29. 1. 2018: Русины собі будуть припоминати 100 років од выникнутя ЧСР. Ку владній пропозіції закона мають позначкы

В Пряшові в суботу 27-го януара 2018-го року проходило 25-те засїданя Округлого стола Русинів Словенська (ОСРС). Платформа обговорила пріоріты в рамках фінанцованя културы своёй народностной меншыны і план святковань 100-ой річніцї выникнутя 1-ой Чехословацькой републікы. В проґрамі їднаня ся выразили і ку владній пропозіції закона, котрый має уможнити приєднаня нефункчного села ку селу сусіднёму. Русины собі на засїданю припомянули і то, же точно перед 23-ма роками была в Братіславі святочно выголошена кодіфікація русиньского языка.

 

100 років ЧСР – держава Чехів, Словаків, Русинів

 

В проґрамі засїданя ОСРС было вытворїня плану актівностей ку выникнутю ЧСР – сполочной державы Чехів, Словаків і Русинів. Русины голосять ся ку одказу 1-ой Чехословацькой републікы, котрой были частёв як державотворный народ вєдно із Чехами і Словаками, і вдяка котрій днесь існує і окрема Словацька републіка. Своїма актівностями хотять почас того року припоминати факты, о котрых ся по роцї 1945 мовчало, і котры доднесь зіставають в забытю.

В маю 1919-го року політічна репрезентація Русинів, по попереденїм плебісцітї Русинів в США з децембра 1918-го року, посередництвом Ужгородьского меморандума, документу, котрый вникнув в рамках Централной руськой народной рады, вырїшыла, же Русины зо своїма теріторіями хотять приєднати ся ку нововыникнутій державі – Чехословакії, як автономна область. О тім інформовала іщі в тім місяцї в Празї веце як сточленна русиньска делеґація презідента Масаріка. 

 

10-го септембра 1919-го року быв підписаный міровый договор в Сен-Жермен-ан-Ле, подля котрого ся Підкарпартьска Русь стала частёв Чехословакії як автономна земля з властным сеймом, котрый мав мати законодарну силу у вопросах самосправованя, школства, реліґії і под. Подля статї 10 того договору было встановлено: „Чехословакія ся обовязує, же зрядить теріторію Русинів на юг од Карпат в граніцях, встановленых головныма великодержавами споєныма і здруженыма, в рамках державы чехословацькой як самосправну єдиніцю, котра буде мати найшырше самосправованя злучітельне із єдностёв державы чехословацькой.“ Міджінародноправне узнаня приєднаня Підкарпатьской Руси ку Чехословакії было потверджене і в Тріанонї в роцї 1920.

 

ОСРС хоче в рамках юбілею головно звекшовати інформованость о тім, же Русины в 1. ЧСР не были лем єднов із народностных меншын, котра ся нашла в граніцях нововыникнутой державы. Політічна репрезентація Русинів сама намагала ся о приєднаня русиньскых теріторій ку ЧСР вєдно із выдобытём собі окремых політічных прав про свої теріторії. Наперек тому, же условії автономії заключены в міровім договорї не были Русинам в 1. ЧСР сповнены, предці лем мали Русины свого властного ґубернатора про Підкарпатьску Русь, політічну репрезентацію і приобіцяня наповнїня автономії. Русины так были вєдно із братьскыма народами Чехів і Словаків державотворным народом.

І зато днесь было представлене лоґо, котре буде тот рік допроваджати русиньскы актівности припоминаючі сторічніцю републікы. Основнов думков, із котрой лоґо выходить, суть буквы ЧСР, причім буквы не означуть лем Чехословацьку републіку, но і державу Чехів, Словаків, Русинів. Орґанізації і інштітуції, котры суть членами русиньской платформы, на тот рік приготовлять дакілько подій, котрыма собі тот вызначный юбілей, коли Русины дістали ся на політічну мапу світа, припомянуть. Міджі планованы актівности належыть зорґанізованя науковой конференції о Русинах і 1. ЧСР, промітаня документарного філму В хападлах великодержав. Битва підкарпатьскых Русинів о місце в родинї европскых народів, і як підреслив председа ОСРС Ян Липиньскый, в тім роцї буде мати премєру і документарный філм о малярях прославленой Підкарпатьской школы малёваня, жебы до свідомости дістало ся і то, же Русины были неоцїнительным вкладом про Чехословакію і в културній области.

 

Крітічны позначкы ку владній пропозіції закона

 

Члены ОСРС бісїдовали і о владній пропозіції закона, котрым ся мінить і доповнює закон Словацькой народной рады ч. 396/1990 Зб. о сільскім зряджіню у верзії пізнїшых предписів. Нёв ся має уможнити приєднаня нефункчного села, значіть такого, котре по выконаню двох по собі ідучіх выборів до орґанів самосправованя сіл не має сільске заступительство ани старосту села, ку сусїднёму селу, котре находить ся в тім самім окресї, кідь з тым сусїднє село согласне.

 

Русиньскы представителї собі усвідомлюють важность проблематікы нефункчных сіл і розуміють, же тото доповнїня закона має быти рїшінём. Но єдночасно обертають увагу, же о приєднаню села бы не мали вырїшовати лем уряды, і так само бы ся при такім важнім кроцї, котрый значіть ненавернутельне счезнутя села з мапы, мало смотрити і на народностный прінціп.

 

Із тых причін бы ОСРС привітав, кібы закон обсяговав статї о тім, же о приєднаню нефункчного села вырїшують жытелї того села містным референдумом і наслїдно містным референдумом о приєднаню вырїшують і жытелї села, до котрого має быти приєднане. В припадї сел, в котрых жыють члены народностной меншыны, бы ся не мало смотрити лем на то, котре сусїднє село є найближе ку нефункчному селу, але кідь є то можне, припоїти село ку найблизшому селу, в котрім так само жыють членове той котрой народностной меншыны. В припадї, же ся в законї не буде смотрити на народностный прінціп при приєднаню нефункчных сел, має ОСРС важны страхы, же на теріторіях, де ся ламлють граніцї населїня народностнов меншынов і майорітным жытельством, може приходити ку нечутливому приєднаваню ку селам з майорітным жытельством, в котрых уж ниґда не будуть мати народностны меншыны над 20 процент жытелїв, чім меншынове жытельство стратить права на хоснованя свого языка в уряднім контактї в публічнім просторі ітд. То бы значіло підпору асімілації, з котров нелем Русины, но ани далшы народностны меншыны, котрых сел ся то може дотулити, быти согласныма.

 

ОСРС єдночасно звертать увагу, же лїпшым рїшінём, як приєднаваня сел, бы было вернути до реґіонів жывот, значіть сотворити условії про притягнутя інвестіцій до занедбаных реґіонів, жебы в них могли выникати робочі місця і жытелї не мусили одходити за роботов лем до єдной части Словакії, припадно до заграніча. Таке вылюднёваня сіл, чого наслїдком є пізнїіше і тзв. нефункчне село, є в многых припадах і вылюднёванём природных реґіонів народностных меншын жыючіх на Словакії, што не має прязный ефект про пережытя і далшый розвиток тых комуніт і скоріше то помагать ускоріню асімілації.

 

Петро Медвідь, пресовый говорця ОСРС

Веце інформацій: okruhly-stol.sk