28. 10. 2021: Кодіфікатор русиньского языка на Словакії доц. ПгДр. ВАСИЛЬ ЯБУР, к. н., славить 85 років од свого народжіня

Презідентка Словацькой републікы Зузана Чапутова 27. юна 2021 року почас святочного церемоніалу в братїславскій Редутї передавала державны oцїнїня 24 особностям. Оцїнїня были удїлены з нагоды 28. рочніцї выникнутя Словацькой републікы (1. януара). Хоць тота святочна церемонія ся традічно одбывать в януарї, тот рік была перенесена на юн з прічіны пандемії.  Удїлїнём державных оцїнїнь глава державы оцїнює особы за їх вынятковы або вызначны заслугы на благо Словацькой републікы, демокрації, обраны і безпечности державы, за выслїдкы дїятельства або за їх іншы вызначны чіны. Тот рік меджі оцїненыма быв і Василь Ябур, єден із кодіфікаторів русиньского языка на Словакії. Став ся першым русиністом, котрого оцїнив презідент Словакії. Василь Ябур дістав од презіденткы Словацькой републікы Прибинів крест ІІІ. класы за вынятковы заслугы о розвиток Словацькой републікы і за заслугы при кодіфікації русиньского языка на Словакії.

Василь Ябур

Доц. ПгД. Василь Ябур, к. н., ся народив 28. 10. 1936 в Стащінї, окрес Снина. У роках 1954 – 1958 штудовав на Высокій школї російского языка і літературы в Празї (російскый язык – україньскый язык). В роцї 1969 на Уневерзітї Коменьского в Братїславі здобыв академічный тітул ПгДр. у сферї російского языка. На тій істій універзітї здобыв і далшы два тітулы: в роцї 1987 научный тітул кандідат наук в научнім одборї Языкознательство конкретных языковых ґруп – Російскый язык, а в роцї 1971 в тім самім одборї научно-педаґоґічный тітул доцент.

По скончіню высокошкольскых штудій в роках 1961 – 1964 робив на Педаґоґічнім інштітутї в Кошіцях, в роках 1964 – 1977 на Катедрї російского языка Педаґоґічной факулты в Пряшові Універзіты П. Й. Шафаріка в Кошіцях (одборный асістент), в роках 1977 – 1987 на Катедрї языків УПЙШ в Кошіцях (одборный асістент), в роках 1987 – 1993 на Катедрї русістікы і западной філолоґії Педаґоґічной факулты Універзіты Конштантіна Філозофа в Нїтрї, в роках 1992 – 1993 на Факултї  гуманітных наук Высокой школы педаґоґічной в Нїтрї (одборный асістент, доцент).

Выразну зміну в ёго професіоналнім заміряню принїс рік 1989, по котрім ся зачінать процес третёго народного возроджіня карпатьскых Русинів, в тім чіслї і Русинів у бывшій Чехословакії, пізнїше в самостатній Словацькій републіцї. Перша і найрепрезентатівнїша русиньска орґанізація на Словакії в контекстї свого народно-возродного проґраму Русинів як єдну з главных задач поставила перед себе кодіфікацію русиньского языка і ёго заведжіня до розлічных сфер културно-сполоченьского жывота Русинів на Словакії, главно але до школьской сферы. В інтересї сповнїня той задачі в роках 1993 – 1994 Русиньска оброда здобыла штатну підпору на заложіня і роботу Інштітуту русиньского языка, котрый ся поступно мав стати частёв тогдышнёй Універзіты Павла Йозефа Шафаріка в Пряшові як нове научно-педаґоґічне працовиско, респ. катедра русиньского языка і літературы. З обєктівных прічін але тот інштітут надале зістав єднов із частей Русиньской оброды в Пряшові, про котру веджіня орґанізації  ініціатівно глядало професіоналных лінґвістів і научных робітників. Доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н., ся в роцї 1994 став в рядї другым (по доц. ПгДр. Юріёви Панькови, к. н.) директором того інштітуту, під веджінём котрого ся завершыла приправа потребных приручників про формалне выголошіня кодіфікації русиньского языка на Словакії – правил правопису русиньского языка, ортоґрафічного словника, пятьязычного словника лінґвістічных термінів, учебників про основны школы і под. По скончіню штатной підпоры дїятельства інштітуту В. Ябур в роках 1995 – 1996 робив як дідактік про русиньскый язык на деташованім робочім місцю Штатного педаґоґічного інштітуту в Пряшові. Выслїдком ёго роботы є приправа першых двох вызначных концепцій, якы были потребны про заведжіня предмету русиньскый язык і култура до школьской сістемы Словацькой републікы. Перша Koncepcia vzdelávania detí občanov Slovenskej republiky rusínskej národnosti (1996) акцентовала основны прінціпы алтернатівного навчаня і сполоченьску потребу жытелїв СР русиньской народности навчаня в материньскім языку, друга  Koncepcia vyučovania rusínskeho jazyka ako materinského na základných školách s vyučovaním rusínskeho jazyka (1996) вытворила основны про навчаня материньского языка у словацькых школах. Розроблїнём методолоґії навчаня русиньского языка  доцент Ябур ся занимав як научный робітник Інштітуту про баданя навчаня і култур народностей УКФ у Нїтрї в роках 1997 – 1999.

Рік 1998 ся про словацьку русиністіку став переломным. В тім роцї ся на Словакії родить нова і барз вызначна етапа про розвиток высокошкольской русиністікы, котра якбы сімболічно была споєна  з паралелным взником самостатной Пряшівской універзіты у Пряшові. Неоддумнов частёв той етапы, доконця єй протаґоністом ся став праві доц., ПгДр. Василь Ябур, к. н. Зачінаючі од того року русиністіка на Пряшівскій універзітї здобыла вызначну штатну підпору із шпеціфічной дотації Міністра школства СР, котра таков формов русиністіку  підпорує доднесь. Од септебра 1998 доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н., актівно і неунавно робить наперед як доцент і научный робітник на Оддїлїню русиньского языка і културы Інштітуту народностных штудій і чуджіх языків ПУ (1998 – 2006), пізнїше Інштітуту реґіоналных і народностных штудій Пряшівской універзіты (2007 – 2008). Почас того періоду робить над методолоґіёв навчаня русиньского языка на Пряшівскій універзітї і приправов Programu prehĺbeného štúdia rusínskeho jazyka pre študentov Učiteľstva pre 1. stupeň základných škôl Pedagogickej fakulty PU v Prešove. Тот проґрам ся на ПУ реалізовав в роках 2000 – 2006. Сучасно в тім періодї – по змінї высокошкольского закона в роцї 2002 – зачав із колеґами з Оддїлїня русиньского языка і културы Інштітуту нароодностных штудій і чуджіх языків ПУ приправлёвати концепцію історічно першого у середнїй Европі бакаларьского штудійного проґраму „Rusínsky jazyk a literatúra (v kombinácii)“, про котрый ПУ здобыла акредітацію в роцї 2005. О два рокы пізнїше сполупрацовав на приправі тыж історічно першого маґістерьского штудійного проґраму „Rusínsky jazyk a literatúra (v kombinácii)“, про якый ПУ здобыла акредітацію в роцї 2009. В тім періодї на основі рїшіня ректора ПУ проф. РНДр. Рене Матловіча, ПгД. і по схвалїню Академічным сенатом ПУ, од 1. марця 2008 на ПУ выник самостатный Інштітут русиньского языка і културы ПУ, котрого неоддїлнов частёв ся стає і доцент Василь Ябур.

У своїм цїложывотнім научно-педаґоґічнім дїятельстві ся доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н., занимав проблематіков порівнуючой і функчной лінґвістікы а од 1994 главно приправов норматівных приручників русиньского языка. Під ёго веджінём была приправлена і зреалізована кодіфікація русиньского языка на Словакії в роцї 1995. Наслїдно ся став сполуавтором учебників русиньского языка про середнї школы і высокошкольскых учебників морфолоґії і сінтаксу русиньского языка, главно але історічно першой по роцї 1989 Ґраматікы русиньского языка (2015). За свою роботу в розвою русиністікы в словацькім і меджінароднім контекстї быв оцїненый двома найвысшыма оцїнїнями в русиньскім културно-сполоченьскім жывотї: Преміёв св. Кіріла і Мефодія за розвиток русиньского языка (2007) і Преміёв Александра Духновіча за вызначне дїло про русиньскый народ (2015), котры удїлює Карпаторусиньскый научный центер в США. Округлый стіл Русинів Словакії  Василёви Ябурови удїлив Орден Адолфа Добряньского ІV. класы за вызначный вклад до розвитку русиньского языка (2002) а Пряшівска універзіта му удїлила Стрїберну медайлу за цїложывотне дїло і ёго вызначный вклад до сферы наукы і освіты (2019).

Теперь ся припоюєме ід вшыткым ґратулантам доц. ПгДр. Василёви Ябурови, к. н., і тїшиме ся вєдно з ним із здобытя штатного оцїнїня Словакії – Прибинів крест ІІІ. класы за вынятковы заслугы о розвиток Словацькой републікы і за заслугы при кодіфікації русиньского языка на Словакії. При тій нагодї желаме му главно міцне здоровя, і віриме, же іщі зробить много хосенного у розвою русиністікы нелем в словацькім, але і меджінароднім контекстї.

 

Доц. ПгДр. Анна ПЛЇШКОВА, ПгД., Інштітут русиньского языка i културы Пряшівской універзіты у Пряшові, Словакія

 

 

 

Script logo