26. 11. 2018: Мапа без людей

Бывшому презідентови Словацькой републікы і двом сучасным жупанам країв на выходї Словакії подарило ся велике дїло. Нашли мапу Чехословакії, котра якбач пропала в Братіславі і Празї. Жаль, же теріторія на мапі про них зістала якбач порожня.

Без будьякого сарказму, бывшому презідентови Рудолфови Шустерови, председови Кошыцького самосправного краю Растїславови Тырнкови і председови Пряшівского самосправного краю Міланови Маєрьскому належыть вдяка за то, же собі спомянули, де кінчіла републіка, і з нагоды сторічніцї Чехословакії пішли до Ужгорода, жебы собі там припомянути тот юбілей. Єден бывшый політік і двоми сучасны, локалны, не стратили память односно Підкарпатя, як тому, нажаль, є у „великій політіцї“, в Братіславі і Празї. Тото мале ґесто не є малым, а могло быти іщі векшым, кебы…

Делеґація зо Словакії коло памятника Штефаніка і Масаріка сімболічно припомянула собі велику історічну дію. Бывшый презідент повів, яка то шкода, же Чехословакія по войнї о теріторію пришла, пішло ся до совацькой школы, одкрыла ся выставка о Штефанікови. Досвіданя, знова о сто років! Властно ніт, іщі была стрїча з репрезентаціёв Закарпатьской областной адміністрації, жупаны повіли, же сполупраца ту зо Закарпатём в дакотрых областях уж є, они хотять іщі векшу, поможеме, збудуєме переходы на граніцях, біціґлёвы стежкы і… і потім знова приходить тото нич невыповідаюче речіня про медії, же як має ку собі Словакія і Україна близко. Аж теперь приходить споминане: Досвіданя!

Є досправды шумне, же холем дахто нашов мапу Чехословакії в їй меджівойновім періодї, лем шкода, же нихто не глядать людей з той мапы.

Фраза о тім, як має Словакія ку собі близко з Українов є несмысел, покля ку тому штось не придаме. Покля ся будеме бавити о історічній, културній близкости, потім має днешня Словакія, окрем зрозумілому одошіню з Чеськов републіков, ближе ку Мадярьску, як ку Українї. Народы жыючі на теріторії днешнёй Словакії жыли в єдній монархії вєдно з Мадярями, жыли в Угорьску. Многы правны нормы, прияты в Угорьску, наприклад, хто і як дїдить, ся на Словакії тримлють доднесь, не годна то была змінити ани Прага в сполочній републіцї, котра ся зясь на теріторіях бывшой Чеськой коруны рядила австрійскым правом. Але і многы далшы аспекты, стереотіпы суть просто доднесь позначены на Словакії Угорьском. Як бісїдує колеґа, маєме „мадярьску выхову“. Незалежно на тім, ку якій народности ся чоловік голосить. Де была, яка Україна? І як, і де тоты народы стрїчали ся, як ся овпливнёвали, жебы мали ку собі так близко? Ниґде і нияк.

То не Словакія і Україна, а Словакія і Закарпатьска область Україны мають ку собі близко. Нелем з причіны той, же меджі войнами то была єдна держава, але з причіны высше спомянутой, же то была так само теріторія Угорьска. І чом навеце бы мали мати тоты дві теріторії так близко ку собі, што каждый чує, лем нихто не назве? Бо на граніцї Словакії і днешнёй Закарпатьской области Україны жыли і жыють тоты самы народы. На єднім і другім боцї граніцї мож найти Словаків, на єднім і другім боцї мож найти Мадярів, на єднім і другім боцї жыють і все жыли Русины.

Є шумне прийти, припомянути собі републіку в Ужгородї. Є шумне найти мапу. Але красше бы было найти і людей з той мапы. То не є лем маленька комуніта Словаків.

Не знам, чом бы мала словацька делеґація навщівити лем їх в Закарпатьскій области, і чом бы Тырнка, котрый має сам у своїм краю тых самых Мадярів, якы мають родины і на україньскім боцї, або чом бы Маєрьскый, котрый має тых самых Русинів у своїм краю, якы жыють і в Закарпатьскій области, не могли зробити дакус векше ґесто, як зробили, і поздравити і тоты народности.

При Русинах навеце з двох причін. По перше, не была бы тота теріторія Чехословацька, кебы не Русинів. По друге, председа Пряшівского самосправного краю Мілан Маєрьскый по своїм зволїню повів, же хоче быти добрым жупаном про вшыткых, нелем про Словаків, але і вшыткы народности, котры в краї жыють, з тым, же сам спомянув і Русинів. Но і мы, Русины, котры жыєме в краю, якый він веде, бы сьме то барз привітали, кебы нас не забыв спомянути і там, де нам права сперають. Кебы спомянув, же близкость Україны і Словакії є і о тім, же на тій теріторії, котру роздїює граніця на мапі, жыє тот самый, русиньскый народ.

Ґесто Шустера, Тырнкы і Маєрьского наперек вшыткому оцїнюю як ґесто рока. Ганьба про Братїславу і Прагу. Но ку досконалости тому іщі все штось хыбує. А то, жебы тоты люди перестали бісїдовати у формі порожнїх фраз о якійсь близкости, котра якбач лем так, з неба впала, і назвали дїла правилныма менами. Зробили бы службу людям на обидвох боках граніцї, людям вшыткых народнотей, котры тоту близкость творять.

Петро МЕДВІДЬ, лем, фм, статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

Script logo