27. 4. 2021: 85 років од схвалїня проєкту ґімназії про Русинів у Пряшові

27. 4. 1936 Міністерство школства Чехословацькой републікы у Празї схвалило проєкт заложіня ґімназії про Русинів у Пряшівскій области. 1. 3. 1936 р. з ініціатівы „Общества руськой молодёжи‟ і „Союзу руських учітелей‟ быв выголошеный Меморандум восьмох русиньскых орґанізацій о потребі заложіня руськой  ґімназії, адресованый председови чехословацькой влады Міланови Годжови.

Верейны школы в тім часї міг зрядити лем штат, окрес або церьков. Штат але уж од 20. років 20. ст. неперестанно быв проти такой потребы Русинів а окрес не приходив до увагы. Выбор на заложіня ґімназії пожадав П. П. Ґойдіча, жебы зряджователём стала Ґрекокатолицька єпархія у Пряшові, што Ґойдіч із радостёв прияв. У писмі, котре адресовав Т. Ґ. Масарикови, ся окрем іншого пише: „Не просиме златы горы, лїсы, не жадаме одпущіня даней, ани поміч про безробітных, не жобреме о нияку алмужну. Жадаме лем то, што на на основі Уставы і природнёго права належыть – жебы ся русиньскы дїти в русиньскых селах і містах могли учіти по русиньскы.‟

Так выникла Ґрекокатолицька реална ґімназія Пряшові од шк. р. 1936/1937. Навчалным языком ся став карпаторуськый язык. Першым єй директором став Николай Бобак а од половины мая 1945 аж до року 1953 Алексей Фариніч. У заложіню ґімназії найвекшу заслугу мали: єпіскоп Ґойдіч, адвокат Іван Пєщак, докторы Діонізій Ройковіч і Павел Дубай. По опублікованю вызвы у русиньскій пресї на підпору ґімназії на рахунок ґімназії за першы два тыжднї пишло 20 тісяч корун а в ходї далшых тыжднїв заслугов збірок, спонзорів, родічів, інтеліґенції, подникателїв, рольників і сел ся сума фінанчной помочі веце як здвойнасобила і кінцём рока на рахунку уж было 50 тісяч корун. Штат зачав часточно підпорёвати школу од шк. р. 1942/1943. По розпадї Чехословацькой републікы в роцї 1939 ся ґімназія дістала до великой немилости штату, єпіскоп Ґойдіч але дві класы умістнив до своёй резіденції і далшы дві до наёмного дому. Од шк. р. 1939/1940 ся назва школы змінила на Ґрекокатолицьку руську ґімназію.

По войнї школа была переменована на Штатну руську ґімназію. В роцї 1953 в рамках реформы чехословацького школства школа заникла і єй послїднї класы были припоєны к Єденадцятьрочній середнїй школї з навчалным языком словацькым на Конштантіновій ул., але руськый язык в тых класах быв зміненый на украіїньскый, но дакотры предметы ся учіли і дале по руськы. Од року 1956 з україньского оддїлїня той школы была вытворена самостатна Єденадцятьрочна середня школа з навчалным языком україньскым і пізнїше на україньску Ґімназію Тараса Г. Шевченка.

Руська ґімназія в Пряшові была першов ґімназіёв в історії Русинів у Пряшівскій области, успішно фунґовала повных 17 років, выховала многых абсолвентів, котры ся успішно запоїли до жывота сполочности.

Здрой: rusyn.sk, переклад із словацького языка і ґрафічна управа: А. З.