28. 6. 2024: Юбілей русиньской лінґвісткы Анны Плїшковой
Їй імя є повязане з русиньскым рухом од початку 1990-ых років. Часть їй професіоналного жывота была наповнена новинарьсков професіёв, пак выбрала путь высокошкольского педаґоґа.
Є вызначнов русиньсков лінґвістков, першов доцентков русиньского языка на Словакії, довгорочнов директорков Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові. Свій юбілей святкує Анна Плїшкова.
Членка першой русиньской редакції
Народила ся Анна Плїшкова 27-го юна 1964-го року в Снині, своє дітинство пережыла в Пыхнях. В Снині выходила ґіманзію. В тім часї Русинів офіціално не было, і так, кедьже україньскый язык мала і на середнїй школї а інтересовали єй языкы, высокошкольскы штудії вырїішыла абсолвовати на Філозофічній факулті Універзіты Павла Йозефа Шафарика в Пряшові, де собі выбрала шпеціалізацію словацькый і україньскый язык і література.
Їй першов роботов по скончіню высокой школы стала редакторьска робота в україньскій редакції тыжденника Нове життя, котрый выдавав Культурний союз українських трудящих. Но занедовго, у 1989-ім роцї, дішло до полїтічных змін, котры значіли і початок нового возродного процесу Русинів у втогдышнї й Чехословакії.
Початком 1990-го року Анна Плїшкова стала редакторков одповіднов за двосторінку ґазеты Нове життя, котра мала назву Голос Русинів і выходила на русиньскім діалекті. Кедьже выдаватель, втогды уж Союз Русинів-Українцїв Чехословаччини, не быв згодный із русиньсков еманціпаціёв по полїтічных змінах, Анна Плїшкова і далшы колеґове мусили з редакції наконець одыйти.
За нецїлый піврік стала членков колектіву новой редакції, яка зачала выдавати ґазету Народны новинкы і двомісячный журнал Русин. Редакція належала під Русиньску оброду, просторы выбавив председа Русиньской оброды Василь Турок в просторах Театру Александра Духновіча, де быв драматурґом.
Анна Плїшкова стала заступкынёв шефредактора Александра Зозуляка, і редакторков Народных новинок і часопису Русин од їх зроду в році 1991, і робила про пресу до року 1998.
Як языкова редакторка редіґовала публікації выдаваны Русиньсков обродов. В тім часі ся так само приготовлёвала кодіфікація русиньского языка, і так Анна Плїшкова робила і над орфоґрафічным словником, котрый быв потрібный ку кодіфікації, як одповідна редакторка. Словник вышов у 1994-ім році, і было то дїло, над котрым робили і Михайло Гиряк, Кветослава Копорова, Анна Кузмякова, Марія Мальцовска, і Юрій Панько, котрый быв головным редактором.
У 1995-ім роцї была святочного выголошена кодіфікація русиньского языка в Братїславі, а то одкрыло новы можливости і про Анну Плїшкову.
Академічна путь
У 1998-ім роцї ся про ню почала нова професіонална путь. Почала учіти на нововыникнутім Оддїлїню русиньского языка і културы Інштітуту народностных штудій і чуджіх языків Пряшівской універзіты в Пряшові. Од того часу Анна Плїшкова дїє в рамках академічной сферы.
Є авторков научных моноґрафій, авторков і співавторков высокошкольскых і середнёшкольскых учебників, множества научных і фаховых, домашнїх і загранічных публікацій.
В році 2010 ся габілітовала на доцентку русиньского языка, од 2023-го року є у функції універзітного професора на Пряшівскій універзітї. В роцї 2008 стала директорков Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты. Під їй веджінём інштітут понукать можности бакаларьскых, маґістерьскых і докторьскых штудій русиньского языка і літературы.
Інштітут од 2009-го року орґанізує научны семінары з карпаторусиністікы за участи ученых із Словакії і споза граніць, од 2010-го орґанізує Studium Carpatho-Ruthenorum – Меджінародну лїтню школу русиньского языка і културы.
Веце раз нагороджена
За свою роботу у сферї русиністікы была нагороджена Анна Плїшкова Преміёв святых Кіріла і Мефодія за розвиток русиньского языка, Преміёв імени академіка Антонія Годинкы, Цїнов ректора Пряшівской універзіты і Бронзовов медайлов Пряшівской універзіты.
В роках 2018 аж 2023 была директорков Центра языків і култур народностных меншын Пряшівской універзіты, під котрый належыть і русиньскый інштітут. В роках 2019 аж 2024 была членков порадного орґану презіденткы Словацькой републікы Зузаны Чапутовой про народностны меншыны за Русинів. На многая літа!
Петро МЕДВІДЬ, ЛЕМ.фм, языкова і ґрафічна управа: АРК в СР. Фото: А. З.