25. 10. 2019: Меланія ГЕРМАНОВА: Конечнї похопив, Предобры рецепты, То демокрація?!, Граблї і болото! (Гумор)

Меланія Германова

Конечнї похопив

Наперед зо студнї собі набрав,

А пак ся нахылив і до нёй наплював.

– Што то робиш? Плюєш?!

– Я уж воды набрав.

– Вшытку ю зопсуєш – над тым єсь не думав?

– А што бы-м думав – студня сусїдова.

 

– А кедь каждый плюне, бы ся ті любило?

Што бы пак у студнї з той воды было?

– А нашто бы другым до студнї плювати?

– Жебы і ты пак міг плюваной набрати.

– Пане, выдумуєш, так філозофуєш –

Не вірю, же і ты до студнї не плюєш...

– Та деже ті розум – до студнї плювати –

Ґазда зачав студню на ключ замыкати.

– Не замыкай студню – няй тя Бог варує.

– Мушу замыкати, бо ты до нёй плюєш.

– Та то зато-сь зробив?! –  Конечнї похопив...

 

 

Предобры рецепты

На восьмого марця – МДЖ то звати,

Нашых женок то было найвекше свято.

Купив єден ґазда книгу своїй женї –

Якбачу, на інше не мав у кишенї.

 

Не прочітав  із нёй ани єдну страну,

Лем нёв обдаровав свою любу жену...

– Кухарьска... рецепты – і то може быти –

Лем фурт мі вытыкать, же не знам варити.

 

В книзї, окрем рецептів, было і штось інше,

Він дале не чітав, же што ся там пише –

Приложыв ку книзї щі і чоколаду,

Жебы зробив менї веселу наладу.

 

Предобры рецепты были написаны –

Збачіла то жена уж на першій странї.

Од рана женочка лем книжку чітала –

Мужа без фрыштыка до роботы післала.

 

Як пришов з роботы, вечеря нияка,

Жена у постели а у руках – книжка.

– Через  день – чітати?! Што за чудасія?!

– Ту  єм вычітала – еманціпація...

 

Жены мають права, як і їх мужове,

А ты звыкнув на вшытко готове –

Ту – чорне по білім, еманціпація,

А теперь щі векша, бо демокрація...

 

Марець – місяць книжкы, та мушу чітати –

Ці то каждый вечур треба вечеряти,

А кедь єсь голодный, можеш наварити,

Я ся праві зберам МДЖ славити.

 

Та де быв мій розум?! Книжку даровати,

Она знать, што то дар – лем знеужывати.

Хлопи, не даруйте, што женам не треба –

З еманціпаціёв не підуть до неба.

 

 

То демокрація?!

Тоталітной влады сьме ся позбавили,

Скоро півсторочне барз скоро забыли –

Крічали, топтали, што самы зробили –

Што ся з нами стало?! Так сьме ся змінили...

 

Выберайте партію, в якій вам пасія,

Бо у нашім штатї уж демокрація,

В тій демокрації барз добрї такому,

Хто побаламутить розумы каждому.

 

В каламутній водї є добрї плавати,

Ай малы „рыбкы‟ там легко їмати –

Такых „демократів‟ всягды є невроку,

А „подникателїв‟ – то на каждім кроку...

 

Але нелем у нас і у цїлім штатї –

Тов демокраціёв ся фурт оганяти –

Поперевертали нарубы ґерокы,

Од честной роботы надалеко рукы.

 

Днешня діаґноза – клептоманія,

Але што поробиш, кедь декокрація...

Ту сі каждый робить, што му є пасія –

Не демокрація, але – анархія...

 

 

Граблї і болото!

Пішов сын на Чехы і цалком ся змінив,

На свій язык, звыкы барз він скоро забыв,

Бо пінязї змінять, веру, не єдного –

Став ся великый „Чех‟, веру, із нёго.

 

Родічі го домів престрашнї чекали,

Неєдно писемко слызами обляли –

– За тобов, сыночку, лем саме чеканя,

Стратили сьме очі з того вызераня...

 

– Хочеме на тебе мы обыстя дати,

Але як без тебе го переписати?

– Обыстя на мене?! Новина неплана –

Сів він до ріхлика – дома быв до рана...

 

По властнім обыстю ходив як даякый пав,

Ани з родічами не гварив, але řikav...

– Забыв , вшытко забыв, родічі ёйкали –

Што то за чудака сьме ся дочекали?!

 

Спамятав ся їх „Чех‟, помогло му тото,

Як в новых топанках скочів до болота –

– Sakra, to je blato – бы го поразило,

Так ся стелепаты – в Чехах то не было...

 

– Sakra, та то граблї, не міг сі помочі,

Кедь му штось поряднї бухло меджі очі.