25. 5. 2021: 130 РОКІВ ОД НАРОДЖІНЯ ЗНАМОГО ПІДКАРПАТЬСКОГО МАЛЯРЯ – АДАЛБЕРТА ЕРДЕЛІ

Адалберт Ерделі (Erdélyi Béla, скуточне мено і призвіско: Іван Гриць) нар. 25. 5. 1891 у Загаттю у втогдышнїм Угорьскім кралёвстві, теперь на теріторії Українї, вмер 19. 9. 1955 в Ужгородї (СССР), теперь Україна. Быв малярём, педаґоґом і културным діятелём русиньско-нїмецького (швабского) походжіня на Підкарпатьскій Руси.

По штудіях в Европі вернув ся на Підкарпатьску Русь, А. Ерделі вєдно з Осифом Бокшаём засновав в Ужгородї Верейну школу малёваня (1927), але о два рокы пізнїше зась охаблять родный край і робить в Паріжі (1929 – 1931). Він належав до ґрупы постіпресіоністів, членами якой были Анрі Матісс, Макс Вламінк і Андре Дерен. Найвекшый вплив на Ерделі зробила творчость Пола Сезана. Перебываня у Паріжі перетворило А. Ерделі на вызнычного в Европі маляря-постімпресіоністу, майстра портретного малярьства (Автопортрет, 1930; Андреаса Остерланда, 1930; Двадцяте столїтя, 1931; Портртрет А. С., 1930-ты р.), країны (Мукачовскый замок, 1930-ы рокы;) і натурморту  (Нарутморт з фляшков і овоцинов, 1930-ты р.)

По вернутю ся на Підкарпатьску Русь брав актівну участь у створїню Общества діятелїв вытварного уменя на Підкарпатьскій Руси (1930), яке стало основов про сформованя Підкарпатьской школы малёваня. Почас далшых років быв председом общества, орґанізовав много выставок на Підкарпатьскій Руси і в іншых землях Чехословакії (Пряшів, Брно, Братїслава, Прага)... А. Ерделі быв тыж педаґоґом в часї 1920 – 1930-ых роках,.. учів малярьство і історію вытварного уменя в Мукачовскій ґімназії, Ужгородьскій ґрекокатолиьцькій учітельскій семінарії і Верейній школї малёваня...

Друга світова война мала на роботу маляря-орґанізатора неґатівный вплив, але єдночасно го примусила глубше спознати Підкарпатьску Русь. У резултатї того він створив свої найкрасшы роботы, главно Верховинкы, 1940; Русиньска пара, 1942; Селянкы, 1942; ...

Почас совєтьского режиму А. Ерделі учів в Ужгородьскім  учіліщу декоратівного уменя (1945 – 1955)... Ёго ідея одностно перетворїня Ужгородьской школы малёваня на академію вытватрных умень, подля взору подобных школ Западной і Централной Европы, была высміяна.

Під тиском Сполку вытватных умелцїв і совєтьской влады А. Ерделі створив дакілько творів у дусї соціалістічного реалізму... Але фактічно А. Ерделі быв чуджім совєтьскій сістемі, што ся проявило на автопотретах 1950-ых років, де є умелець в повнім мірї ізолованым од навколишнёго світа і зістав такым аж до своёй смерти у 1955 р. у розпуку своїх твочіх сил.

-аз-