27. 10. 2020 – 140 років од народжіня Петра Різніча-Дядї

Петро Різніч-Дядя  (Петро Різнич-Дядя, Петро Ризнич-Дядя) нар. 28. 10. 1890 у Брацлаві  (Подїлля, Російска імперія), теперь на теріторії Україны, умер 12. 2. 1966 у Вербасї (Югославія), теперь на теріторії Сербії. Він быв герцём, режісером, педаґоґом і културным діятелём меджі войводиньскыма Русинами.

О театер ся інтересовав іщі як штудент ґімназії у Брацлаві, містї в южно-централній Українї, што в тім часї належала Російскій імперії. Од 1907 р. почав выступати як герець і почас наступного десятьроча приспів к зорґанізованю стовок інценацій пєс, беручі участь у роботї Общества „Просвіта‟, якого діятельство было  доволене урядом Російскій імперії по роції 1905. П. Різніч неґатівно прияв большевицьку револуції у 1917 р. і почас обчаньской войны на Українї і в Росії быв примушеный еміґровати за граніцї. У 1919 р. вєдно з „білов„ російсков еміґраціём дістав ся до Дубровника, якый в тім часї быв частёв новоствореного Кралёвства Сербів, Хорватів і Словінцїв (Югославія).

У тім роцї П. Різніч перешов жыти до войводиньского містечка Старі Вербас, де став на чело драматічной секції Сербского хорового общества. Тк істо орґанізовав драматічны кружкы меджі войводиньскыма Русинами і інсценовав пєсы у Руськім Керестурї, Кыцурї і іншых Русинами населеных центрах Войводины. У 1933 р. засновує у Вербасї театер „Руска драма‟. По Другій світовій войнї перейшов жыти до Руського Керестура, де учіть російскый язык і вытвырне уменя в новозаложеній руській ґімназії і орґанізує меджі учнями драматічный і фоклорный ансамбель. У 1948 р. закладать першый русиньскый аматерьскый театер, а о два рокы пізнїше і бабковый театер. П. Різніч тыж выступав як крітік в русиньскій і сербскій пресї. Узнаючі ёго заслугы у тетралній сферї, быв оцїненый златов медайлов урядом Сербії (1957). Два русиньскы інштітуції были названы на честь П. Різніча, знамого тыж як Дядя: каждорочный Театралный фестівал П. Різніча-Дядї („Драмски Мемориял Петра Ризнича Дядї‟) і Руськый народный театер „Дядя‟ („Руски Народни Театер Дядя‟).

Література: Дюра Папгаргаї, „Жил за театер: 20-рочнїца шмерци Петра Ризича Дядї‟, Шветлосц, ХХІV, 1 (Нови Сад, 1986), с. 52-70 – перевыд. іn Tрицец Меморияли Петра Ризнича Дядї (1969 – 1998) – хронолоґия (Руски Керестур, 1998).

Павел Роберт МАҐОЧІЙ, здрой: „Енциклопедія історії та культури карпатських русинів‟ зоставителїв П. Р. Маґочія і І. Попа. Ужгород: „Видавництво В. Падяка‟, 2010, с. 631-362, переклад з україньского языка, выміна фотоґрафій: А. З. 

Script logo