Кедь стратиме Керестур, не буде нас,“ говорить.

В селї днесь є єдина основна школа з ґімназіёв у світї, котра учіть по русиньскы, так само там має свою канцеларію редакція русиньского державного выдавництва Руске слово, но центер выдавництва як і вшыткых далшых медій є в Новім Садї.

Папуґа Говорить, же треба іти за каждым Русином з вопросом, ці го не грызе совість, кедь зраджать дїдовизну і ці є годен нести тяжобу того нелем за себе, але і за далшы ґенерації, коли не честує свій язык.

„Іщі все суть Русины, котры хотять бісїдовати з внуками по русиньскы, водити їх до русиньской церькви і школы. Зато Народна рада бы мала позберати тоту малу, но тверду груду Русинів у вшыткых селах. Треба, жебы не бановала грошей про учітелькы, котры учать русиньскый язык,“ задумує ся кандідатка.

В радї бы мали, подля єй думок, быти люди, котры сміло повідять, што Русинів трапить, і не буде то лем о жаданю грошей, як у жобраків. Думать, же „вербовати“ бы рада мала і дїти в Новім Садї, жебы ся голосили на русиньскый язык, кедьже там жыє штораз веце Русинів. Русиньска ліґа, котру заступать, докінця просаджує, жебы держава прияла закон, в котрім бы было обовязком учіти дїтей на основных і середнїх школах материньскый язык.

„Кедь будеме мати усвідомлїня, веце нас буде, втогды будуть нас веце честовати,“ закінчує Олена Папуґа.

 

Маніпулації?

Хоць выборы до рад меншын не суть в порівнаню з парламентом великов політіков, різны пробы о маніпулації якбач не обышли ани їх. Якраз Олена Папуґа одкрыла минулый тыждень тоту тему, кедь загнала писмо Андреёви Оріціёви, шефови сербской місії Орґанізації про безпечность і сполупрацу в Европі.

Кандідатка звернула увагу на проблемы, з котрыма, подля єй слов, ся стрічають вшыткы меншыны. Шефа місії інформовала, же нараз суть значно векшы чісла воличів, котры ся записали до окремых воличскых списків, кедь ся то порівнює із попереднїма роками. Підкреслила, же многы особы не належать ку народностным меншынам, до котрых воличскых списків были записаны. Докінця, же были записаны без того, жебы о тім знали. В писмі суть описаны і далшы проблемы, з котрыма ся меншыны стрїили коло овірёваня підписів, котры потребовали кандідаты позберати, жебы могли кандідовати.

Олена Папуґа зато пожадала, жебы ся дотримовав закон і єднакы условії про вшыткых, котры будуть брати участь у вольбах, жебы могли выникнути такы рады, котры будуть робити в найлїпшых інтересах про свої меншыны. О писмі посланкынї сербского парламенту уж інформовало веце медій.

 

Резуме

Резултаты волеб будеме знати аж по голосованю. Нам зіставать надіяти ся, же нашы войводиньскы Русины будуть голосовати за кандідатів, котры будуть робити на благо меншыны, і же нашы южны братя і далшы ґенерації, може і вдяка радї, утримають ся на тій „Нижній землї“.

Петро МЕДВІДЬ, лем.фм