27. 11. 2020: Русиньскы села мають проблемы з фінанцованём далшых тестовань

„Не сьме проти тестованю, але няй нам то заплатять допереду,“ чути од старостів русиньскых сел, котры мають проблему выйти з розрахунком на цїлый рік і без того, жебы была пандемія.

Премєр Словацькой републікы Іґор Матовіч бы хотїв до Рождественных свят далшы три кола тестованя. Переплачены не суть іщі ани тоты попереднї.

Пандемія глубоко засягла і до сільскых кас. Старостове мусять раховати з тым, же суть меншы подїловы данї, а обовязків у тім роцї якраз дякуючі пандемії нового тіпу коронавірусу прибыло. В першій волнї пандемії на ярь 2020-го року мусили наприклад куповати охранны средства як маскы, ці забезпечовати довоз потравин. Як інформовав староста Чертіжного в окресї Меджілабірцї, Петро Трічак, іщі ани тото не є переплачене. Остатнї старостове то потверджують.

Три тестованя уж были, три суть авізованы

Владный кабінет Іґора Матовіча вырїшыв, же буде цїлодержавно тестовати антіґеновыма тестами, жебы не мусив быти запровадженый цїлковый локдавн. Тестовало ся в рамках трёх новембровых вікендів, і влада обіцяла самосправам, же вытраты, котры з тым села і міста будуть мати, будуть рефундованы.

Перше коло тестованя проходило 31-го октобра і 1-го новембра. Тото коло было обовязкове про вшыткы самосправы. О тыждень пізнїше мали обовязок тестовати тоты самосправы, котры суть в окресах, де ся вказало над 0,7 процента інфікованых з тестованя в першім колї. Третє коло, котре проходло через вікенд 21-го і 22-го новембра, мусило орґанізовати коло 500 сел і 5 міст, якы мали высоке чісло інфікованых і по другім колї.

Премєр хоче робити в децембрї далшы три кола, котры бы ся мали стигнути перед Рождественныма святами. Знова з арґументом, жебы через свята не мусили быти запроваджены строгы рештрікції. І кедь тому старостове розуміють, звертають увагу на то, же грошей на тестованя уж не мають, а влада їм не переплатила іщі ани попереднї вытраты.

Латаме-платаме лем як ся дасть

Село Воліця в окресї Меджілабірцї має 280 жытелїв і розрахунок на тот рік коло 77 тісяч евр. У Воліцї были дві кола тестованя. Як говорить старостка Моніка Рогалёва, пришли ся там тестовати і люде з Меджілаборець або Гуменного, жебы не мусили в містї довго чекати. Вытраты самособов суть на конто села.

„Дві кола тестованя нас стояли коло тісяч евр. Платили сьме з нашых сільскых грошей. І тых тісяч евр є проблема про наше село. Дали сьме то на рефундацію, затля сьме пінязї не дістали,“ говорить про нашу редацкцію старостка, котра додала, же вшыткы документы однесли на Окресный уряд, але дотеперь ся нихто іщі ани не озвав.

Моніка Рогалёва говорить, же ани не знать, як мають фінанчно звладнути далшы кола тестованя, котры были авізованы.

„Затля сьме то звладли, дали сьме нашы грошы, но теперь нас чекать далше тестованя. Буде праздник святого Николая, і нашым дїтям хочеме дашто дати, бо на то чекають, і людям дати холем календарь ку кінцю рока, і то вшытко стоїть даякый пінязь. Окрем того, сьме реконштруовали будинок сільского уряду, латаме-платаме лем як ся дасть. Не знам як буде далше,“ закінчує старостка Воліцї.

Тестовали нас в Габурї, но ани ярь не є переплачена

Чертіжне в тім самім окресї є векше село як Воліця, но на тестованя мусили люде іти до Габуры. Чом то так было державов зорґанізоване, на то староста Петро Трічак не знав одповісти. Кедьже є то єднакый окрес як Воліця, і люде з Чертіжного были на двох колах тестованя.

„Бісїдовав єм з армадов, жебы холем єден день было і в Чертіжнім, але даяк позітівно ся односно того не ставляли,“ повів Трічак. Село сусїднїй Габурї не платило за тестованя нич. Но староста забезпечовав транспорт  вєдно із добровольныма гасічами на сільскім автї про тых людей, котры ся не мали як дістати до Габуры на тест.

„Жадали сьме теперь грошы, котры нам і так было треба – на дезінфекцію, на бензин, ці то переплатять, не знам. Остаток платила Габура. Но мы уж в першій волнї накупили охранны средства, наприклад маскы, ани тото нам іщі не было переплачене. Давали сьме їх людям над 65 років.“

Чертіжне має 340 жытелїв. Село ґаздує зо сумов коло 110 тісяч евр. Но кажде евро і ту є потребне.

Габура: Чекали сьме за выплатами

Габура, котра має 480 жытелїв орґанізовала дві кола тестованя і про споминане Чертіжне. Вытраты на то мали коло 2200 евр. Так само дотеперь не дістали переплаченый ани цент. Село ґазує з розрахунком коло 200 тісяч евр на рік.

Покля мають быти далшы три кола тестованя, є то проблема і про Габуру, повів про редакцію Михал Прейса, староста села.

„Окрем того, же ся нам знижыли подїловы данї, мали сьме даякы успішны проєкты, де нам треба дати 5-процентне сполуфінанцованя, а іщі ани з першой волны пандемії нам не были переплачены вытраты,“ говорить Прейса. Односно першой волны мав зробити подля старосты Габуры даякы хыбы Окресный уряд в Меджілабірцях, зато іщі грошы не суть. Но село уж в маї посылало цїлу документацію вытрат.

„З фінанціями є теперь барз тяжко. Кебы сьме теперь мали робити далшы кола тестованя, пак треба, жебы ся поставило Здружіня міст і сіл Словакії, вшыткы села, міста, окресы і повісти, же покля нам не буде преплачене тото, што уж сьме заплатили, не можеме робити далшы тестованя,“ додавать староста, котрый з розрахунку села мусить платити і ход матерьской школы, котра є в Габурї.

„Знате, мы даякых тых тісяч евр найдеме. Але посмотьте, теперь сьме наприклад мусили чекати за выплатами. Чекали сьме на подїловы данї, котры прийдуть, а аж так сьме могли загнати выплаты. Люде чекають за грошами, а мы ніч не можеме, бо не суть пінязї,“ говорить староста Прейса.

Сітуацію ани він не підцїнює, не є проти тестованя, як і попереднї старостове. Сам знать тяжкы припады хвороты, котры были і в селї, але фінанчно уж село не бірує платити вытраты, котры пак не суть переплачаны.

Мате ключі, робте

Староста русиньского села Баєрівцї Михал Секерак довгодобо выступать з тым, же треба змінити фінанцованя малых сел, значіть сел до 500 жытелїв, на солідарнїше. Баєрівцї мають 288 жытелїв, село є в горах, терен тяжкый, главно в зимі. Выґаздовати мусять з річным розрахунком коло 80 тісяч евр.

В селї была даколи русиньска основна школа. Наперек великым намагам старосты о фунґованя єй наконець мусив зрушыти. Причіна? Село то фінанчно не знало звладнути.

Баєрівцї мали три кола тестованя, кедьже і по другім колї мали высоке чісло інфікованых. Староста не є так само проти тестів. Но вказує на то, же першы дві кола го стояли коло 650 евр, а то там не зараховав енерґії і далшы вытраты. Третє коло, кедьже селу іщі попереднї кола не заплатила держава, вырїшыв не фінанцовати. Армадї одкрыв просторы, дав ключі, затопив, засвітив, але веце до того інвестовати не хотїв.

„За першу волну сьме од державы ніч не просили переплатити. Дістали сьме фінанції з Фундації телевізії ТА3, тоты грошы єм схосновав на забезпечіня першой волны. Теперь уж перед другым і третїм колом сьме жадали, і я, і Здружіня міст і сел Словакії, жебы ся то робило так, як при вольбах. Жебы наперед послали грошы, і мы то забезпечіме. Не мали бы сьме втогды проблемы, нихто бы ся не розъїдав. Вшытко бы ся розраховало. Што бы было навеце, то бы ся вернуло. То бы быв найпростїшый способ,“ говорить староста Секерак, котрому мусять зістати грошы і на утримованя драг в зимі, і не має на далше тестованя.

„Мам становлены пріоріты, оддавна, іщі кедь ани пандемія не была. Мушу забезпечіти довоз потравин до села, зимне утримованя драг, безпечностны справы села, і од того буде залежати про мене няй і двадцяте коло тестованя. Кедь на то буду мав грошы, в порядку. Кедь ніт, я то платити не буду. Кедь не дають грошы допереду, про мене суть пріорітов мої жытелї,“ повів Секерак, котрый єдночасно підкреслює, же му залежыть на здоровлю людей в селї, но не знать, як бы то мав выфінанцовати.

Кедь го хтось обвинює з того, же му не іде о здравя, говорить, же іде. За ёго словами не іде о здравя тым, котры складну фінанчну сітуацію в селах не рїшають, а хотять далше тестованя.

Петро МЕДВІДЬ, лем.фм, жрідло фотоґрафій: pixabay.com, Міністерство внутра  СР, языкова управа: ред. АРК в СР.

 

Script logo